(заочне)
ун. № 759/17772/16-ц
пр. № 2/759/1993/17
29 листопада 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Шелудько В.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
23.12.2016 року засобами поштового зв'язку представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом посилаючись на укладання 15.04.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом акцептування банком пропозиції клієнта, кредитної угоди відповідно до умов заяви № 005-28549-150413. Відповідно до п.п. 2.1; 2.2; 2.5 ч.1 вищевказаного договору, позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні. Згідно п. 2.3 ч. 3 договору, банк встановлює ліміт кредитної лінії у розмірі: 50000,00 грн. Згідно п. 1 ч. 3 договору - обслуговування карткового рахунку здійснюється у відповідності до тарифів, що є невід'ємною частиною договору. Згідно п. 2.1. ч. 3 договору, моментом прийняття (акцепту) банком пропозиції, щодо укладення договору, а отже моментом укладання договору на умовах, описаних в пропозиції та правилах, вважатиметься дата підписання банком даної пропозиції та скріплення її печаткою. На підставі п. 2.4. ч. 3 договору, кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом строку, визначеного у п. 2.4. ч. 2 пропозиції. Кожен наступний ліміт кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у пропозиції та не потребує підписання додаткових угод до пропозиції. У відповідності до п. 2.5. ч. 3 договору, відповідач до підписання пропозиції був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування рахунку (у формі встановлення кредитної лінії) та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до законодавства України. В звязку з відкликанням банківської ліцензії у АТ «Дельта Банк», відповідно до постанови правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015р., після спливу чергового строку ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.4. ч.3 договору, був встановлений ліміт кредитної лінії в розмірі 0,00 грн. Не сплачена заборгованість за договором, визнанана простроченою. Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відкривши відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, та встановивши ліміт кредитної лінії у розмірі 50000,00 грн. Відповідач скористався кредитною лінією, але станом на 14.12.2016 р. не виконує належним чином зобов'язання за договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість. Таким чином, станом на 14.12.2016 року за відповідачем по укладеному з ПАТ «Дельта Банк» договором № 005-28549-150413 від 15.04.2013 року рахується заборгованість на загальну суму 49170,39 грн., яка складається з:
- тіло кредиту: 0,00 грн.;
- прострочене тіло кредиту: 37663,78 грн.;
- заборгованість за відсотками: 11506,61 грн.;
- заборгованість за комісіями: 0,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав. Про причини неявки відповідач не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши за згоди представника позивача по справі відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.04.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2, був укладений кредитний договір № 005-28549-150413 (а.с.4).
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до п.п. 2.1; 2.2; 2.5 ч.1 кредитного договору № 005-28549-150413 від 13.02.2013 року, позивач відкриває відповідачеві картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні (а.с.5).
Згідно п. 2.3 Частини 3 Договору, Банк встановлює ліміт Кредитної лінії у розмірі: 50000,00 грн.
Згідно п. 1 Частини 3 Договору - обслуговування Карткового рахунку здійснюється у відповідності до Тарифів, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п. 2.1. Частини 3 Договору, моментом прийняття (акцепту) Банком Пропозиції, щодо укладення Договору, а отже моментом укладання Договору на умовах, описаних в Пропозиції та Правилах, вважатиметься дата підписання Банком даної Пропозиції та скріплення її печаткою.
На підставі п. 2.4. Частини 3 Договору, кредитування Рахунку в межах Кредитної лінії здійснюється протягом строку, визначеного у п. 2.4. Частини 2 Пропозиції. Кожен наступний ліміт Кредитної лінії надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених Сторонами у Пропозиції та не потребує підписання додаткових угод до Пропозиції.
У відповідності до п. 2.5. Частини 3 Договору, Відповідач до підписання Пропозиції був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування Рахунку (у формі встановлення Кредитної лінії) та орієнтовну сукупну вартість кредиту, відповідно до законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
В звязку з відкликанням банківської ліцензії у АТ «Дельта Банк», відповідно до постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015р., після спливу чергового строку ліміту Кредитної лінії, відповідно до п. 2.4. Частини 3 Договору, був встановлений ліміт Кредитної лінії в розмірі 0,00 грн. Не сплачена заборгованість за Договором, визнанана простроченою.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, відкривши Відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, та встановивши ліміт Кредитної лінії у розмірі 50000,00 грн.
Відповідач скористався Кредитною лінією, але станом на 14.12.2016 р. не виконує належним чином зобов'язання за Договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Таким чином, станом на 14.12.2016 року за Відповідачем по укладеному з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» Договором № 005-28549-150413 від 15.04.2013 року рахується заборгованість на загальну суму 49170,39 грн., яка складається з:
- тіло кредиту: 0,00 грн.;
- прострочене тіло кредиту: 37663,78 грн.;
- заборгованість за відсотками: 11506,61 грн.;
-заборгованість за комісіями: 0,00 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 п. 22 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 664 від 02.10.2015р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015р. «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» (з врахуванням Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 278 від 30.12.2015 р.), згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015р. по 04.10.2017 р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», надалі за текстом - Закон, встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 п. 8, ч. 2 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Частиною 1 ст. 35 Закону встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.
Відповідно до п. 17 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Як визначено абзацом 1 ч. 1, ч. 2 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).
Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.
За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду, зокрема, має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Згідно ч.ч. 1,6 ст. 38 Закону уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вжити передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною 2 статті 37 цього Закону.
Наведене дає підстави для висновку, що уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів. Дана позиція підтверджена Постановою Верховного суду України в страві 3-399гс16 від 08.06.2016 року.
Таким чином, встановлено, що позивачем виконані умови договору в повному обсязі, однак відповідач свої зобов'язання по зазначеному договору належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості по кредиту в розмірі 49170,39 грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України суд покладає на відповідача витрати позивача щодо сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 554, 610, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за Кредитною лінією на загальну суму 49170,39 (Сорок дев'ять тисяч сто сiмдесят гривень 39 копiйок) грн., яка складається з: тіло кредиту: 0,00 грн., прострочене тіло кредиту: 37663,78 грн., заборгованість за відсотками: 11506,61 грн., заборгованість за комісіями: 0,00 грн. (Рахунок отримувача: 32078115901026; Банк отримувача: Нацiональний банк України; МФО Банку отримувача (код Банку): 300001; Отримувач: АТ "Дельта Банк" (в станi припинення); Код отримувача: 34047020).
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь АТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020) судові витрати у розмірі 1378,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: