06 листопада 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю:
особи, яка подала скаргу ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2017 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 30 грудня 2016 року, о 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, по вулиці Івашкевича, 3 у м. Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова, від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року України (надалі - Правил дорожнього руху), та повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_2 зазначив, що строк на апеляційне оскарження пропустив з поважних причин.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що суддя місцевого суду розглянув справу про адміністративне правопорушення у його відсутності, за наявності поданого ним клопотання про відкладення розгляду справи.
Також зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи не містять доказів його керування у стані алкогольного сп'яніння, а тому висновок судді місцевого суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення є помилковим.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що дані про направлення та вручення ОСОБА_2 копії постанови судді місцевого суду у матеріалах справи відсутні.
З урахуванням положень, вважаю обгрунтованими доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вручення апелянту у визначений законом строк копії оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Повторна протягом року відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у повторній протягом року відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 31 грудня 2016 року, у відповідності до якого, цього ж дня, о 23 год. 30 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, по вулиці Івашкевича, 3 у м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова, від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил /а.с. 1/; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з яких убачається, що у присутності вказаних осіб 31 грудня 2016 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння /а.с. 2/; даними рапорту інспектора роти 5 батальйону 3 УПП у м. Києві лейтенанта поліції Гаврилова В.В., відповідно до якого, екіпажем поліції зупинено автомобіль «Фольксваген», державний номер НОМЕР_1, водій якого рухався заднім ходом. Після зупинки автомобіля у водія ОСОБА_2 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на запитання працівника поліції водій відповів, що вживав пиво. У зв'язку із виявленням у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп'яніння, йому запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній спершу погодився, однак безпосередньо перед процедурою проведення огляду відмовився від його проведення у присутності двох свідків /а.с. 3/; даними довідки «Армор» від 04 січня 2017 року, з яких убачається, що 15 серпня 2016 року стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння /а.с.а.с. 5-6/; даними постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування 15 серпня 2016 року транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння /а.с. 7/.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не спростовують висновків судді місцевого суду про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 складено за порушенням ним вимог п. 2.5 Правил - відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та положень ч. 3 ст. 266 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не дотримався вимог закону в частині розгляду справи за відсутності правопорушника, то, з урахуванням усунення цих недоліків судом апеляційної інстанції та отриманих при цьому відомостей, якими підтверджуються викладені в постанові судді суду першої інстанції фактичні обставини справи та висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, − такі порушення не тягнуть за собою скасування постанови.
Крім того, як убачається з наявного у матеріалах справи зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_2 був повідомлений про день, час та місце розгляду судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення відносно нього /а.с. 10/, проте у судове засідання не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, та клопотань про відкладення розгляду справи до судді місцевого суду не подавав. Факт обізнаності ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи місцевим судом не заперечується апелянтом і в апеляційній скарзі.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судді місцевого суду не спростовують.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 відсутні.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 23 березня 2017 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва Мельник В.В.