1[1]
27 листопада 2017 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,
за участю ОСОБА_3 та його адвоката КузьмінаЄ.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року, -
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестиста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави.
В апеляційній скарзі адвокат Кузьмін Є.О. в інтересах ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування зазначає, що постанова суду не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Вказує на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи; обставини, які суд вважає встановленими, не доведені належними та допустимими доказами; суд постановив рішення без доказів того, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом; вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена.
Зазначає, що згідно відповіді Мінекономрозвитку України на адвокатський запит прилад Драгер, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_3 на стан сп'яніння, мав сертифікат відповідності лише до 27.03.2017 року.
Крім того, вказує на відсутність в матеріалах адміністративної справи протоколу про тимчасове затримання транспортного засобу, яким керував ОСОБА_3
Заслухавши ОСОБА_3 та його адвоката КузьмінаЄ.О., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
З матеріалів справи убачається, що суд повно та всебічно дослідив обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним.
Як установлено судом першої інстанції, 24 червня 2017 року о 22 год. 15 хв. в м. Києві на вул. Касіяна, 2/1, водій ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Драгер, який показав 0, 29 проміле, чим порушено вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Відповідно до п.2.9 а ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, результатами проходження перевірки на приладі «Драгер», даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розпискою ОСОБА_7, який зобов'язався доставити автомобіль ОСОБА_3 до місця стоянки, яка свідчить про відсторонення правопорушника від керування транспортним засобом після складання протоколу, які суд обґрунтовано прийняв до уваги.
Крім того, згідно з вимогами ст.ст. 31,40 ЗУ "Про Національну поліцію", наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них" та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року № 14/1 "Про порядоку зберігання, використання відеозапису та відео реєстраторів патрульних" чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
На запит Апеляційного суду міста Києва 24 листопада 2017 року надійшов відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_3, який підтверджує викладені у протоколі та постанові суду обставини.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи адвоката Кузьміна Є.О. про застосування працівниками поліції технічного приладу «Драгер», який не дозволений для використання, спростовується листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», відповідно до якого Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 вказаного закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Доводи апеляційної скарги адвоката Кузьміна Є.О. про те, що на момент приїзду працівників поліції він не керував автомобілем не підтверджені жодними доказами, а тому їх слід розцінювати як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.
Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність.
За таких обставин, постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року щодо ОСОБА_3 є законною, а тому підстав для зміни чи скасування не вбачаю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига
Справа № 33/796/2622/2017 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Новак А.В.