Справа № 456/1247/17 Головуючий у 1 інстанції: Сас С,С.
Провадження № 22-ц/783/5370/17 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 50
23 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Приколоти Т.І.
суддів Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.
з участю секретаря Іванової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
Оскаржуваним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2017 року в позові відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.Зазначає, що рішенням Стрийського міськрайонного суду від 14 квітня 2014 року вирішено стягувати аліменти з ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Вказує, що аліменти утримуються у меншому розмірі, що підтверджується довідкою № 0079 від 24 лютого 2017 року філії Бурове управління «Укрбургаз» ПАТ «Укргазвидобування» про доходи ОСОБА_3 в період з серпня 2016 року до січня 2017 року. Вказане дає підстави стверджувати, що за період з квітня 2014 року до квітні 2017 року аліменти стягувались у меншому розмірі, ніж встановлено рішенням суду від 14 квітня 2014 року, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментах.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у визначений законом спосіб.
Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. На підставі ст.ст.10, 58, 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 квітня 2014 року у справі №456/1211/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів ухвалено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 14 березня 2014 року.
Відповідно до рішення суду за вказаною вище справою з відповідача в користь позивача щомісячно стягуються аліменти за місяцем роботи відповідача ОСОБА_3 в Шебелинському відділенні бурових робіт ФБУ «Укрбургаз», що підтверджується довідками про доходи ОСОБА_3., виданими Шебелинським відділенням бурових робіт ФБУ «Укрбургаз» №0280, №0281, №0282, №0283 від 16 червня 2017 року.
Позивач не надала суду жодних належних доказів, які б стверджували про наявність у відповідача заборгованості по сплаті аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей за період з квітня 2014 року по квітень 2017 року.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в позові за безпідставністю позовних вимог.
З висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29 червня 2017 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді