вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" листопада 2017 р. Справа № 911/3177/17
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Про”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантік-трейдінг”
про стягнення заборгованості у розмірі 49609,62 грн
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довір. від 09.12.2016;
від відповідача: не прибув.
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3177/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Про” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантік-трейдінг” (далі - відповідач) про стягнення 49609,62 грн заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № П/Т-157 від 01.07.2014 в частині оплати отриманого товару.
Ухвалою від 30.10.2017 господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.
До початку розгляду справи до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки вих.. № 30/11-01 про заборгованість відповідача станом на 30.11.2017.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Письмового відзиву на позов від відповідача не надійшло.
З метою уточнення відомостей щодо місцезнаходження відповідача, в порядку ст.. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", 02.11.2017 господарським судом було зроблено електронний запит до Єдиного державного реєстру за № НОМЕР_1 та отримано витяг за яким, ТОВ “Атлантік-трейдінг” значиться за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 07300, Київська обл.., Вишгородський район, м. Вишгород, вул.. Михайла Грушевського, буд. 6-А.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялася ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 30.11.2017, відповідає адресі, вказаній у витязі з ЄДР.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.
За п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що ухвала про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу за належною адресою та ним отримана, зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення спору по суті, господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс Про” (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Атлантік-трейдінг” (далі - покупець) було укладено договір поставки № П/Т-157 (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.
У відповідності до п. 1.2. договору сторони погодили, що асортимент та загальна кількість товару, що може бути поставлений згідно цього договору, визначається у Специфікації (додаток № 1 до договору). Зазначення певного виду товару в Специфікації саме по собі не передбачає обов'язку покупця замовляти чи купувати цей товар.
За п. 2.1 договору зобов'язання постачальника по поставці товару виникають на підставі замовлення покупця, погодженого із постачальником за формою, встановленою у додатку № 2 до даного договору. Замовлення передається через електронні засоби зв'язку, по факсу, нарочним, поштою або через представника постачальника. Замовлення вражається прийнятим постачальником до виконання у випадку, зокрема поставки вказаного у замовленні товару (пп. 2.2.5 п. 2.2 договору).
Пунктом 2.3. договору визначено, що постачальник зобов'язується здійснити поставку партії товару на умовах DDP Інкотермс 2000 (якщо інше не передбачено додатковою угодою сторін) за адресою та в строк, вказані в замовленні, дотримуючись «Графіку замовлення, доставки і приймання товару» (додаток № 3 до договору).
Відповідно до п. 2.6. договору, поставка товару не зазначеного в замовленні замість заказаного товару, не зобов'язує покупця прийняти такий товар та не звільняє постачальника від відповідальності за порушення термінів поставки замовленого товару
Пунктом 2.15. договору передбачено, що постачальник буде вважатися таким, що виконав зобов'язання за поставкою, якщо він поставив товари покупцю до місця, визначеного в замовленні та за ціною, узгодженою в Специфікації, із усією супровідною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України, замовленню та умовам договору.
Згідно з п. 2.17. договору датою приймання партії товару та перехід права власності та ризиків вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником покупця.
Покупець має право повернути товар, а постачальник зобов'язаний прийняти товар з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості або зменшенням суми належних до сплати постачальнику грошових коштів (зворотній викуп) у випадках, визначених в п. 5.8. договору.
