ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.11.2017Справа №910/17839/17
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИС ІНВЕСТ"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Де Компані"
про: визнання договору недійсним
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИС ІНВЕСТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Де Компані" про визнання недійсним договору поставки №12/88 від 05.10.2016р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.17 року порушено провадження у справі №910/17839/17.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірний договір укладено без наміру настання правових наслідків, в зв'язку з відсутністю необхідних умов для здійснення поставки товарів; позивач стверджує, що спірний договір поставки суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, в зв'язку з чим просить суд визнати його недійсним на підставі ст.203,215, 228 ЦК України.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи, що позивачем не наведено яким чином спірний договір поставки суперечить моральним засадам судочинства або порушує публічний порядок; здійснення відповідачем поставки товару позиву та часткова оплата поставленого товару свідчить про те, що укладений сторонами договір спрямований на реальне настання правових наслідків.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
В судовому засіданні 28.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надходження від відповідача відзиву на позов, та надходження від позивача клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
05.10.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТИС ІНВЕСТ" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер де компані» (продавець) укладено Договір поставки №12/88 від 05.10.2016р. (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію на умовах, викладених в даному Договорі, Додаткових угодах та Специфікаціях до нього, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п.4.1.Договору ціна товару, що поставляється за даним Договором, визначається сторонами Договору в Специфікаціях до даного Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Сторонами договору укладені Специфікація №1 від 28.10.2016р. на поставку соняшника у кількості 339,66 тон на загальну суму 3 342 254,40 грн та Специфікація №2 від 28.10.2016р. на поставку кукурудзи у кількості 603 тон на загальну суму 2 011 608,00 грн.
Звертаючись з позовом до суду позивач просить суд визнати недійсним договір поставки №12/88 від 05.10.2016р., як такий, що суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок та укладений без наміру настання правових наслідків.
Як передбачено ст.288 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Дана норма містить перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем всупереч вказаних норм не надано суду належні та допустимі докази на підтвердження факту наявності вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами оспорюваного договору поставки або однією зі сторін, зокрема не надано вирок суду, постановлений у кримінальній справі, на підтвердження обставини завдання шкоди державним інтересам і суспільства.
Таким чином, позивачем не доведено суду тієї обставини, що договір поставки порушує публічний порядок та суперечить моральним засадам суспільства.
Посилання позивача на те, що договір поставки №12/88 від 05.10.2016р. укладено без наміру настання правових наслідків необґрунтовані з огляду на наступне.
В матеріалах справи наявні видаткові накладні за Договором №12/88 від 05.10.2016р. на поставку відповідачем позивачу товару, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
Таким чином здійснення відповідачем поставки позивачу товару та прийняття позивачем товару на виконання умов Договору №12/88 від 05.10.2016р. свідчить про те, що укладений сторонами договір спрямований на реальне настання правових наслідків.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем наявності підстав для визнання договору поставки №12/88 від 05.10.2016р. недійсним у позові слід відмовити.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаюся на позивача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 10 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 10-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.М. Шкурдова
Повне рішення складено: 04.12.2017