Справа № 219/12555/17
Провадження № 2-о/219/1164/2017
30 листопада 2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Любчика О.В.
секретаря Єлісеєвої С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 04 вересня 2016 року в с. Городище Перевальського району Луганської області (тимчасово окупована територія Луганської області).
Для реєстрації в законному порядку факту смерті ОСОБА_1 звернулася до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, але в реєстрації факту смерті ОСОБА_2 відмовлено, оскільки заявником для підтвердження факту смерті, пред'явлено документи видані на території де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно заявнику для державної реєстрації смерті.
Вважає, що в позасудовому порядку встановити факт смерті батька неможливо.
До судового засідання від заявника надійшла заява про розгляд справи в її відсутність на задоволенні заяви наполягає та просить її задовольнити.
Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення заяви не заперечує.
В судове засідання представник заінтересованої особи Бахмутськогооб*єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення заяви не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 234 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Серед таких юридичних фактів у ст. 256 ч. 1 п. 8 ЦПК України визначений факт смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як зазначено в ст. 257-1 ч. 1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території.
Відповідно до ст. 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія ГД № 259117 від 11 лютого 1956 року, ОСОБА_3 (заявник) народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками значаться : батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_4.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія І - ЕД № 273336 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 після реєстрації одруження дружині присвоєне прізвище ОСОБА_5.
Згідно довідки від 21 жовтня 2016 року № НОМЕР_1 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради і її фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_1.
Як вбачається з листа № 15.14-93/5633 від 10 листопада 2017 року Бахмутський міський відділ державної реєстрацій актів цивільного стану відмовив в державній реєстрації смерті ОСОБА_2 на підставі того, що заявником пред*явлено документ виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 померлого 04 вересня 2016 року суд приймає такі докази, надані заявником.
Згідно довідки про причину смерті № 26 (форма № 106\у) від 06 вересня 2016 року ОСОБА_2 (російською мовою ОСОБА_6), ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 04 вересня 2016 року, вдома за адресою : с. Городище, вулиця Некрасова, будинок 15 Перевальського району Луганської області, причиною його смерті є стареча дегенерація міокарда.
Дослідженими судом копією фотознімка з місця поховання знаходить підтвердження факт поховання на кладовищі ОСОБА_2 померлого 04 вересня 2016року.
Згідно положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, суд вважає за необхідне, вирішуючи питання щодо оцінки доказів по справі про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.
Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр
проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.
Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
Згідно з пп.1 п.1, п.3 Наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, а саме: Державного реєстру актів цивільного стану громадян на території Донецької області - с. Городище Перевальського району Луганської області тимчасово припинено, до закінчення антитерористичної операції на сході України. Тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться, зокрема, на території міста с. Городище Перевальського району Луганської області. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 в певний час.
Встановлення факту смерті має юридичне значення, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.
Керуючись ст.ст. 60, 212-215, 223,257-1, 259 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Городище Перевальського району Луганської області, померлого 04 вересня 2016 року в селищі Городище Перевальського району Луганської області Україна.
Рішення, відповідно до ст. 257-1 ч.4 ЦПК України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію судового рішення видати особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В.Любчик