Справа № 638/9072/17
Провадження № 22-ц-/790/5142/17 Головуючий І інстанції: Хайкін В.М.
Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.
28 листопада 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Сащенко І.С.
суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,
за участю секретаря - Бойко А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, заінтересовані особи: Управління ДАІ ГУ МВС України в Харківській області, ОСОБА_1,-
У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Харківській області скасувати постанову про розшук майна боржника від 05.12.2011 року та зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Харківській області, передати йому на відповідальне зберігання автомобіль марки «Mersedes-Benz», 2008 року випуску державний номер НОМЕР_1.
В обґрунтування заяви посилався на те, що 15.11.2011 року було розпочате виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, про що було винесено відповідну постанову. 05.12.2011 року державним виконавцем була винесена постанова про розшук майна боржника, на підставі якої 04.02.2014 року співробітниками ДПС ДАІ м. Харкова був затриманий та поставлений на майданчик тимчасового зберігання його автомобіль. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.04.2013 року всі виконавчі дії у виконавчому провадженні зупинені, проте державний виконавець не зупинив розшук майна боржника. Зазначав, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на його адресу лише 24.01.2012 року, тому він не мав можливості скористатися своїм правом на добровільне погашення заборгованості.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.04.2015 року, скаргу задоволено частково: скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Пікули В.Ю. від 05.12.2011 року про оголошення розшуку автомобіля марки «Мегsеdеs-Вепz», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить боржнику ОСОБА_2; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання заявнику ОСОБА_2
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.12.2015 року ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.12.2014 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23.04.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.04.2016 року скаргу залишено без задоволення, проте ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2016 року вказану ухвалу скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.10.2016 року провадження у справі за скаргою закрито, проте ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08.12.2016 року вказану ухвалу скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.07.2017 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено строк на звернення до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Харківській області. Визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Харківській області щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 05.11.2011 року неправомірними, а постанову про розшук майна боржника від 05.12.2011 року незаконною.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі. При цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що дії державного виконавця відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», вчинені в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Встановлено, що 15.11.2011 року постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Харківській області Пікулою В.Ю. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 11.10.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу та судових витрат.
05.12.2011 року постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Харківській області оголошено розшук майна боржника.
Постановою державного виконавця від 10.01.2012 року було відкладено провадження виконавчих дій у зв'язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2011 року повернулась поштовим відправленням до відділу виконавчої служби з відміткою про невручення її боржнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Також у вказаній постанові державним виконавцем було зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження не отримана боржником.
31.01.2012 року постановою державного виконавця ВДВС ГУЮ у Харківській області було зупинено виконавче провадження на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.01.2012 року. На теперішній час зазначена постанова є чинною. Виконавчі дії не проводяться.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 11 зазначеного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконане провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкриті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Частиною 1 статті 385 ЦПК України визначено, що скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, а у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно матеріалів справи, постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2011 року боржник ОСОБА_2 не отримував. Про порушене право дізнався 31.01.2012 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Пунктом 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна ( Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.
При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
01.04.2014 року заявником було надано до суду заяву про поновлення строку в якій останній зазначав, що він не отримував постанови про розшук майна боржника від 05.12.2011 року ані поштою, ані за заявою.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом (стаття 67 ЦПК України).
Оскільки поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюються судом у кожному конкретному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку строк підлягає поновленню, оскільки був порушений з поважних причин.
Посилання в апеляційній скарзі на те що, ОСОБА_2 вже двічі звертався до суду з даною скаргою, отже строк на звернення до суду ним було пропущено, судовою колегією не приймаються.
Зі змісту копії ухвали апеляційного суду Харківської області від 21.08.2012 року не можна встановити, що ця справа стосується саме ОСОБА_2, оскільки була роздрукована із реєстру судових рішень та не містить прізвище, ім'я та по -батькові скаржника, а зазначено «особа 3» (Т.1 а.с.124).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів повно та всебічно досліджених в суді першої інстанції.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 06 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді