ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.12.2017Справа №910/19432/17
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест»
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивачаПублічного акціонерного товариства «Тростянецький м'ясокомбінат»
проскасування рішення
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Шульган Я.М.
від відповідача:Оснач О.П.
від третьої особи:не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест» (надалі - ТОВ «М'ясопродінвест») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. №11/1-47263 від 23.09.2016 р. у формі повідомлення про нікчемність правочину за кредитним договором №114-2012 від 15.03.2012 р., укладеного між сторонами, оскільки при прийнятті такого рішення були допущені порушення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2017 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.11.2017 р., залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Тростянецький м'ясокомбінат» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
20.11.2017 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що спірне повідомлення від 23.09.2016 р. про нікчемність правочинів є таким, що повністю відповідає вимогам спеціального законодавства, що регламентує порядок виведення неплатоспроможного банку з ринку і було направлено позивачу саме на виконання вимог діючого законодавства. Крім того, повідомлення уповноваженої особи не є рішенням, тому твердження позивача про протиправність дій Уповноваженої особи Фонду є безпідставними.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2017 р. розгляд справи відкладено на 04.12.2017 р. у зв'язку із неявкою представника третьої особи та неподанням витребуваних документів.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
В судове засідання представник відповідача з'явилася, надала пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
15.03.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алгей-Агро» (позичальник) був укладений кредитний договір №114-2012, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 40 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначення, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.
За змістом п. 1.3 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06.02.2013 р. включно.
Пунктом 1.4 Кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: ведення поточної діяльності.
Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником в повному обсязі до дати, вказаної у п. 1.3, на рахунок №2909888001090.
Договором від 05.11.2013 р. про внесення змін до Кредитного договору сторони замінили позичальника у такому договорі на ТОВ «М'ясопродінвест».
01.02.2013 р. між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та Публічним акціонерним товариством «Тростянецький м'ясокомбінат» (вкладник) був укладений договір строкового банківського вкладу «Комфорт» №2079-НВ, за змістом якого вкладник вносить, а Банк приймає на рахунок №26154100005 в користування грошові кошти у розмірі 8 900 000,00 грн. на умовах цього договору.
14.11.2014 р. за рахунок грошових коштів, розміщених на виконання умов вказаного договору банківського вкладу №2079-НВ від 01.02.2013 р., були погашені зобов'язання позивача за Кредитним договором на загальну суму 5 307 906,55 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 р. № 63, розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2016 року № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіної Марини Анатоліївни на два роки до 19 березня 2018 року включно.
Наявним в матеріалах справи витягом з акту б/н від 09.02.2015 р. підтверджується, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було проведено перевірку правочинів (в тому числі), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013 р. по 20.11.2014 р. Зокрема, відповідачем виявлено, що правочин щодо погашення заборгованості позивача за Кредитним договором може містити ознаки нікчемності, визначені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
23.09.2016 р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіною М.А. було направлено ТОВ «М'ясопродінвест» та ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат» повідомлення №11/1-47263 про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №2079-НВ від 01.02.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат», з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку позивача, підстав для скасування вказаного рішення відповідача.
Як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року №123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Частиною 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Наявним в матеріалах справи витягом з акту б/н від 09.02.2015 р. підтверджується, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було проведено перевірку правочинів (в тому числі), вчинених (укладених) банком в період з 21.11.2013 р. по 20.11.2014 р. Зокрема, відповідачем виявлено, що правочин щодо погашення заборгованості позивача за Кредитним договором може містити ознаки нікчемності, визначені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п. 1.18 глави 1 розділу ІІІ Положення Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана: забезпечити збереження активів та документації банку; протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними безпосередньо протягом дії тимчасової адміністрації.
Акт перевірки правочинів було складено комісією 09.02.2015 р., а процедуру ліквідації відповідача було розпочато з 20.03.2015 р. Тобто, в даному випадку перевірка правочинів в порядку ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» була проведено згідно з процедурою, встановленої законодавством, у зв'язку з чим доводи позивача про те, що відповідна перевірка була здійснена у період процедури ліквідації відповідача є необґрунтованими.
Відповідно до положень п.1 ч.4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації Фонд повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Судом встановлено, що повідомлення про нікчемність правочинів було надіслано позивачу протягом ліквідації відповідача, а не тимчасової адміністрації. Однак, суд зазначає, таке надіслання не є порушенням строку повідомлення сторони про нікчемність правочинів.
Зі змісту повідомлення №11/1-47263 від 23.09.2016 р. вбачається, що правочин щодо погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за Договором банківського вкладу №2079-НВ від 01.02.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат», визнано нікчемним з посиланням на те, що фактично банк уклав правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Суд відзначає, що з метою захисту інтересів інших вкладників банку законодавець передбачив спеціальні норми, покликані встановити нікчемність правочинів, мета яких суперечить майновим інтересам банку.
За змістом положень ст.ст. 11, 509, 626, 629 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В той же час суд вважає посилання відповідача на нікчемність спірного правочину безпідставними оскільки, у даному випадку фактично ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат» було здійснено виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, що ніяким чином не може вказувати на надання чи то позивачу, чи то ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат» будь-яких переваг банком.
Більше того суд зазначає, що оскаржуване повідомлення про нікчемність правочинів, всупереч вимог чинного законодавства, не містить посилання на наявність неправомірних пільг позивача та не містить жодних доказів передачі банком майна або платежу з метою надання позивачу переваг.
Зі змісту спірних правочинів не вбачається відмови банку від власних коштів, навпаки, вчинення спірного правочину призвело до виконання грошового зобов'язання, а саме повернення наданих банком позичальнику на підставі Кредитного договору грошових коштів.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. від 23.09.2016 р. у формі повідомлення про нікчемність правочину за Кредитним договором було винесено з порушенням прав позивача та всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для застосування наслідків нікчемності правочинів.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а також ст. 20 Господарського кодексу України.
Зокрема, пунктом 10 частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку із прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.10.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з подальшими змінами).
Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою вказаного нормативно-правового акту є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Частиною 4 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.
Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, позовні вимоги про скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідають визначеним законом способам захисту порушеного права та з метою захисту та недопущення порушення прав суб'єкта господарювання підлягають розгляду судом.
У даному випадку судом враховано, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Натомість, заперечення відповідача щодо обрання позивачем невірного способу захисту є необґрунтованими та спростовуються викладеним вище.
За таких обставин, з метою відновлення порушених прав позивача, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест» про скасування рішення у формі повідомлення №11/1-47263 від 23.09.2016 р. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу №2079-НВ від 01.02.2013 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та ПАТ «Тростянецький м'ясокомбінат», підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест» задовольнити повністю.
2. Скасувати рішення у формі повідомлення №11/1-47263 від 23.09.2016 р. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором №114-2012 від 15.03.2012 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27Т, ідентифікаційний код 19017842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопродінвест» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 66-Б; ідентифікаційний код 35755680) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.12.2017 р.
Суддя В.П. Босий