Справа № 462/9591/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.
Провадження № 22-ц/783/5932/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 44
23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Приколоти Т.І.
суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.
з участю секретаря Іванової О.О.
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 11 серпня 2017 року за заявою ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 2 квітня 2014 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_14, з участю третьої особи: Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про виселення та стягнення коштів,-
встановила:
Оскаржуваною ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 квітня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_14, з участю третьої особи: Органу опіки і піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про виселення із квартири АДРЕСА_1 та стягнення коштів.
Ухвалу оскаржив ОСОБА_5 В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що відповідно до норм чинного законодавства за наявності обставин, які утруднюють виконання рішення, суд може відстрочити виконання рішення, тому апелянт вважає, що в даному випадку є така обставина. Зазначає, що в провадженні Залізничного ВДВС ЛМУЮ перебуває виконавче провадження № 4501116 про його виселення з квартири АДРЕСА_1. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження по цивільній справі за касаційною скаргою його представника на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року та ухвалу колегії суддів Апеляційного суду Львівської області від 11 липня 2016 року у справі № 462/4937/15ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» про укладення договору житлового найму на квартиру АДРЕСА_2. Стверджує, що є ветераном війни- учасником бойових дій і на даний час перебуває на лікуванні після отриманого поранення. Зазначив, що в спірній квартирі знаходяться його речі та меблі. У зв»язку з наслідками поранення він не може самостійно вивезти речі і у випадку скасування касаційним судом вищезазначених судових рішень, укладення договору найму, йому прийдеться знову вселятись в дане приміщення та завозити речі та меблі, що для нього за станом його здоров»я є вкрай важким завданням. Крім того, у випадку його виселення адміністрація ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» зможе вселити в це приміщення інших мешканців, що утруднить його вселення в квартиру. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 2 квітня 2014 року задоволено позов ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_14, з участю третьої особи: Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, зобов'язано відповідачів виселитися із квартири № АДРЕСА_1. Стягнуто солідарно з відповідачі на користь позивача 11 442,42 грн. майнової шкоди та вирішено питання судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 3 липня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_15 задоволено частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 квітня 2014 року в частині стягнення солідарно з відповідачів 11 442,42 грн. майнової шкоди та судових витрат скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у даних позовних вимогах за спливом строку на звернення до суду. Стягнуто з відповідачі на користь позивача по 19,12 грн. судових витрат з кожного. В решті рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 квітня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_6, до якої приєднався ОСОБА_5, та касаційну скаргу ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» відхилено. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 квітня 2014 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Львівської області від 3 липня 2014 року залишено без змін.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України, суд який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Відповідно до п. 10 роз'яснень у постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу і порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Є встановленим, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 9 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 квітня 2014 року задоволено частково та відстрочено виконання даного рішення на шість місяців - до 9 квітня 2016 року.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20 лютого 2017 року заяву ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 2 квітня 2014 року задоволено та відстрочено виконання даного рішення до 31 липня 2017 року.
Як вбачається з заяви про відстрочку виконання рішення, заявник псилається на важкий стан здоров»я та зазначає, що на даний час перебуває на лікуванні після отриманих поранень, однак до заяви ОСОБА_5 не надав жодної довідки чи будь-яких інших медичних документів, які б підтвержували дану обставину, а тому суд не прийняв її до уваги.
Також суд не прийняв до уваги посилання заявника про те, що виконання даного рішення належить відстрочити до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ цивільної справи за касаційною скаргою його представника на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 травня 2016 року та ухвалу колегії суддів Апеляційного суду Львівської області від 11 липня 2016 року у справі № 462/4937/15ц за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» про укладення договору житлового найму на квартиру № АДРЕСА_1, оскільки дана обставина не має особливо характеру, що ускладнює або виключає виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 2 квітня 2014 року.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що наведені заявником обставини не дають підстави для відстрочення виконання рішення та правильною відмову у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявником не наведено жодних обставин, передбачених ст. 373 ЦПК України, які утруднюють виконання рішення суду.
Заявником не обгрунтовано винятковості випадку у зв»язку з яким належить відстрочити виконання рішення, не зазначено достатніх обставини, які б свідчили про утруднення чи неможливість в даний час виконання рішення суду, а відтак, і про необхідність відстрочення такого.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такої.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.2 ст.307,п.1 ч.1 ст. 312, ст. 313, п.4 ч.1 ст.314, ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 11 серпня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді