Справа № 461/6978/17 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 33/783/1323/17 Доповідач: Гуцал І. П.
15 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області Гуцал І.П., з участю представника Львівської митниці ДФС України Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС України Рибака Н.Я. на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2017року
постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2017 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України закрито у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно постанови судді 17.05.2017 року Львівською митницею ДФС України отримано лист від 05.05.2017 року № 11429/7/99-99-20-01-17 Департаменту організації протидії митним правопорушенням, яким надано відповідь відмитних органів Республіки Польща, щодо перевірки законності здійснення польською компанією «АРЕХ» PECAK ADAM (Lezajsk, Polska) експорту з Республіки Польща товарів «замки та частини замків для дверей» в Україну на адресу громадянина ОСОБА_4 (м. Львів).
Митні органи Республіки Польща листом від 16.03.2017 року № 450000 - IMPW.7352.1404.2016.4.RM надали копії документів, згідно яких громадянин України ОСОБА_4 (закордонний паспорт НОМЕР_3) 09.09.2017 року письмово задекларував на території Польщі валютні кошти, а саме: 60 000 доларів США та 4 000 євро. Через українсько-польський кордон ОСОБА_4 переміщувався транспортним засобом марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_4.
За результатами аналізу електронних баз даних, встановлено, що 09.09.2014 року ОСОБА_4 (закордонний паспорт НОМЕР_3) виїхав за межі митної території України транспортним засобом марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_4, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю - «зелений коридор», чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
Відповідно до листа Волинської митниці ДФС України від 15.06.2017 року № 1933/7/03-70-02-05 ОСОБА_4 09.09.2014 року до митного контролю та митного оформлення митним органам України вказані вище валютні кошти не заявляв в установленному законодавством України порядку.
Згідно відповіді митних органів Республіки Польща, отриманої в порядку взаємодії митних органів України з митними органами іноземних держав (стаття 567 Митного кодексу України) встановлено, що після проходження митного контролю на м/п «Устилуг» Волинської митниці ДФС України ОСОБА_4 09.09.2014 року письмово декларує митним органам Республіки Польща іноземну валюту в сумі 60 000 доларів США (згідно курсу НБУ, станом на 09.09.2014 року становить 769 326 грн.) та 4400 євро (згідно курсу НБУ, станом на 09.09.2014 року становить 73 048,8 грн.). Загальна сума коштів задекларованих митним органам Республіки Польща становить 842 374,8 гривень.
На постанову судді представник Львівської митниці ДФС України Рибак Н.Я. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді щодо ОСОБА_4 скасувати та винести нову постанову, якою визнати його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти адміністративне стягненняу виді штрафу. В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова судді суду першої інстанції є необ'єктивною, незаконною та безпідставною та прийнятою без врахування наявних у матеріалах справи документів, що мають істотне юридичне значення для вирішення справи. Вказує, що суддя суду першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що дії ОСОБА_4 містять ознаки правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, однак однобічно прийняв до уваги те, що вчинене ним правопорушення було вчинено 20.06.2014 року, тобто в момент проходження митного контролю і подачі відповідних документів митному органу, який в свою чергу, жодним чином не був обмежений в можливості належним чином зафіксувати правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_4 митним органам України 9.09.2014 року не надавав жодних документів під час проходження митного контролю та оформлення, які б могли свідчити про декларування валютних коштів. Наголошує, що в законодавстві України чітко прописаний обов'язок особи дотримуватися порядку проходження митного контролю та обов'язок задекларувати товари, що переміщуються нею через митний кордон України.
Заслухавши пояснення представника Львівської митниці ДФС України на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 489 МК України суддя повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується наступними доказами у справі: протоколом про порушення митних правил № 3897/20900/17 від 3 серпня 2017 року, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення; інформацією про платника податків НОМЕР_2 з податкових баз даних; доповідною запискою.
Відповідальність за ст. 472 МК України наступає у випадку недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Отже, суддя суду першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, оскільки ОСОБА_4 не заявив за встановленою формою точних та достовірнихвідомостей (наявність, найменування, кількість) про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушеннямитних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи те, щоподія мала місце 9 вересня 2014 року, тобто в момент проходження митного контролю і подачі відповідних документів митному органу, який в свою чергу не був обмежений в можливості належним чином зафіксувати правопорушення та таке правопорушення не є триваючим, а на момент розгляду справи суддею суду першої інстанції -17 жовтня 2017 року закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 467 МК України, а тому суддя дійшов правильного висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене суддя апеляційного суду приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду
постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 17 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці ДФС України Рибака Н.Я. - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гуцал І.П.