Справа № 761/3459/17
Провадження № 2-а/761/221/2017
27 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.М.,
при секретарі: Калініченко Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції роти № 10 батальйону № 3 Чечельницької Інни Василівни про визнання дій протиправними; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
В лютому 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом до відповідачів: Управління патрульної поліції в м. Києві (далі по тексту - відповідач 1), Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції роти № 10 батальйону № 3 Чечельницької І.В. (далі по тексту - відповідач 2) в якому просив суд:
- визнати дії відповідача 1 в особі відповідача 2 від 24 січня 2017р. щодо винесення постанови від 24 січня 2017р. серії АР № 854764 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - протиправними;
- скасувати постанову відповідача 2 від 24 січня 2017р. серії АР № 854764 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закрити справу.
Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовував тим, що 24 січня 2017р., його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; вищезазначена постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просив суд позов задовольнити. Звертав увагу суду, що 24 січня 2017р. ним не було порушено вимоги ПДР України, а відповідач 2 безпідставно зупинив керований ним автомобіль з зауваженнями, що державний номерний знак автомобіля є брудним, а також безпідставно почав вимагати страховий поліс, якого позивач при собі не мав.
Представник відповідача 1 проти позову заперечив, зазначивши, що відповідач 2 діяв у відповідності з чинним законодавством, і правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідач 2, в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про час та місце розгляду справи оповіщався в установленому законом порядку, поважність причин неявки до суду не повідомив.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 128, ч. 1 ст. 171-2 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутність сторони відповідача 2 на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача 1, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2017р. відносно позивача відповідачем 2 було винесено постанову про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення та із визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, змістом даної постанови визначено, що 24 січня 2017р. в м. Києві на вул. Мельникова, 1 позивач керував автомобілем «Мазда 3» д.н.з. НОМЕР_1, на транспортному засобі був забруднений номерний знак та водій не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні позивач визнав, що ним не було надано відповідачу 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він не мав його при собі.
Відповідно до п. 2.1.1.ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
За змістом ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Звертаючись до суду з вказаним адміністративним позовом, позивач наголошував, що відповідач 2 діяв в порушення положень п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється:відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України).
Разом з тим, положеннями п. 21.3 ст. 21 цього Закону при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу. В судовому засіданні представник відповідача зазначав, що відповідач 2 діяв у відповідності до ПДР України, а також положень вищенаведеної норми п. 21.3. ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є доведеним.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 6 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для визнання незаконною та скасування постанови від 24 січня 2017р. серії АР № 854764 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення на позивача та визнання дій відповідача 2 від 24 січня 2017р. щодо винесення зазначеної постанови - протиправними.
Стосовно вимог позивача, щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то в цій частині позов також не підлягає задоволенню, оскільки питання закриття провадження у справі в рамках адміністративного судочинства може мати місце лише у порядку та на підставах, визначених ст. 157 КАС України.
Стаття 284 КУпАП визначає види постанов по справі про адміністративне правопорушення, у т.ч. постанова про закриття справи.
Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може мати місце лише в рамках розгляду справи у порядку КУпАП.
Стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи.
Так, відповідно до даної норми Закону у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 19, 69, 71 - 73, 86, 94, 102, 158 - 163, 167, 171-2, 185, 186 КАС України; ст. ст. 126, 245, 251, 252, 254, 268, 280, 289 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції роти № 10 батальйону № 3 Чечельницької Інни Василівни про визнання дій протиправними; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: