Справа № 606/1251/13-к
23 грудня 2013 року Теребовлянський районний суд
Тернопільської області
в складі: головуючого судді Малярчука В.В.
при секретарі Пасько Л.Р.
з участю прокурора Катеринюка С.Д.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовлі кримінальне провадження № 12013210170000189 про обвинувачення:
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.
Воля, Теребовлянського району, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого,
раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 122 КК України
16 квітня 2013 року приблизно о 15 год. в м. Теребовля по вул. Паращука біля дитячого садочку «Ромашка» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт, який переріс у шарпанину.
В ході даного конфлікту ОСОБА_2 будучи розлючений на поведінку ОСОБА_3 знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи цілеспрямовано, реалізуючи свій злочинний намір на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно зловив своєю рукою за мізинець правої руки ОСОБА_3
В подальшому ОСОБА_2 утримуючи своєю рукою мізинець правої руки ОСОБА_3 умисно почав його викручувати, внаслідок чого спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді перелому нігтьової фаланги п'ятого пальця правої кисті, який згідно з висновком експерта № 470 від 22.04.2013 року за ознакою тривалості ( понад 21 добу) належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та дав показання, що 16 квітня 2013 року приблизно о 14 год. він прибув в дитячий садочок «Ромашка», що в м. Теребовля по вул.. Паращука, щоб забрати свою онучку ОСОБА_4 додому. Виходячи з дитячого садочка на подвір'ї його перестріла колишня жінка його сина ОСОБА_3, її мати ОСОБА_5 її брат ОСОБА_6 та дружина її рідного брата ОСОБА_7, які почали вимагати його онуку. Після цього колишня дружина його сина ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_5 накинулися на нього та почали шарпати, в результаті чого між ними виникла сварка, в ході якої вони один одного відштовхували руками, жодних тілесних ушкоджень він нікому не наносив.
Незважаючи на викладене, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена зібраними у кримінальній справі доказами, а саме:
Показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка зазначила, що в червні 2012 року вона розлучилася з своїм чоловіком ОСОБА_8, їх малолітня дитина ОСОБА_4 з грудня 2012 року проживає із батьком в м. Теребовля. Від тоді вона не може бачитися зі своєю дитиною, оскільки батьки колишнього чоловіка перешкоджають їй це робити. 16 квітня 2013 року вона зі своєю матір'ю ОСОБА_5, братом ОСОБА_6 та братовою ОСОБА_7 приїхали в м. Теребовля в обідню пору до дитячого садка «Ромашка», щоб побачитися зі своєю дочкою. Прийшовши з своїми родичами у садок на сходах в середині будівлі зустріла свою доньку, яку за руку вів її дідусь ОСОБА_2, коли останній їх побачив він потягнув дочку за руку і повів до машини не давши їм поспілкуватися, однак вони пішли за ними. Вже за межами дитячого садочка ОСОБА_3 сказала ОСОБА_2, щоб він дав їй можливість поспілкуватися з дитиною, однак останній зловив дитину під руку та поніс її на територію садка. В цей момент вона хотіла вихопити дитину з рук ОСОБА_2, після цього останній почав тікати на територію дитячого садка вона побігла слідом за ним. В цей момент ОСОБА_2 відпихаючи її від себе зловив за мізинець її правої руки та натиснув на нього загнувши його назад, в результаті чого відчула різкий біль в пальці. Все ж таки незважаючи не це пробувала вихопити дитину з рук ОСОБА_2 В даний конфлікт вмішалася її мати ОСОБА_5, але ОСОБА_2 продовжував відштовхувати їх від себе, так і не дав можливості поспілкуватися з дочкою. Того ж дня після вищевказаного конфлікту вона звернулася в травмпункт першої міської лікарні м. Тернопіль, де її діагностували перелом мізинця правої руки.
Показаннями свідка ОСОБА_7, яка зазначила, що 16 квітня 2013 року в обідню пору доби, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 із сестрою її чоловіка ОСОБА_3 та матір'ю чоловіка ОСОБА_5 приїхали в м. Теребовля до дитячого садка «Ромашка», щоб побачитися зі дочкою ОСОБА_3 Прийшовши з своїми родичами у садок на сходах в середині будівлі ОСОБА_3 зустріла свою доньку ОСОБА_4, яку за руку вів її дідусь ОСОБА_2, коли останній їх побачив він потягнув дитину за руку і повів до машини не давши їм поспілкуватися, однак вони пішли за ними. Вже за межами дитячого садочка ОСОБА_3 сказала ОСОБА_2, щоб він дав їй можливість поспілкуватися з дитиною, однак останній зловив дитину під руку та поніс її на територію садка. В цей момент ОСОБА_3 хотіла вихопити дитину з рук ОСОБА_2, після цього ОСОБА_2 почав тікати на територію дитячого садка ОСОБА_3 побігла слідом за ним в цей момент ОСОБА_2 штовхаючи їх від себе, зловив за мізинець правої руки ОСОБА_3 та загнув його назад. Весь цей конфлікт вона знімала на фотокамеру, де чітко видно, що ОСОБА_2 заламав ОСОБА_3 палець.
