Справа № 761/21854/16-ц
Провадження № 2/761/967/2017
04 липня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарі Бондарю В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності за набувальною власністю, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач), в особі свого представника, 13 червня 2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності за набувальною давністю.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно Свідоцтва про право власності на житло, виданого Радянською районною державною адміністрацією м. Києва 08 жовтня 1996 року, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 в рівних долях, тобто по ? частині кожному. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла ? частина квартири АДРЕСА_2. Вказану спадщину ніхто не прийняв. Зауважив, що на момент смерті із родичів у ОСОБА_3 залишились дочка - ОСОБА_5, внук - ОСОБА_2 та правнук - ОСОБА_1. Стверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_2. Зауважив, що на момент звернення до суду Позивач є власником ? частини квартири АДРЕСА_3. Зазначив, що як єдиний спадкоємець своєї прабабусі ОСОБА_3, Позивач звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на ? частини квартири, що належала прабабусі. Однак, державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену частину квартири, оскільки він не відноситься до спадкоємців, передбачених статтями 529, 530 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року. Посилаючись на статті 328, 344 Цивільного кодексу України, просив суд ухвалити судове рішення, яким визнати право власності на ? частини квартири АДРЕСА_4, за набувальною давністю.
У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, повідомлений у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, представника з належними повноваженням для участі у справі до суду не направив. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, як і заперечень на позов, до суду не подавав.
Представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві, через загальну канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного територіального управління юстиції у м. Києві. У вирішенні спору покладався на розсуд суду.
Представник Першої київської державної нотаріальної контори, повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Від Першої київської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.
Суд знаходить можливим розгляд справи за відсутності Відповідача та Третіх осіб, враховуючи той факт, що представник Позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності сторони Відповідача та Третіх осіб.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що згідно копії Свідоцтва про право власності на житло, виданого Радянською районною державною адміністрацією 08 жовтня 1996 року, квартира АДРЕСА_1, належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - в рівних долях (а.с. 12).
За змістом довідки р. № 122 від 25 грудня 2008 року КП ЖЕК «Золотоустівська», згідно дислокації, будинок АДРЕСА_1 є одним будинком.
З матеріалів справи, зокрема, копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2, виданого Бюро ЗАГС пос. Софрино-1 Московської області від 16 лютого 1990 року, вбачається, що ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1, а ОСОБА_4 - матір'ю останнього (а.с. 17).
Згідно копії Свідоцтва про народження батька Позивача ОСОБА_2 Серії НОМЕР_3, в графі «мати» зазначено ОСОБА_5, а в графі «батько» - ОСОБА_7 (а.с. 17, зворот).
Згідно копії Свідоцтва про народження бабусі Позивача ОСОБА_5 Серії НОМЕР_4, виданого Бобруйск Архів ЗАГС Бобруйської області від 03 січня 1952 року, в графі «мати» зазначено ОСОБА_3, а в графі «батько» - ОСОБА_9 (а.с. 18, зворот).
З огляду на викладене, ОСОБА_1 є правнуком ОСОБА_3.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_5, виданого Відділом реєстрації смерті у місті Києві, актовий запис № 18017 (а.с. 7).
Крім того, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_5, що вбачається зі змісту копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6, виданого Відділом реєстрації смерті у місті Києві 09 серпня 2007 року, актовий запис № 15154 (а.с. 9).
Згідно копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_8 виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві, актовий запис № 21365, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати Позивача - ОСОБА_4 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер батько Позивача - ОСОБА_2, що вбачається зі змісту копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_7 виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві 21 грудня 2013 року (а.с. 11).
Як пояснив представник Позивача суду, Позивач прийняв спадщину після смерті батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та успадкував належні останнім частини квартири АДРЕСА_1.
Таким чином, Позивачеві належить ? частини вищезазначеної квартири.
Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, 21 серпня 2014 року ОСОБА_1, в особі свого представника, звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті його прабабусі, ОСОБА_3, що складається з ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 66).
Крім того, 25 листопада 2014 року, ОСОБА_1, в особі свого представника, звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на ? частини квартири АДРЕСА_1, що ввійшла до спадкової маси після смерті його прабабусі ОСОБА_3 (а.с. 28).
У відповідь на вищезазначену заяву Першою київською державною нотаріальною конторою 25 листопада 2014 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частини квартири АДРЕСА_1 після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року прабабусі ОСОБА_3, неможливо у зв'язку з тим, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, або не прийняття ними спадщини. І, оскільки, ОСОБА_1 не відноситься до спадкоємців передбачених статтями 529, 530 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, він не може спадкувати після смерті прабабусі за законом (а.с. 28, зворот).
Судом встановлено, що факт прийняття спадщини ОСОБА_1 підтверджується фактичним вступом в управління майном. На момент смерті спадкодавця він був малолітнім та безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з нею та продовжує проживати на даний час у спадковій квартирі за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить зміст копії довідки, виданої КП ЖЕК «Золотоустівська» від 16 березня 2014 року про проживання ОСОБА_3 по день смерті у квартирі АДРЕСА_1 та копії довідки, виданої КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» від 26 травня 2014 року про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 (а.с. 80, зворот).
За змістом абзацу першого частини 1, частини 4 статті 344 Цивільного кодексу України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 10 Цивільного кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно Інформаційної довідки КВ - 2014 № 57570, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкта нерухомого майна 06 травня 2014 року, згідно з даними Бюро, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 (в рівних долях).
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскільки після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року, її спадщину ніхто не прийняв, то належною їй ? частини квартири АДРЕСА_1 володіли Позивач та його батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Таким чином, у Позивача є законні підстави приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є, тобто час володіння його батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_4, єдиним спадкоємцем яких є ОСОБА_1.
Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до частин 1-3 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем надано достатньо належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
Оскільки Позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, суд вбачає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на ? частини квартири АДРЕСА_1.
З урахуванням викладеного, на підставі статей 328, 344 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Перша Київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності за набувальною давністю - з а д о в о л ь н и т и.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності за набувальною давністю на ? частини квартири АДРЕСА_13, яка складається із трьох кімнат, загальною площею 47,1 кв.м., житловою площею 35,2 кв.м.
Стягнути із Київської міської ради (Код ЄДРПОУ 22883141) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 5 167 гривень 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.