ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.11.2017 Справа №910/16395/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП ТРАНС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-ВЕНТ»
про стягнення 23 164,80 грн. та стягнення 126 629,65 грн. збитків
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.11.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МП ТРАНС» (далі - позивач; ТОВ «МП ТРАНС») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРО-ВЕНТ» (далі - відповідач, ТОВ «ПРО-ВЕНТ»), в якому просило стягнути з відповідача 23 164,80 грн., сплачених за неякісний товар по договору поставки б/н від 05.04.2016, а також завданих збитків у розмірі 126 629,65 грн., з яких: 124 558,65 грн. - неодержаний прибуток (втрачена вигода), 1 080,00 грн. - понесені витрати на проведення експертизи, 991,00 грн. - витрати на доставку товару.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору поставки від 05.04.2016 р. відповідачем з порушенням строків поставки, а також без надання необхідних приналежних до товару документів (технічного паспорту, сертифікату якості тощо) було поставлено товар - вентилятор, який після перевірки роботи виявився неналежної якості, що виключає можливість його використання про що зазначено, зокрема, у акті технічного огляду вентилятора, затвердженого директором ТОВ "МП ТРАНС" 24.05.2016.
Позивач зазначав, що 24.05.2016 ним надіслано відповідачеві претензію № 25 з пропозицією розірвати договір поставки від 05.04.2016 та повернути сплачену за товар неналежної якості суму у розмірі 23 164,80 грн., яка залишена відповідачем без задоволення із повідомленням, що ця претензія підпадає під гарантійні зобов'язання, передбачені розділом 6 договору, а за повернення товару передбачений штраф у розмірі 20 % від вартості товару.
Крім того, згідно експертного висновку Закарпатської торгово - промислової палати № О-85 від 08.06.2016 (зареєстрованого 24.06.2016) за результатами експертного дослідження вентилятора, поставленого відповідачем за умовами договору від 05.04.2016 встановлені обставини на підтвердження того, що вказаний вентилятор є неналежної якості.
Позивач вважає, що сплачені за неякісний товар, поставлений відповідачем, грошові кошти підлягають поверненню на підставі статті 678 Цивільного кодексу України.
Позивач вказував, що поставка неякісного товару відповідачем та неможливість використовувати його у своїй господарській діяльності позивачем спричинило зупинення виробництва на підприємстві, оскільки деревообробні верстати не могли використовуватися без системи вентиляції у відповідності до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. При цьому, позивач був позбавлений можливості виконати умови укладеного ним з контрагентом договору купівлі - продажу № 2016/1 від 12.04.2016 на суму 4511,36 євро, що у гривневому еквіваленті становить 124558,65 грн., а у зв'язку із невиконанням позивачем цього договору, останній був вимушений повернути контрагенту сплачений аванс у розмірі 1 353, 41 євро (еквівалентно 37 306,07 грн.) і розірвати договір.
Нормативно в обгрунтування позову позивач послався на приписи ст. 175, 193, 216, 224-225, 265, 268 Господарського кодексу України та статей 526, 530, 610, 662-663, 666, 678 Цивільного кодексу України.
В обгрунтування заперечень на позов відповідач посилався на те, що 13.05.2016 відповідачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки від 05.04.2016 згідно специфікації, на підставі видаткової накладної було поставлено позивачеві товар, який останнім прийнятий без будь - яких зауважень щодо його якості, про що свідчить відсутність претензій на момент прийняття товару.
При цьому, на думку відповідача, експертний висновок № О-85 від 08.06.2016, на який в обґрунтування своїх вимог посилався позивач, не може бути належним і допустимим доказом поставки неякісного товару, вважаючи, що висновки експерта не ґрунтуються на фактичних обставинах і не відповідають дійсності, а зводяться до суто теоретичного аналізу технічних характеристик вентилятора, заснованому на порівнянні характеристик, що передбачені технічною документацією, із характеристиками, які мали би забезпечувати технологічні потреби виробництва позивача, тобто позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог та поставки відповідачем неякісного товару.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 у справі № 910/16395/16 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 у справі № 910/16395/16 - залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 910/16395/16 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом не було повно та обєктивно досліджено обставини справи, дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення і постанови не можна вважати законними та обґрунтованими. В силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/16395/16, остання розподілена для здійснення нового розгляду судді Трофименко Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 справу № 910/16395/16 прийнято до провадження суддею Трофименко Т.Ю., розгляд справи призначено на 25.09.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 розгляд справи відкладено на 30.10.2017.
30.10.2017 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло нормативно-правове обгрунтування позовних вимог з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 15.08.2017.
30.10.2017 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2017 розгляд справи призначено на 29.11.2017, зобов'язано сторін надати додаткові докази по справі та письмові пояснення.
В судове засідання 29.11.2017 позивач та відповідача представників не направили, причин неявки суд не повідомили. Через канцелярію суду додаткових заяв та клопотань не подавали. Про розгляд справи повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.
У п. 3 Постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши наявні матеріали, враховуючи те, що усі сторони були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків розгляду спору, визначених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представників позивача та відповідача, оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
05.04.2016 між ТОВ "МП ТРАНС" (покупець) та ТОВ "ПРО-ВЕНТ" (продавець) було укладено договір поставки № б/н, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю продукцію в кількості та асортименті згідно накладних (рахунків - фактур) на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору товар повинен відповідати по якості діючим стандартам, технічним умовам та стандартним вимогам.
Згідно з пунктом 2.1 цього договору номенклатура (найменування) товару та ціна на товар зазначаються в рахунках - фактурах та накладних, що є невід'ємними частинами даного договору.
Пунктом 3.1 договору сторонами узгоджено обов'язки постачальника, а саме: у разі невідповідності якості поставленого товару вимогам чинних стандартів та технічних умов, протягом встановленого терміну прийняти його на гарантійне обслуговування (п.п. 3.1.2).
Кількість товару, що поставляється, номенклатура, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії поставленого товару, зазначаються в видаткових накладних, складених на підставі заявок покупця (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що деякий товар може поставлятися постачальником лише за умови надання покупцем гарантійного листа з переліком товару та обов'язки сплати. У разі неприйняття товару зазначеного в гарантійному листі, покупець несе відповідальність, передбачену даним договором. Про необхідність надання гарантійного листа покупець повідомляється постачальником після надходження заяви на поставку товару.
Пунктом 5.2 договору визначено, що строк поставки - 15 робочих днів при замовленні товару.
Пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що в разі з'ясування невідповідності якості (неналежної якості) поставленого товару вимогам чинних стандартів та/або технічних умовна даний вид продукції протягом гарантійного терміну, постачальник зобов'язується прийняти на гарантійне обслуговування товару за наявності всіх нижчеперелічених обставин:
- невідповідність якості не можна було встановити під час приймання товару;
- невідповідність якості підтверджена актом - претензією
Згідно з пунктом 6.2 договору, гарантійні умови не є чинними у випадках коли:
- товар було пошкоджено під час перевезення до покупця;
- товар пошкоджено за форс-мажорних обставин;
- будь-які дефекти товару виникли у разі його використання у спосіб, не передбачений технічною документацією або умовами його звичайної експлуатації;
- наявні механічні, хімічні та теплові пошкодження товару;
- товар відремонтовано не уповноваженою на це особою;
- відсутні пломби виробника.
Пунктом 7.2 договору визначено, що у випадку повернення покупцем товару (крім випадку, який передбачений п. 6.1 договору), або відмови від прийняття партії товару, останній сплачує штраф в розмірі 20% від вартості відвантаженого товару.
Цей договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому, але не більше ніж до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо сторони не повідомлять одна одну про розірвання договору за 30 днів до закінчення його дії, то строк дії договору продовжується на наступний рік на тих же умовах (пункт 10.1 договору).
Специфікацією № 1 до договору поставки № б/н від 05.04.2016 сторони узгодили: - найменування товару: вентилятор ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5, гарантія 12 місяців, вартістю 23 164,80 грн.; - строк поставки: до 15 робочих днів, але не раніше здійснення попередньої оплати; - умови поставки: згідно Інкотермс 2010: DDP, адреса поставки: самовивіз м. Полтава.
При цьому, суд зазначає, що згідно правил Інкотермс 2010, Термін DDP "поставка зі сплатою мита" означає, що:
- продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.
- Продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки (А4).
- Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. (А.9).
На виконання умов договору поставки № б/н від 05.04.2016 ТОВ "ПРО -ВЕНТ" виставив покупцю рахунок на оплату № 475 від 05.04.2016 на суму 23164,80 грн., який був сплачений покупцем 13.04.2016 на суму 11 582, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 951 від 13.04.2016, та 10.05.2016 на суму в розмірі 11 582, 40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1013 від 10.05.2016.
Продавець поставив товар, а покупець прийняв вказаний товар - вентилятор ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5, вартістю 23 164, 80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 392 від 13.05.2016.
При цьому, позивачем для долучення до матеріалів справи надано розрахункову квитанцію від 16.05.2016 на суму 991,00 грн., в якій містяться відомості про те, що ФОП Марусяк І.З. прийнято від позивача 991,00 грн. в якості оплати послуг з організації перевезення вантажів.
24.05.2016 за участю механіка, бухгалтера, юрисконсульта ТОВ "МП ТРАНС", завідувача сектором оцінки майна та майнових прав Закарпатської ТПП був проведений огляд вентилятора - ВЦП 6-45 № 5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5, 2016 року виготовлення, за результатами якого складений Акт технічного огляду вентилятора, затверджений директором ТОВ "МП ТРАНС", яким встановлено невідповідність Специфікації № 1 до договору від 05.04.2016, високонапірний вентилятор виявився варіантом виконання № 1, тобто Дк робочого колеса, частота повертання не відповідає каталожним даним, продуктивність і повний тиск занижені, що не відповідає розрахунковим даним по продуктивності і повному робочому тиску.
24.05.2016 ТОВ "МП ТРАНС" надіслав на адресу ТОВ "ПРО -ВЕНТ" претензію № 25 з вимогою розірвати договір поставки № б/н від 05.04.2016, повернути грошові кошти в розмірі 23 164,80 грн., сплачені за поставлений товар неналежної якості. Надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 5664 від 25.05.2016 та описом вкладеного у цінний лист.
26.05.2016 у відповідь на вказану претензію ТОВ "ПРО -ВЕНТ" листом № 2605-1 повідомив позивача, що у випадку повернення товару згідно з пунктом 7.2 договору останній повинен сплатити штраф.
Листом № 29 від 26.05.2016 покупець просив продавця вказати адресу для повернення товару, придбаного по договору поставки і специфікації до нього: високонапірний вентилятор марки ВЦП 6-45 № 5 пр.), з ел. двигуном 11/1500 вик. № 5, який в силу своїх характеристик не може використовуватися товариством за призначенням. Зазначено, що даний товар повертається на підставі п. 7.2 договору.
Згідно експертного висновку № О-85 від 08.06.2016, складеного експертом - оцінювачем Закарпатської торгово - промислової палати за замовленням ТОВ "МП ТРАНС", за результатом проведеного експертного дослідження, на підставі візуального огляду вентилятора марки ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. №5, придбаного ТОВ "МП ТРАНС" у ТОВ "ПРО-ВЕНТ" на підставі договору поставки б/н від 05.04.2016, після вивчення нормативної документації та ознайомлення з наданими документами, а також здійснених розрахунків встановлено, зокрема, наступне:
- фактичні технічні характеристики не відповідають технічним показникам, вказаним у Специфікації № 1 та маркуванню, нанесеному на заводських табличках до досліджуваного вентилятора;
- технічні характеристики вентилятора марки ВЦП 6-45 № 5 пр.0, з електричним двигуном 11/1500 виконання № 5 не забезпечують необхідних технологічних вимог виробництва ТОВ "МП ТРАНС";
- вентилятор, у такому стані як він є на дату дослідження, не придатний до використання за функціональним призначенням, не здатний виконувати цикл необхідних операцій заданої потужності по відводу опилок у деревообробному виробництві;
- монтаж вентилятора не здійснений, пусконалагоджувальні роботи не проведені;
- технічний паспорт на вентилятор не оформлений належним чином, не містить даних про дату приймання - передачі вентилятора покупцеві;
- зовнішній вигляд вентилятора має ознаки експлуатації до придбання;
- придбаний вентилятор є товаром неналежної якості.
Крім того, позивачем для долучення до матеріалів справи надано Паспорт «Вентилятор центробежный типа ВЦП 6-45 № 5», в якому зазначено, що:
- паспорт вентилятора радіального пилового ВЦП 6-45 э документом, який посвідчує гарантовані підприємством - виробником основні параметри та характеристики вентилятора, містить технічний опис та відомості по експлуатації;
- вентилятор виконаний за конструкційною схемою згідно ГОСТ 5976-73 (п. 2.1);
- гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дня введення вентилятора в експлуатацію при гарантійному напрацюванні не менше 6500 годин; в межах гарантійного строку завод зобов'язується безкоштовно усувати усі несправності при умові дотримання споживачем правил, викладених у паспорті.
Як встановлено судом, будь-яких відміток про прийняття на гарантійне обслуговування, серійного номеру устаткування до якого надається даний паспорт, дати продажу/та або передання споживачу - паспорт не містить.
При цьому, суд першої інстанції враховує те, що постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 у справі № 910/16395/16 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, направляючи справу на новий розгляд, судом касаційної інстанції висловлено у постанові вказівки, які в силу приписів ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Так, Вищим господарським судом України в постанові від 15.08.2017 зазначено наступне:
- здійснюючи судовий розгляд справи, судами першої та апеляційної інстанції спір, виходячи з предмету та підстав позову, визначених позивачем, розглянутий не був, зокрема, судами не з'ясоване питання щодо наявності у позивача підстав для заявлення вимоги про повернення грошової суми, сплаченої за неякісний товар, виходячи з приписів статті 678 Цивільного кодексу України, яка містить перелік прав покупця у випадку передання товару неналежної якості у випадку неможливості використання товару за призначенням, так і у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару, з урахування умов договору, у якому сторони погодили відповідний порядок дій в разі з'ясування невідповідності (неналежної) якості поставлено товару; дотримання сторонами порядку визначеного умовами укладеного договору та чинним законодавством, зокрема, статтею 662 Цивільного кодексу України щодо одночасної передачі з товаром його приналежностей та документів (технічного паспорту, сертифікату якості тощо), що стосуються товару;
- крім того, як вбачається зі змісту судових рішень, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судами першої та апеляційної інстанції не було прийнято до уваги в якості доказів поставки неякісного товару Акт технічного огляду вентилятора, затверджений 24.05.2016 директором ТОВ "МП ТРАНС", з посиланням на складення цього Акта в односторонньому порядку та не повідомлення представника ТОВ "ПРО-ВЕНТ" про проведення 24.05.2016 огляду товару, в порушення положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7.
- проте, здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції не з'ясоване питання щодо наявності, чи навпаки, відсутності у договорі поставки від 05.04.2016 р., укладеного між сторонами, застереження щодо врегулювання правовідносин сторін відповідно до положень цієї Інструкції П-7, а відтак і наявність підстав для застосування вказаної Інструкції П-7 до спірних правовідносин.
Виконуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимогами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Питання якості товару при укладенні договорів поставки регулюється главою 54 Цивільного кодексу України.
Статтею 673 вказаного Кодексу встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
За приписами частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (частина 2 статті 678 Цивільного кодексу України).
При цьому, у пункті 3.4.1 договору визначено право покупця вимагати від постачальника передачі товару, що відповідає умовам, визначеним у видаткових накладних, складених на підставі поданих заявок.
У разі невідповідності якості поставленого товару вимогам чинних стандартів та технічних умов, протягом встановленого терміну, постачальник зобов'язаний прийняти його на гарантійне обслуговування (пункт 3.1.2 договору).
Згідно з пунктом 6.1 договору, у разі невідповідності якості (неналежної якості) поставленого товару вимогам чинних стандартів та/або технічних умов на даний вид продукції протягом гарантійного терміну постачальник зобов'язується, прийняти на гарантійне обслуговування товар за наявності всіх нижче перелічених обставин: невідповідність якості не можна було встановити під час приймання товару; невідповідність якості підтверджена актом-претензією. Гарантійні умови не є чинними у випадках, коли: товар було пошкоджено під час перевезення до Покупця; товар пошкоджено за форс-мажорних обставин; будь-які дефекти товару виникли у разі його використання у спосіб, не передбачений технічною документацією або умовами його звичайної експлуатації; наявні механічні, хімічні та теплові пошкодження товару; товар відремонтовано неуповноваженою на це особою; відсутні пломби виробника (пункт 6.2 договору).
Суд, розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 23 164,80 грн., сплачених за неякісний товар по договору, дійшов наступних висновків.
Так, матеріалами справи підтверджується, що вказані кошти в сумі 23 164,80 грн. були сплачені позивачем відповідачу на виконання умов укладеного між ними договору поставки, і за наслідками чого у позивача, який виконав свій обов'язок з здійснення оплати вказаних коштів, винило право на отримання товару у відповідності до ст. 673 Цивільного кодексу України, а у відповідача виник зустрічний обов'язок з поставки позивачу товару належної якості згідно з діючими стандартами, умовами та вимогами.
Матеріалами справи підтверджується, що продавець (відповідач) поставив товар, а покупець (позивач) прийняв вказаний товар - вентилятор ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5, вартістю 23 164, 80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 392 від 13.05.2016.
24.05.2016 за участю механіка, бухгалтера, юрисконсульта ТОВ "МП ТРАНС", був проведений огляд вентилятора - ВЦП 6-45 № 5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5, 2016 року виготовлення, за результатами якого складений Акт технічного огляду вентилятора, затверджений директором ТОВ "МП ТРАНС", яким встановлено невідповідність Специфікації № 1 до договору від 05.04.2016, високонапірний вентилятор виявився варіантом виконання № 1, тобто Дк робочого колеса, частота повертання не відповідає каталожним даним, продуктивність і повний тиск занижені, що не відповідає розрахунковим даним по продуктивності і повному робочому тиску.
Таким чином, позивач вказаним актом технічного огляду вентилятора від 24.05.2016, складеним за участю його працівників, зафіксував, що поставлений відповідачем товар по договору не відповідає узгодженій сторонами Специфікації № 1 по договору.
При цьому, судом встановлено, що вказаний акт складено лише за участю представників позивача, відповідач участі при складані вказаного акту - не приймав, і в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, що позивач повідомляв відповідача про необхідність проведення такого огляду, як відсутні докази надсилання/надання позивачем відповідачу у встановленому порядку вказаного акту.
24.05.2016 ТОВ "МП ТРАНС" надіслав на адресу ТОВ "ПРО -ВЕНТ" претензію № 25 з вимогою розірвати договір поставки № б/н від 05.04.2016, повернути грошові кошти в розмірі 23 164,80 грн., сплачені за поставлений товар неналежної якості. Надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 5664 від 25.05.2016 та описом вкладеного у цінний лист.
26.05.2016 у відповідь на вказану претензію ТОВ "ПРО -ВЕНТ" листом № 2605-1 повідомив позивача, що у випадку повернення товару згідно з пунктом 7.2 договору останній повинен сплатити штраф.
Листом № 29 від 26.05.2016 покупець просив продавця вказати адресу для повернення товару, придбаного по договору поставки і специфікації до нього: високонапірний вентилятор марки ВЦП 6-45 № 5 пр.), з ел. двигуном 11/1500 вик. № 5, який в силу своїх характеристик не може використовуватися товариством за призначенням. Зазначено, що даний товар повертається на підставі п. 7.2 договору.
Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем заявлено вимогу про повернення сплаченої за товар суми посилаючись саме на його неякісність, тобто такого, який не може бути використано у його діяльності саме внаслідок наявних недоліків. При цьому, на думку позивача, таким недоліком є поставка товару, який не відповідає узгодженій сторонами специфікації № 1, оскільки отриманий позивачем вентилятор виявився варіантом виконання № 1, тобто Дк робочого колеса, частота повертання не відповідає каталожним даним, а саме: ВЦП 6-45 № 5 вик. 5: діаметр робочого колеса Дк=550, частота обертання 2285 об./хв., продуктивність 6,2 тис.м., куб/год., повний тиск Па 2270 (каталожні дані), а позивачем отримано Дк =500, частота обертання 1500 об/хв., згідно прикріпленої таблички до нього, продуктивність та повний тиск занижені, що не відповідає розрахунковим даним по продуктивності і повному робочому тиску. І саме наведені обставини викладені позивачем у претензії № 25 від 24.05.2016.
Суд, дослідивши заявлену позивачем вимогу у претензії № 25 від 24.05.2016, дійшов висновку, що позивач не погоджується саме з комплектністю поставленого йому товару, а не з його неякісністю. При цьому, чинне цивільне законодавство розрізняє поняття якісності та комплектності товару, а також встановлює окремо наслідки поставки неякісного товару та некомплектного товару. При цьому, інша комплектація товару не є підставою для визнання такого товару неякісним, оскільки неякісність пов'язується саме з виявленими недоліками товару (недоліки, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), а некомплектність товару (невідповідність узгодженому переліку складових частин, які в спільній єдності дозволяють досягти бажаного покупцем результату) полягає у поставці товару, який не відповідає заявленим вимогам щодо характеристик комплектності, проте, не є неякісним в розумінні ст. 673 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, посилаючись на неякісність поставленого відповідачем товару, тобто на сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби, заявляє вимогу про стягнення сплачених за нього коштів в сумі 23 164,80 грн.
Проте, суд вважає, що до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню норми, які регулюють поставку товару саме за комплектністю, оскільки умовами договору визначено до передачі вентилятор високонапірний, який складається з певних складових певних характеристик (у даному випадку діаметром колеса, частотою обертання, продуктивністю, тощо), тобто сторонами у договорі узгоджено поставку товару певної комплектності (найменування товару: вентилятор ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5).
При цьому, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог (п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18).
Статтею 682 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності. Якщо договором купівлі-продажу не встановлено умов щодо комплектності товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, комплектність якого визначається звичаями ділового обороту або іншими вимогами, що звичайно ставляться.
Статтею 683 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з статтею 684 Цивільного кодексу України, 1. У разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) доукомплектування товару в розумний строк.
2. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором:
1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;
2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.
3. Наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються також у разі порушення продавцем обов'язку передати покупцеві комплект товару (стаття 683 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 687 Цивільного кодексу України визначено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам (ч. 1). Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках. (ч. 2). Обов'язок перевіряти кількість, асортимент, якість, комплектність, тару та (або) упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів з питань стандартизації. У цьому разі продавець повинен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої перевірки. (ч. 3). Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на одних і тих самих умовах. (ч. 4).
Згідно з статтею 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.
Частиною 2 статті 688 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.
З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач, згідно з ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України належним чином повідомив відповідача претензією № 25 від 24.05.2016 щодо некомплектності поставленого товару, та заявив вимогу про розірвання договору та повернення коштів, у відповідь на яку відповідач листом № 2605-1 від 26.05.2016 заперечив таку некомплектність, у зв'язку з чим позивач листом № 29 від 26.05.2016 просив повідомити адресу для повернення товару і реалізував обумовлене пунктом 7.2 договору право відмови від партії товару.
При цьому, дослідивши умови укладеного договору, суд дійшов висновку, що пунктом 7.2 передбачено право позивача на відмову від партії товару, яке ним реалізовано в контексті спірних правовідносин сторін, і таке право позивача не пов'язано з неякісністю товару, а пов'язане, як встановлено судом, з некомплектністю поставленого товару (тобто поставкою товару не тієї комплектності, яка була узгоджена сторонами у договорі). При цьому, хоча вказаний пункт і встановлює зобов'язання по сплаті штрафу, проте, суд вважає, що у спірних правовідносинах вказаний пункт договору в сукупності містить визначення як права позивача на відмову від прийняття товару (яка не пов'язана саме з неякісністю), так і господарську санкцію. При цьому, у пункті 7.2 договору передбачено виключення, а саме у випадку наявності обставин, визначених у пункті 6.1 договору, право на відмову від прийняття товару не може бути реалізоване.
А враховуючи те, що пунктом 6.1 договору сторони узгодили, що в разі з'ясування невідповідності якості (неналежної якості) поставленого товару вимогам чинних стандартів та/або технічних умовна даний вид продукції протягом гарантійного терміну, постачальник зобов'язується прийняти на гарантійне обслуговування, тобто вказаний пункт стосується саме якості товару, а судом встановлено, що до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню норми, які регулюють поставку товару саме за комплектністю, оскільки умовами договору визначено до передачі вентилятор високонапірний, який складається з певних складових певних характеристик (у даному випадку діаметром колеса, частотою обертання, продуктивністю, тощо), тобто сторонами у договорі узгоджено поставку товару певної комплектності (найменування товару: вентилятор ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5), а тому підстави для застосування до спірних правовідносин сторін умов договору, які регулюють якість товару - у суду відсутні.
З наведених підстав судом підлягають застосуванню також приписи Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 (далі- Інструкція П-7), якою зокрема передбачено, що вказана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання по якості й комплектності, а також тари під продукцією або товарами. У договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання відповідних видів продукції й товарів.
Умовами договору сторонами не було передбачено особливостей приймання товару за комплектністю, а тому у даному випадку підлягають застосуванню норми вказаної Інструкції щодо комплектності.
Пунктом 14 Інструкції П-7 визначено, що приймання продукції по якості й комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідних документах, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація й т.п. ). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектності, що зробила продукції й в акті вказується, які документи відсутні.
Пунктом 16 Інструкції П-7в встановлено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування, що отриманої продукції, тари або впакування вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні й супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 справжньої Інструкції), одержувач припиняє подальше приймання продукції й складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції й характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості й змішання з іншої однорідною продукцією.
Пунктом 18 Інструкції П-7 визначено, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинне бути спрямоване (передане) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 година., а відносно швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або впакування встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені Основними й Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.
Згідно з пунктом 20 Інструкції П-7, при неявці представника виготовлювача (відправника) по викликові одержувача (покупця) у встановлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виготовлювача (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної до інспекції по якості.
При відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявці його по викликові одержувача (покупця) перевірка проводиться:
а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або
б) за участю компетентного представника громадськості підприємства- одержувача, призначеного керівником підприємства із числа осіб, затверджених розв'язком фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або
в) односторонньо підприємством- одержувачем, якщо виготовлювач (відправник) дав згоду на одностороннє приймання продукції.
Пунктом 23 Інструкції П-7 визначено, що представникові, уповноваженому для участі в прийманні продукції по якості й комплектності, видається належним чином оформлене й завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.
П. 29. Інструкції П-7 визначено, що за результатами приймання продукції по якості й комплектності за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 справжньої Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектності отриманої продукції.
Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції по якості й комплектності.
В свою чергу, як встановлено судом, продавець поставив товар, а покупець прийняв вказаний товар - вентилятор ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. № 5, вартістю 23 164, 80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 392 від 13.05.2016, а Акт технічного огляду вентилятора, складений і затверджений директором ТОВ "МП ТРАНС" 24.05.2016. При цьому, у вказаному акті відсутні відомості про виклик представника позивача для встановлення певних обставин, як і відомості про надання відповідачем згоди на проведення огляду без участі його представника, відсутні відомості стосовно посвідчень осіб, які приймали участь у складанні даного Акту. Крім того, зазначений акт містить інформацію про здійснення технічного огляду в тому числі завідувачем сектором оцінки майна та майнових прав Закарпатської ТПП,проте, підпис вказаної особи на акті відсутній. Також, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України надіслання/надання/вручення відповідачу вказаного акту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Акт технічного огляду вентилятора, складений і затверджений директором ТОВ "МП ТРАНС" 24.05.2016 - не є належним та допустимими доказом в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України як в підтвердження факту саме некомплектності, так і факту неякісності поставленого відповідачем позивачу товару за договором.
При цьому, згідно наявного експертного висновку № О-85 від 08.06.2016, складеного експертом - оцінювачем Закарпатської торгово - промислової палати за замовленням ТОВ "МП ТРАНС", за результатом проведеного експертного дослідження, на підставі візуального огляду вентилятора марки ВЦП 6-45 №5 пр.0, з ел. дв. 11/1500 вик. №5, придбаного ТОВ "МП ТРАНС" у ТОВ "ПРО-ВЕНТ" на підставі договору поставки б/н від 05.04.2016, після вивчення нормативної документації та ознайомлення з наданими документами, а також здійснених розрахунків встановлено, зокрема, наступне: - фактичні технічні характеристики не відповідають технічним показникам, вказаним у Специфікації № 1 та маркуванню, нанесеному на заводських табличках до досліджуваного вентилятора; - технічні характеристики вентилятора марки ВЦП 6-45 № 5 пр.0, з електричним двигуном 11/1500 виконання № 5 не забезпечують необхідних технологічних вимог виробництва ТОВ "МП ТРАНС"; - вентилятор, у такому стані як він є на дату дослідження, не придатний до використання за функціональним призначенням, не здатний виконувати цикл необхідних операцій заданої потужності по відводу опилок у деревообробному виробництві; - монтаж вентилятора не здійснений, пусконалагоджувальні роботи не проведені; - технічний паспорт на вентилятор не оформлений належним чином, не містить даних про дату приймання - передачі вентилятора покупцеві; - зовнішній вигляд вентилятора має ознаки експлуатації до придбання; - придбаний вентилятор є товаром неналежної якості.
Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначені загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, встановлено організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Дослідивши вказаний експертний висновок № О-85 від 08.06.2016, складений експертом - оцінювачем Закарпатської торгово - промислової палати за замовленням ТОВ "МП ТРАНС", за результатом проведеного експертного дослідження, суд дійшов висновку, що вказаний експертний висновок не може бути прийнятий судом в якості належного та допустимого доказу в підтвердження позовних вимог позивача, оскільки, в експертному висновку зазначено, що експертиза проводиться стосовно товару з заводським номером 3754, ТУ У29.2-00909779-002:2009, зазначено рік випуску 2016, а також наведено технічні характеристики двигуна переданого на дослідження обладнання (тип АИР 132М4, напруга 360/660В, рік випуску 2015), проте, вказані характеристики не зазначені ні у договорі, укладеному між сторонами, ні в узгодженій сторонами специфікації № 1, ні в видатковій накладній на передачу товару. Крім того, у вказаному експертному висновку не зазначено інформації, що особа, яка провела відповідну експертизу, має відповідне свідоцтво оцінювача (експерта), і такого свідоцтва до матеріалів експертного висновку не долучено.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено належними та допустимими доказами наявності обумовлених законом і договором підстав для стягнення з відповідача 23 164,80 грн., сплачених по договору, а тому вимога позивача в цій частині задоволенню не підлягає.
Також, розглянувши вимоги позивача про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 126 629,65 грн., з яких: 124 558,65 грн. - неодержаний прибуток (втрачена вигода), 1 080,00 грн. - понесені витрати на проведення експертизи, 991,00 грн. - витрати на доставку товару, суд дійшов висновку, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Позивач в обґрунтування вимог про стягнення збитків (упущеної вигоди)в сумі 124 558,65 грн. посилається на те, що між ним, як продавцем, та покупцем (Мартін Зеленяк- СТРЕХСТАВ (Словацька Республіка)) укладено договір купівлі - продажу товарів № 13/2016 від 14.04.2016, за яким позивач зобов'язався виготовити та передати товар (пиломатеріали - брус з хвойних порід дерев), вартістю 140 євро за 1 м.3 пиломатеріалу. Покупцем було перераховано аванс в сумі 1 353,41 євро. Проте, внаслідок того, що відповідачем було поставлено неякісний товар по договору, яке позивач не зміг використати для виготовлення пиломатеріалів, і відповідно, виконати свої зобов'язання перед покупцем за договором купівлі - продажу товарів № 13/2016 від 14.04.2016, позивач вважає, що ним з вини відповідача понесено збитки (упущену вигоду) в сумі 4 511.36 євро, що за гривневим еквівалентом станом на день пред'явлення позову складає 124 558,65 грн., які позивач просив стягнути з відповідача. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитків: 1 080,00 грн. - понесені витрати на проведення експертизи, 991,00 грн. - витрати на доставку товару.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:
- наявність реальних збитків;
- вина заподіювача збитків;
- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, при вирішенні спору, позивачу, як особою, на яку процесуальним законом покладено обов'язок по доведенню своїх вимог та заперечень, необхідно довести належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов"язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Крім того, при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які позивач поніс би, якби не відбулося порушення права.
Позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу, при цьому, протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.
Як зазначено вище, саме на позивача процесуальним законом покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (Постанова Вищого господарського суду України від 19 березня 2015 року у справі №910/19489/14).
Дослідивши наявні у справі докази в сукупності з обставинами справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 124 558 грн. 65 коп., оскільки не доведено саме вини відповідача у їх понесенні, які і не доведено, що позивачем вчинялись дії на їх уникнення.
Крім того, Договір купівлі - продажу товарів №13/2016 від 14.04.2016, укладений з Мартіном Зеленяк, свідчить про взяття саме відповідачем на себе зобов'язань з виготовлення товару.
Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРО-ВЕНТ" суми неодержаного прибутку у розмірі 124 558 грн. 65 коп. не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
Крім того, витрати позивача на оплату замовленого експертного висновку в сумі 1080,00 грн. є витратами, здійсненими на власний розсуд пзивача та вони не є безпосередньо пов'язаними з діями відповідача, що свідчить також про відсутність підстав для задоволення даної частини позову. Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на доставку товару у розмірі 991 грн. 00 коп., оскільки надана позивачем розрахункова квитанція від 16.05.2016 на суму 991,00 грн. не містить відомостей, що вказані послуги понесенні позивачем саме на здійснення перевезення саме відповідачу. До того ж, вказані витрати понесені позивачем самостійно згідно досягнутої з перевізником домовленості, і обумовлені законом і договором підстави для покладення на відповідача вказаних витрат - у суду відсутні.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "МП ТРАНС" до ТОВ "ПРО-ВЕНТ" про стягнення 23 164 грн. 80 коп. та збитків у розмірі 126 629 грн. 65 коп. у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.12.2017р.
Суддя Т.Ю.Трофименко