Показаннями свідка ОСОБА_6, який зазначив, що16 квітня 2013 року в обідню пору доби, разом зі своєю сестрою ОСОБА_3 із жінкою та матір'ю ОСОБА_5 приїхали в м. Теребовля до дитячого садка «Ромашка», щоб його сестра побачилася зі своєю дочкою. Прийшовши з своїми родичами у садок побачив колишнього тестя своєї сестри з дитиною, коли ОСОБА_3 зустріла свою доньку ОСОБА_4, яку за руку вів її дідусь ОСОБА_2, останній їх побачив та він потягнув дитину за руку і повів до машини не давши їм поспілкуватися, однак вони пішли за ним. Вже за межами дитячого садочка ОСОБА_3 сказала ОСОБА_2, щоб він дав їй можливість поспілкуватися з дитиною, однак останній зловив дитину під руку та поніс її на територію садка. В цей момент ОСОБА_3 хотіла вихопити дитину з рук ОСОБА_2, після цього останній почав тікати на територію дитячого садка. ОСОБА_3 побігла слідом за ним в цей момент ОСОБА_2 штовхаючи їх від себе, зловив за мізинець правої руки ОСОБА_3 та загнув його назад.
Крім цього вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується іншими доказами, а саме:
-витягом з кримінального провадження № 12013210170000189, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 внесла повідомлення про те, що ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження;
а.с. 13(матеріали досудового розслідування а.с.1)
-рапортом про звернення гр. ОСОБА_3, що отримала травму, закрите пошкодження розгинача п'ятого пальця правої кисті руки із розривом, перелом основи кістевої фаланги;
а.с. 13(матеріали досудового розслідування а.с.2)
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 квітня 2013 року, згідно якого ОСОБА_3 звернулася із заявою про те, що ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження.
а.с. 13(матеріали досудового розслідування а.с.3)
-довідкою № 1908 від 05 листопада 2013 року виданої Тернопільською міською комунальною лікарнею швидкої допомоги, про те, що 16 квітня 2013 року о 19 год. 10 хв. в травмпункт звернулася гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживаюча в ІНФОРМАЦІЯ_5, яка була оглянута лікарем - травматологом ОСОБА_9, про що було зроблено запис в журналі травматизму під № 4520, зі слів хворої 16 квітня 2013 року о 15 год. 30 хв. отримала травму відштовхуючись від бувшого тестя ОСОБА_2;
а.с.127
-протоколом огляду комп'ютерного диска DVD-R(DR 5A03 02465), на якому відображено перебіг подій на території дитячого садочку «Ромашка» в м. Теребовля, щодо завдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 зі сторони ОСОБА_2;
а.с. 13(матеріали досудового розслідування а.с. 39-40)
-постанова слідчого Теребовлянського РВ УМВСУ в Тернопільській області від 02 травня 2013 року про визнання речовим доказом комп'ютерного диска DVD-R(DR 5A03 02465), на якому відображено перебіг подій на території дитячого садочку «Ромашка», що в м. Теребовля;
а.с. 13(матеріали досудового розслідування а.с. 41)
- висновком судово-медичної експертизи № 470 від 22 квітня 2013 року, згідно якого гр.. ОСОБА_3 виявлено закритий перелом основи нігтьової фаланги 5 - го пальця правої кисті (підтверджений при вивченні рентгенограмами), травма правої руки за ознакою тривалого (понад 21 добу) розладу здоров'я належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
а.с. 13(матеріали досудового розслідування а.с. 18-20)
Суд критично оцінює, як доказ невинуватості обвинуваченого ОСОБА_2 лист № 2151 від 16 грудня 2013 року, в якому вказано, що рентген ОСОБА_3 пройшла о 17 год. 00 хв., що нібито унеможливлювало завдання потерпілій тілесних ушкоджень ОСОБА_2, так як в довідці № 1908 від 05 листопада 2013 року виданій Тернопільською міською комунальною лікарнею швидкої допомоги, вказано те, що 16 квітня 2013 року о 19 год. 10 хв. в травмпункт звернулася гр. ОСОБА_3, а також підтверджується заявою, рапортом про звернення гр. ОСОБА_3, що отримала травму, показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6 і показаннями самої потерпілої.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, і що його дії кваліфіковано вірно, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я;
При призначенні покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінальних правопорушень, особу винного, його позитивну характеристику, те, що він раніше не судимий, у відповідності до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, є те що він є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізолювання від суспільства та застосувавши п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди, завданих вчиненням злочину - задовольнити частково.
Так, внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 зазнала моральної шкоди, оскільки їй було завдано душевних страждань та фізичного болю спричиненого переломом кінцівки, а також їй було важко пережити те, що її доньку на її очах шарпають, лякають, використовуючи її як розмінну монету, лише для того щоб чинити тиск на ОСОБА_3
У зв'язку з переліченими обставинами, у ОСОБА_3 було порушено її нормальний, до цього звичний спосіб життя, що в подальшому викликало у неї депресивний стан.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до пункту 2 та 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів та у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Тому, суд приходить до висновку, що із врахуванням душевних страждань та фізичного болю спричиненого переломом кінцівки, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди, спричиненої протиправною поведінкою підсудного, а у решті позову слід відмовити у зв'язку безпідставністю позовних вимог.
Також слід стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 1000 грн. витрат за надання правової допомоги, пропорційно до задоволених позовних вимог, складності справи та затраченого часу представником позивачки в суді.
Керуючись ст.ст. 318-368, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років обмеження волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання, з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік .
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Речові докази по справі: комп'ютерний диск DVD-R(DR 5A03 02465) (а.с. 39) - повернути ОСОБА_6
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправною поведінкою підсуднього задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 5000 грн. 00 коп. моральної шкоди, спричиненої протиправною поведінкою підсудного.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 1000 грн. витрат за надання правової допомоги.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом тридцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.В.МАЛЯРЧУК