Ухвала від 04.12.2017 по справі 923/1591/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

04 грудня 2017 року Справа № 923/1591/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуПриватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сиваш"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017

у справі№ 923/1591/15 господарського суду Херсонської області

за позовомПриватного підприємства "Сокіл!"

доПриватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сиваш"

простягнення 43 360,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Подана Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Сиваш" касаційна скарга на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 у справі № 923/1591/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 4149 від 26.09.2017 у графі "Призначення платежу" якого зазначено: "22030104Судовий збір, 070", символ звітності 254. за подання касаційної скарги на постановуОдеського апеляційного господарського судувід7.09.2017 у спр№923/1591/18".

З огляду на викладене, платіжне доручення № 4149 від 26.09.2017, надане скаржником, не може вважатися доказом сплати у встановленому порядку судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 у справі № 923/1591/15.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сиваш" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 у справі № 923/1591/15 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сиваш" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 у справі № 923/1591/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук

Попередній документ
70728480
Наступний документ
70728482
Інформація про рішення:
№ рішення: 70728481
№ справи: 923/1591/15
Дата рішення: 04.12.2017
Дата публікації: 06.12.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: