Справа № 606/2453/14-к
16 січня 2015 року
Теребовлянський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі кримінальне провадження №42014210000011 про обвинувачення
ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, середньою освітою, безробітного, одруженого, має на утримані неповнолітню дитину, раніше не судимого,-
за ч. 2 ст. 240 КК України,
Відповідно до ст. 16 Кодексу України про надра, діяльність щодо користування надрами підлягає ліцензуванню - це єдиний порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування ділянкою надр з відповідною метою. Спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованими підприємствами, установами і організаціями, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року передбачено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1370) камінь пісковик віднесено до переліку корисних копалин загальнодержавного значення як сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння).
Порушуючи вищезгадані вимоги Кодексу України про надра та Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ОСОБА_4 , не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, діючи таємно, умисно, переслідуючи корисливі цілі з метою особистого збагачення, 10 липня 2014 року почав незаконно видобувати корисні копалини загальнодержавного значення, які розмішені в кар'єрі «Слобідське-2» на території Долинської сільської ради та за межами населеного пункту с. Долина, Теребовлянського району
Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на скоєння даного кримінального правопорушення ОСОБА_4 у вищезгаданий період часу, попередньо взявши знаряддя для скоєння даного кримінального правопорушення: лопати, зубила, металеві клинки прибув до місця видобутку корисних копалин в кар'єр с. Долина, Теребовлянського району.
Знаходячись по місцю розташування даного кар'єру ОСОБА_4 в порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, що встановляють загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, не маючи спеціального дозволу, всупереч статей 19, 20 Кодексу України про надра, статей, 57,125, 126 Земельного кодексу України, яким визначено порядок виникнення прав використання земельної ділянки, а також порушив вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, використовуючи вищезгадані господарські інструменти з наявного котловану видобув чотири метри квадратних плит пісковику, після чого склав їх поверхню ґрунту та за допомогою металевих клинків розбив видобутий пісковик.
Вказаною незаконною діяльністю ОСОБА_4 займався в період з 10 липня 2014 року по 15 липня 2014 року, оскільки в цей день був викритий в скоєному кримінальному правопорушенні.
В період з 10 липня 2014 року по 15 липня 2014 року ОСОБА_4 незаконно видобув чотири метри квадратних пісковику.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому злочині визнав повністю. Крім повного визнання вини він погодився з усіма доказами по справі, зібраними під час досудового слідства, які доводять його вину у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовився від їх дослідження під час судового слідства.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 дав показання, що він погоджується з усіма обставинами викладеними в обвинувальниму акті та доповнити нічого не бажає.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, і що його дії кваліфіковано правильно, як незаконне видобування корисної копалини загальнодержавного значення.
При призначенні покарання, необхідного й достатнього для виправлення ОСОБА_4 відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, а також те, що він раніше не судимий, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання - повне визнання вини та щире каяття, всебічне сприяння органу досудового слідства у розслідуванні злочину, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України - на утриманні перебуває неповнолітня дитина, застосувавши ч. 1 ст. 69 КК України вважає призначити йому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 240 КК України у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 349, 374-376 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 3400 грн. в дохід держави.
Речові докази по справі: дві металеві лопати, п'ять металевих зубил, два металевих клинки передані ОСОБА_4 на зберігання - знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ ОСОБА_5