За п. 11.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення печатками сторін, і діє до закінчення поточного календарного року. У тому випадку, якщо сторони у термін не менш чим за 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов вищевказаного договору № П/Т-157 від 01.07.2014, на підставі замовлень, які, за даними позивача, надавались йому як постачальнику переважно в усній формі або у формі текстового документу на електронну адресу, відповідачу було поставлено товару на загальну суму 83385,96 грн, доказом чого є підписані та скріплені печатками обох сторін видаткові накладні:
- № 1СПУА000001939 від 03.02.2015 на суму 5348,28 грн,
-№ 1СПУА000011760 від 18.06.2015 на суму 3358,80 грн,
-№ 1СПУА000016639 від 13.08.2015 на суму 1049,40 грн,
-№ 1СПУА000018289 від 01.09.2015 на суму 4211,58 грн,
- № 1СПУА000020683 від 24.09.2015 на суму 734,88 грн,
-№ 1СПУА000028496 від 10.12.2015 на суму 4481,28 грн,
-№ 1СППФ000032158 від 04.06.2016 на суму 4031,40 грн,
-№ 1СППФ000039332 від 30.06.2016 на суму 6038,04 грн,
-№ 1СППФ000042335 від 12.07.2016 на суму 4490,82 грн,
-№ 1СППФ000048754 від 04.08.2016 на суму 3350,82 грн,
-№ 1СППФ000062251 від 26.09.2016 на суму 4270,44 грн,
-№ 1СППФ000088895 від 28.12.2016 на суму 1959,60 грн,
-№ 1СППФ000001614 від 11.01.2017 на суму 2592,66 грн,
-№ 1СППФ000007781 від 01.02.2017 на суму 3958,98 грн,
-№ 1СППФ000011556 від 15.02.2017 на суму 285,60 грн,
-№ 1СППФ000016098 від 02.03.2017 на суму 5911,74 грн,
-№ 1СППФ000029792 від 19.04.2017 на суму 5938,20 грн,
-№ 1СППФ000034036 від 04.05.2017 на суму 6028,80 грн,
-№ 1СППФ000035845 від 11.05.2017 на суму 4347,84 грн,
-№ 1СППФ000055871 від 19.07.2017 на суму 2133,36 грн,
-№ 1СППФ000057347 від 24.07.2017 на суму 3493,20 грн,
-№ 1СППФ000059310 від 29.07.2017 на суму 1425,60 грн,
-№ 1СППФ000059312 від 29.07.2017 на суму 289,44 грн,
- № 1СППФ000068485 від 29.08.2017 на суму 3655,20 грн.
Слід зазначити, що накладні підписані відповідачем з урахуванням актів розбіжностей за кількістю та якістю прийнятої продукції, які складені в розрізі кожної поставки позивачем товару окремо, що не був передбачений в умовах замовлення, що є правом покупця за п. 2.6 договору.
Суд встановив, що період протягом якого відбувалась передача позивачем відповідачу товару на підставі договору поставки складає 03.02.2015 - 29.08.2017.
При цьому, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення дії або розірвання договору № П/Т-157 від 01.07.2014 однією із сторін правочину через рік після його укладення, суд дійшов висновку, що поставки товару, які проведені у період з 01.07.2015 по 29.08.2017, також були здійснені в межах та на виконання умов вищевказаного договору.
Приписами ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 3.6. договору сторони домовились, що покупець зобов'язаний оплатити постачальникові повну ціну кожної поставленої за даним договором окремої партії товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем за умови, що постачальник виконав умови п. 3.5 договору.
Під «окремою партією товару» за даним договором сторони розуміють весь обсяг (кількість) товару, переданого постачальником покупцеві по одній окремій видатковій накладній.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме банківських довідок від 13.10.2017 вих. № Д4-В40/9/180 та від 24.10.2017 вих. № Д4-В40/9/189, відповідач в порушення умов договору поставки свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, сплативши на рахунок позивача періодичними платежами 20719,26 грн (31.08.2017 - 5000,00 грн, 04.09.2017 - 2133,36 грн, 04.09.2017 - 10585,90 грн, 13.10.2017 - 3000,00 грн).
Частину товару на суму 13057,08 грн відповідач повернув позивачу 21.09.2017 на підставі накладної № АТ00001592.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що у відповідача залишився неоплаченим товар, поставлений на підставі укладеного договору поставки № П/Т-157 від 01.07.2014 на загальну суму 49609,62 грн (83385,96 - (20719,26+13057,08)).
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. ст. 525, 526 ЦК України.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач лише частково оплатив отриманий товар, заборгувавши позивачу 49609,62 грн, позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав, товар не повернув, претензій по якості отриманого на підставі накладних (з урахуванням актів про розбіжності) товару до позивача не заявив, отже фактично обов'язок по оплаті поставленого йому товару визнав.
Водночас позивач належними та допустимими доказами обґрунтував заявлені у суді позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення боргу обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 49609,62 грн.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантік-трейдінг” (07300, Київська обл.., Вишгородський район, м. Вишгород, вул.. Михайла Грушевського, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 39101878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс Про” (49127, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.. Автопаркова, буд. 1, каб. 102А, код ЄДРПОУ 39200703): 49609 (сорок дев'ять тисяч шістсот дев'ять гривень) 62 коп та 1600 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 05.12.2017
Суддя В.М. Антонова