Справа № 606/1480/17 року
15 листопада 2017 року Теребовлянський районний суд
в складі:
головуючого судді Малярчука В.В.
при секретарі Зіньковській Н.Д.
розглянувши письмово, заочно у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Калина" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу ,-
Позивач кредитна спілка «Калина» звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якій просить стягнути із них заборгованість за кредитним договором від 29.11.2016 року № 0504213 в розмірі 14721,79 грн., з яких 11199,58 грн. - неповернутий кредит, 3250,42 грн. - нараховані проценти на суму кредиту, 271,79 грн. - нараховані інфляційні витрати, солідарно, а також судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з”явився, однак в матеріалах справи міститься заява про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення їм поштових відправлень (судових повісток), однак повторно до суду не з”явились і не повідомили про причини своєї неявки.
Відповідно до ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначені вимоги закону, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні факти.
29.11.2016 року між кредитною спілкою «Калина» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0504213 (надалі кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого зазначена кредитна спілка надала останній кредитні кошти в розмірі 15000 грн. з терміном повернення по 29.11.2017 року із сплатою 29 відсотків річних.
Згідно з п.3.2.2, 4.2 кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе обов»язки повертати одержаний кредит, сплачувати позивачеві проценти за користування, відповідно до графіку розрахунків, який є невід»ємною частиною договору.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
Для забезпечення виконання зобов»язань, що випливають із кредитного договору, між КС «Калина», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 29.11.2016 року № ДП-0504213/1, відповідно до п.2.1, 4.1 якого поручитель відповідає перед кредитором за сплату боржником кредиту в сумі 15000 грн. та процентів, нарахованих на суму кредиту, а також інфляційних витрат, пені, штрафів, додаткових відсотків, якщо такі будуть нараховані, у тому ж обсязі, що і боржник.
Аналогічно, між КС «Калина», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 29.11.2016 року № ДП-0504213/2, відповідно до п.2.1, 4.1 якого поручитель відповідає перед кредитором за сплату боржником кредиту в сумі 15000 грн. та процентів, нарахованих на суму кредиту, а також інфляційних витрат, пені, штрафів, додаткових відсотків, якщо такі будуть нараховані, у тому ж обсязі, що і боржник.
03.07.2017 року позивачем відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надіслано листи попередження про необхідність погашення заборгованості, яка виникла у ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.11.2016 року № 0504213, однак вказані поручителі заборгованості за вказаним договором не погасили.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Верховний суд України у своїй постанові від 11 листопада 2015 року №6-511цс15 зазначив, що «Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.
Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука). Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.
За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не має права пред'явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором».
У судовому засіданні з”ясовано, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов»язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 14721,79 грн.
На день звернення позивача до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.11.2016 року № 0504213 в розмірі 14721,79 грн., з яких 11199,58 грн. - неповернутий кредит, 3250,42 грн. - нараховані проценти на суму кредиту, 271,79 грн. - нараховані інфляційні витрати .
Добровільно повернути зазначену суму боргу за кредитним договором відповідачі не бажають.
Таким чином, аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 порушені права кредитної спілки «Калина», які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.10, 11, 60, 88, 179, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.551, 554, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов Кредитної спілки "Калина" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь кредитної спілки «Калина» заборгованість за кредитним договором від 29.11.2016 року № 0504213 в розмірі 14721,79 грн., з яких 11199,58 грн. - неповернутий кредит, 3250,42 грн. - нараховані проценти на суму кредиту, 271,79 грн. - нараховані інфляційні витрати , солідарно.
Стягнути із ОСОБА_1 533,35 грн. судового збору сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду .
Стягнути із ОСОБА_2 533,35 грн. судового збору сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду.
Стягнути із ОСОБА_3 533,35 грн.судового збору сплаченого позивачем при зверненні з позовом до суду.
Заочне рішення може бути переглянуто Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення, протягом 10 днів після отримання копії цього рішення через Теребовлянським районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: