28.11.2017 р. Справа№ 914/3840/14
За скаргою: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області
по справі № 914/3840/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич Львівської області
про стягнення 4010631,90 грн. заборгованості за договором № 13/2937-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2014 року
Суддя Мороз Н.В.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суддя Мазовіта А.Б.
При секретарі М.Бурак
За участю представників сторін:
від скаржника (стягувача) - ОСОБА_1
від боржника - ОСОБА_2
від органу державної виконавчої служби - ОСОБА_3
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до суду в порядку ст. 121-2 ГПК України зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними дій щодо винесення 12.07.2017р. постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №47049089 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. по справі №914/3840/14; визнання недійсною постанови від 12.07.2017р. ВП №47049089.
Ухвалою господарського суду від 04.08.2017р. скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2017р.
Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення поданої скарги, з'ясування всіх обставин справи, ухвалами суду від 31.08.2017р. та 19.09.2017р. розгляд скарги відкладався з підстав, наведених у відповідних ухвалах суду. Ухвалою від 19.09.2017р. продовжено строк вирішення скарги до 19.10.2017р.
Згідно ухвал суду від 17.10.2017р. призначено колегіальний розгляд скарги у складі трьох суддів та відкладено розгляд скарги на 01.11.2017р.
01.11.2017р. розгляд скарги відкладався з мотивів, зазначених у відповідній ухвалі суду.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гоменюк З.П., внаслідок автоматичного розподілу виведено зі складу колегії суддю Гоменюк З.П. та введено в колегію суддю Мазовіту А.Б., що підтверджується протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.11.2017р.
В судове засідання 28.11.2017р. представник скаржника (стягувача) з'явився, вимоги заявлені у скарзі підтримав. Зазначив, що 18.07.2017р. на адресу позивача надійшла постанова відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Львівській області про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №47049089 на підставі п. 10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, скаржник стверджує що органом державної виконавчої служби неправомірно та всупереч положень ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки заборгованість боржника було розстрочено згідно ухвали господарського суду від 05.07.2016р. по справі №914/3840/14. Крім того, в судовому засіданні представник скаржника зазначив, що згідно ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст.34 Закону, зупиняється лише у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, з урахуванням суми неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, відтак, дія положень ч. 4 ст. 34 Закону не поширюється на заборгованість по судовому збору. За таких обставин, скаржник просить вимоги скарги задоволити повністю.
Представник боржника в судове засідання з'явився, проти вимог заявлених у скарзі заперечив з мотивів, наведених запереченнях від 18.09.2017р. Ствердив, що державний виконавець виносячи постанову про зупинення вчинення виконавчих дій діяв правомірно, у порядку визначеному законом. Повідомив, що розстрочка заборгованості надана боржнику згідно ухвали суду від 05.07.2016р., на яку посилається представник скаржника, вичерпала свою дію. Вважає, що підстави для скасування постанови про зупинення вчинення виконавчих дій відсутні, відтак просить в задоволенні скарги відмовити.
Представник органу державної виконавчої служби в судове засідання з'явився, подав письмові пояснення по суті скарги. Зазначив, що посилання скаржника на розстрочку виконання рішення, надану боржнику згідно ухвали суду від 05.07.2016р., як на підставу застосування до даних правовідносин положення п. 10 ч. 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим, оскільки на момент винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2017р. вказана розстрочка вичерпала свою дію. Просить відмовити в задоволенні скарги.
Розглянувши скаргу, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. у справі №914/3840/14 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Індустріальна, будинок 1, корпус А; код ЄДРПОУ 05445563) на користь стягувача - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 3171754,66 грн. основного боргу за Договором №13/2937-БО-21 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2014 року, 187 290,81 грн. пені, 383 137,41 грн. інфляційних нарахувань, 81158,22 грн. 3 % річних та 73080,00 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 03.02.2015р. по справі №914/3840/14 рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. залишено без змін.
18.02.2015р. на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.12.2014р., яке набрало законної сили 03.02.2015р., видано наказ по справі №914/3840/14.
Постановою Вищого Господарського суду України від 31.03.2015р. по справі №914/3840/14 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі №914/3840/14 залишено без змін.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження, 01.04.2015р. державним виконавцем Тертюк Р.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №47049089 з виконання наказу №914/3840/14 Господарського суду Львівської області від 18.02.2015р.
Ухвалою суду від 07.09.2015р. розстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. у справі №914/3840/14 за таким графіком погашення заборгованості у розмірі 3896 421,10 грн.:
- вересень 2015 р. - 40000,00 грн.;
- жовтень 2015 р. - 40000,00 грн.;
- листопад 2015 р. - 40000,00 грн.;
- грудень 2015 р. - 40000,00 грн.;
- січень 2016 р. - 40000,00 грн.;
- лютий 2016 р. - 40000,00 грн.;
- березень 2016 р. - 40000,00 грн.;
- квітень 2016 р. - 40000,00 грн.;
- травень 2016 р. - 3 576 421,10 грн.;
Згідно ухвали господарського суду від 05.07.2016р. виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. у справі №914/3840/14 в розмірі 2 475 367, 92 грн. розстрочено строком на шість місяців до 31.12.2016р. рівними частинами по 412 561,32 грн. щомісячно.
З матеріалів скарги вбачається, що 12.07.2017р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Львівській області ОСОБА_3, на підставі п.10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. №914/3840/14.
Не погоджуючись з діями органу державної виконавчої служби, стягувач подав скаргу до суду на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в порядку ст.121-2 ГПК України. В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на незаконність дій державного виконавця щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №47049089 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. по справі №914/3840/14 на підставі п.10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник стверджує, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки заборгованість боржника було розстрочено згідно ухвали господарського суду від 05.07.2016р. по справі №914/3840/14. Проте, у відповідності до положень ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 34, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої).
Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів скарги та не заперечується сторонами, оскаржувана постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2017р. ВП №47049089 була отримана скаржником 18.07.2017р., про що свідчить відмітка НАК «Нафтогаз України» з датою отримання на вищезазначеній постанові. Скарга на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Львівській області була скерована на адресу Господарського суду Львівської області 28.07.2017р., що вбачається з поштового штемпеля про відправку на конверті. Відтак, скаржником дотримано передбачений ст.121-2 ГПК України десятиденний строк на оскарження дій органу державної виконавчої служби.
Порядок та умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у самостійному порядку, регламентований Законом України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ч.1. ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як встановлено судом, постановою від 12.07.2017р. ВП №47049089 відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Львівській області зупинено вчинення виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. по справі №914/3840/14, на підставі п.10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Як вбачається із матеріалів справи, комунальне підприємство “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, що зокрема, підтверджується долученим до заперечень боржника повідомленням Департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону станом на 19.06.2017р.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.07.2016р. у справі №914/3840/14 заяву боржника про розстрочку виконання рішення суду було задоволено частково, ухвалено розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 02.12.2014р. в розмірі 2 475 367,92 грн. строком на шість місяців до 31.12.2016р. рівними частинами по 412 561,32 грн. щомісячно.
Станом на час винесення оскаржуваної постанови розстрочка виконання рішення суду надана господарським судом ухвалою від 05.07.2016р. вичерпала свою дію.
Суд звертає увагу, що на момент винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови від 12.07.2017, заборгованість відповідача перед позивачем не була ні реструкторизовною, ні відстроченою чи розстроченою за рішенням суду. Той факт, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.07.2016р. у справі №914/3840/14 було розстрочено виконання рішення суду, не має значення при вирішенні даної скарги, оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови органу ДВС, розстрочка вичерпала свою дію (Аналогічна позиція викладена в ухвалі Господарського суду Львівської області від 18.09.2017р. та постанові Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2017р. по справі №914/1044/13-г).
Відтак, посилання скаржника на розстрочку виконання рішення надану ухвалою суду від 05.07.2016р., дія якої закінчилася, як на підставу неправомірності застосування до даних правовідносин положення п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» є помилковим та судом до уваги не приймається.
Згідно усних тверджень представника скаржника в судовому засіданні, останній вважає неправомірним винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, з тих підстав, що ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік заборгованості в частині якої зупиняється виконавче провадження, а саме, заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ). Скаржник посилається на те, що заборгованість щодо стягнення судового збору у вказаному переліку відсутня.
Відповідно до наказу господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. по справі №914/3840/14 з боржника стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 3171754,66 грн. основного боргу, 187 290,81 грн. пені, 383 137,41 грн. інфляційних нарахувань, 81158,22 грн. 3 % річних та 73080,00 грн. судового збору.
Однак, згідно ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік заборгованості, в частині якого виконавче провадження підлягає зупиненню і розширене тлумачення такого переліку відсутнє. Відтак, заборгованість щодо стягнення судового збору не підпадає під дію норм Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” (Аналогічна позиція викладена в ухвалі Господарського суду Львівської області від 06.11.2017р. по справі №914/2099/14).
За таких обставин, суд визнає доводи скаржника (стягувача) щодо незаконності винесення державним виконавцем постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2017р. ВП №47049089, в частині стягнення судового збору в розмірі 73080,00 грн. підставними та обґрунтованими, вимоги заявлені у скарзі про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ у Львівській області (а не Дрогобицького міськрайонного відділу ДВС Головного ТУЮ у Львівській області, як помилково зазначив скаржник в прохальній частині скарги) щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2017р. ВП №47049089 та визнання недійсною вказаної постанови, такими що підлягають задоволенню частково.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до норм ст. 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно вимог ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, рішення господарського суду є обов'язковим для виконання, а його виконання є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, винесена постанова про зупинення вчинення виконавчих дій без дотримання вимог законодавства, є неправомірною в частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору.
Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003р., за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам відповідно статей 86, 121-2 ГПК.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. (ст. 33 ГПК України)
Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно норм ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Суд звертає увагу, що органом державної виконавчої служби не спростовано обставин та вимог скарги в частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору, не надано суду доказів про інші обставини ніж ті, що встановлені в ході вирішення даної скарги, а відтак, вимоги викладені в скарзі підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 02.08.2017р. вх. №3327/17 (26.07.2017р. вих. №14/5-758в) - задоволити частково.
2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, що полягають у винесенні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 12.07.2017р. ВП №47049089 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. у справі №914/3840/14, в частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору в розмірі 73080,00 грн.
3. Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 12.07.2017р. про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №47049089 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області по справі 18.02.2015р. у справі №914/3840/14, в частині зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення судового збору в розмірі 73080,00 грн.
4. В решті заявлених по скарзі вимог - відмовити.
Суддя Мороз Н.В.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суддя Мазовіта А.Б.