06.07.2017 Справа №607/14976/16-к
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю військового прокурора Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання військового прокурора Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернопільської області Бучацького району с. Бариш, перебуваю чого в розпорядження командира в/частини пп НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, одруженого, проживаючого в с. Бертники Монастирського району Тернопільської області, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
Військовий прокурор Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42016210220000113 від 09.08.2016р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому та просить його задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, вважаю, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016210220000113 від 09 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні установлено, що 30 березня 2016 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , котрий уклав контракт строком до закінчення особливого періоду, або оголошення рішення про демобілізацію, призвано до лав ЗС України на військову службу за контрактом, яку той першочергово проходив у в/частині пп НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) у військовому званні «сержант».
У відповідності до наказу командира військової частини пп НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 травня 2016 року №115, сержант ОСОБА_4 , який прибув для подальшого проходження військової служби із в/частини пп НОМЕР_2 , з 31 травня поточного року зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), на всі види забезпечення та визначено таким, що перебуває в розпорядженні командира вказаної в/частини.
У відповідності до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року №15/2015, затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року №113-VIIIз метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави оголошено проведення протягом 2015 року часткової мобілізації у три черги протягом 210 діб.
Згідно вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем (крім строкової служби), відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість сержант ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
20 червня 2016 року командиром 6 батареї ст. лейтенантом ОСОБА_5 , під час ранкового шикування особового складу було виявлено відсутність в строю сержанта ОСОБА_4 , оскільки останній свідомо, умисно, в умовах особливого періоду, за відсутності поважних причин, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, до розташування військової частини пп НОМЕР_1 , не з'явився і до виконання службових обов'язків, не приступив.
Ужиті командуванням військової частини пп НОМЕР_1 розшукові заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження сержанта ОСОБА_4 позитивного результату не принесли, останній 24 червня 2016 року самостійно повернувся до розташування частини та приступив до виконання службових обов'язків.
У подальшому 08 липня 2016 року командуванням військової частини пп НОМЕР_1 було виявлено відсутність сержанта ОСОБА_4 , який 04 серпня 2016 року о 08 год. 30 хв. добровільно повернувся до розташування вказаної військової частини та приступив до виконання службових обов'язків.
Про вагомість свого нез'явлення на службу до розташування в/частини пп НОМЕР_1 (можливо наявних поважних причин) командування в/частини пп НОМЕР_1 жодним способом сержант ОСОБА_4 (чи близькі родичі, знайомі, тощо) не повідомляв, жодних заходів задля повернення в розташування указаної в/частини свідомо не вживав, і про своє місцезнаходження до правоохоронних органів чи органів державного управління не заявляв та протиправно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Увесь період із 08 липня 2016 року по 04 серпня 2016 року, сержант військової служби за контрактом ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини пп НОМЕР_1 (крім строкової служби), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині пп НОМЕР_1 , у порушення вимог ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, умисно, в умовах особливого періоду, без поважних причин та за відсутності дозволу відповідного командування в/частини пп НОМЕР_1 , не з'явившись у визначений строк, тобто 08 липня 2016 року на службу до розташування військової частини пп НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), та не виконуючи службові обов'язки по 04 серпня 2016 року, проводячи час на власний розсуд, не вживаючи мір для повернення до військової частини за наявності можливості для цього і не заявляючи про своє місцезнаходження до правоохоронних органів чи органів державного управління, маючи реальну змогу це зробити, проводить час на власний розсуд.
Викладені обставини, що дають підстави підозрювати сержанта ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами: матеріали службового розслідування за даним фактом, допитами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими доказами.
31 жовтня 2016 року відносно солдата ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України. З метою дотримання положень ст.ст. 277, 278 КПК України, зазначене повідомлення про підозру скероване за адресою реєстрації ОСОБА_4 (Тернопільська область, Монастирський район, с. Бертники.
28 грудня 2016 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_10 надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, тобто закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали.
Приймаючи до уваги, що з 04 серпня 2016 року по теперішній час підозрюваний сержант ОСОБА_4 тривалий час переховується від органу досудового розслідування, має на меті тимчасово ухилитися від проходження військової служби, перешкоджає проведенню слідчих дій та прийняттю процесуальних рішень у кримінальному провадженні, а також у зв'язку із закінченням терміну дії ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, виникла необхідність отримати дозвіл на затримання останнього з метою приводу до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 187 КПК України, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
Оцінивши в сукупності вагомість наявних у провадженні доказів встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину за ч. 4 ст. 407 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, на даний час переховується від органів досудового розслідування, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, зможе незаконно впливати на потерпілих з метою дачі ними неправдивих показів чи їх зміни, чим своїми діями може перешкоджати швидкому, повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
З врахуванням вищенаведеного, військовий прокурор Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя приходить до висновку, що обставини, зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказують на наявність підстав для тримання під вартою ОСОБА_4 та існують достатні підстави вважати, що він переховується від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слідчого, яке погоджене прокурором, підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 183, 187, 188, 189, 190, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання військового прокурора Тернопільського гарнізону ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в с. Бертники, Монастирського району Тернопільської області.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до суду або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, тобто 06 січня 2018 року (включно).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1