Справа № 815/6216/17
02 грудня 2017 року м. Одеси
Одеський окружний адміністративний суд колегією в складі:
головуючого судді - Потоцької Н.В.;
суддів - Кравченка М.М., Марина П.П.;
за участі:
секретаря судового засідання - Сердюк І.С.;
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області № 75 від 30 листопада 2017 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 до Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Таїровської селищної виборчої комісії №75 від 30 листопада 2017 року щодо відмови у реєстрації ОСОБА_1 як кандидата у депутати до Таїровської селищної територіальної громади;
- зобов'язати Таїровську селищну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 кандидатом у депутати на виборах до Таїровської селищної ради об'єднаної територіальної громади.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ТВК діяла не у відповідності до вимог Закону України "Про місцеві вибори" оскільки:
- безпідставно відмовила у реєстрації кандидата в депутати з підстав не передбачених статтею 46 Закону України «Про місцеві вибори», в якій наведено вичерпний перелік підстав для відмови реєстрації;
- не дотрималась імперативних приписів абзацу 2 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про місцеві вибори" та Порядку № 228 щодо запрошення заінтересованих осіб;
- прийняла рішення без встановлення фактів та підстав для ухвалення, що вимагається згідно положень ч. 15 ст. 27 Закону України "Про місцеві вибори" та п.9.6-9.7 Порядку № 228, тобто у невстановлений спосіб і без дотримання порядку їх ухвалення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Заперечень або письмових доказів на спростування доводів позивача не надав.
Про дату, час та місце судового розгляду відповідач був повідомлений засобами телефонного зв'язку, що підтверджується телефонограмою переданою за тел. НОМЕР_1, яку прийнято секретарем Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області - ОСОБА_2, та повідомленням про отримання електронної пошти.
Приписами ст. 172 КАС України встановлено, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Центральна виборча комісія Постановою від 12 жовтня 2017 року № 214 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 24 грудня 2017 року» відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 7, пункту 1 частини тринадцятої статті 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад", частини сьомої статті 14, частин п'ятої - восьмої статті 15, пунктів 1, 11, 8 частини першої статті 24 Закону України "Про місцеві вибори", Порядку призначення перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 12 лютого 2016 року № 32 (із змінами), керуючись статтями 11 - 13, пунктами 1, 2, 13 статті 17, пунктами 1, 2, 9 статті 21 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", призначила на 24 грудня 2017 року, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, зокрема, Овідіопольського району Одеської області.
Постановою Таїровської селищної виборчої комісії №75 «Про розгляд поданих документів для реєстрації кандидатом в депутати Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, що відбудуться 24 грудня 2017 року, шляхом само висування» від 30 листопада 2017 року, відмовлено в реєстрації кандидату у депутати, що подавався
шляхом самовисування, на перших виборах депутатів Таїровської селищної ради
об'єднаної територіальної громади, призначених на 24.12.2017 року.
Підставою для відмови зазначено: «Враховуючи порушення загального порядку висування кандидатів, який регулюється абзацом 2 частини 4 ст. 35 Закону України «Про місцеві вибори», особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови або старости, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних, єдиних одномандатних виборчих округах з будь яких місцевих виборів, враховуючи, що ОСОБА_1 зареєстрований депутатом від Овідіопольської районної організації Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 46 Закону України «Про місцеві вибори»: порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі або закріплені за ним».
Законодавство, що регулює спірні правовідносини.
Конституцією України встановлено, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування (ст. 38).
Фундаментальне конституційне право на вільні вибори гарантоване громадянам України не лише національним законодавством, а й міжнародно-правовими документами. Зокрема, у ст. 21 Загальної декларації прав людини зазначено, що основою влади уряду має бути воля народу, яка повинна виявлятись у періодичних і несфальсифікованих виборах. Відповідно до ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 р. № 2148-VІII) кожний громадянин без будь-якої дискримінації та без необгрунтованих обмежень повинен мати право й можливість брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і через посередництво вільно обраних представників, а також голосувати та бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального та рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців.
Статтею 3 (якою гарантоване право на вільні вибори) Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, адже після ратифікації Україною Конвенції та протоколів до неї (Закон від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР) кожен її громадянин може звернутися до Європейського суду з прав людини за захистом своїх порушених прав.
У ст. 3 Першого протоколу до Конвенції проголошено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування за умов, які забезпечуватимуть народові вільне виявлення своєї думки при виборі законодавчої влади. Особливість цієї норми в тому, що вона є єдиним основним положенням Конвенції, в якому не йдеться про право чи свободу особи та в якому не передбачено невтручання з боку держави. Навпаки, в цій статті чітко сформульовано позитивне зобов'язання держави.
Законом України «Про місцеві вибори» встановлено,організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства (ст. 1).
Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та цим Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (ст. 2).
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про місцеві вибори» встановлено, усі кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, зареєстровані у встановленому цим Законом порядку, мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі відповідних місцевих виборів.
Приписами ч. 15 ст. 27 Закону України «Про місцеві вибори» встановлено, рішення виборчої комісії з розглянутого питання повинно містити:
1) найменування комісії;
2) найменування рішення, час, дату та місце його прийняття і порядковий номер;
3) мотивувальну частину з посиланням на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії;
4) посилання на положення нормативно-правових актів або рішення (положення рішень) Центральної виборчої комісії чи територіальної виборчої комісії, або судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті рішення;
5) резолютивну частину.
Порядок висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости визначений приписами ст. 35 Закону України «Про місцеві вибори»:
1. Висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости розпочинається за 34 дні до дня голосування.
2. Право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, в тому числі міст Києва та Севастополя, районної у місті ради реалізується виборцями у відповідних багатомандатних виборчих округах через місцеві організації партій у порядку, передбаченому цим Законом.
Право висування кандидатів у депутати сільських, селищних рад реалізується виборцями в одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом.
Право висування кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости реалізується виборцями у відповідних єдиних одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом.
3. Місцева організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що відповідна місцева (республіканська в Автономній Республіці Крим, обласна, районна, міська, районна у місті) організація партії зареєстрована в установленому законом порядку, з урахуванням обмежень частини другої статті 12 цього Закону.
4. Особа не може бути висунута кандидатом у депутати у багатомандатному виборчому окрузі більше ніж до однієї місцевої ради відповідного рівня (більше ніж до однієї обласної, однієї районної, однієї міської, однієї районної в місті ради).
Особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови або старости, не може одночасно бути висунута у будь - яких інших одномандатних, єдиних одномандатних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів.
5. Особа, з урахуванням вимог частини четвертої цієї статті, може одночасно бути висунута кандидатом у депутати місцевих рад, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови або старости шляхом висування місцевою організацією лише однієї політичної партії або лише шляхом самовисування.
Підстави для відмови в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости визначені приписами статтею 46 Закону України «Про місцеві вибори»
1. Територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости в разі:
1) порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі або закріплені за ним;
2) відсутності передбачених цим Законом документів для реєстрації особи кандидатом;
3) припинення громадянства України особи;
4) визнання судом особи недієздатною, набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину;
5) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, за яких особу не може бути обрано депутатом або сільським, селищним, міським головою, старостою відповідно до статті 9 цього Закону;
6) висування кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости від місцевої організації партії, щодо якої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, прийнято у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку рішення про невідповідність її або партії в цілому діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення видається особі, яка відповідно до частини четвертої статті 41, частини другої статті 42, частини другої статті 43 цього Закону подавала документи для реєстрації кандидата (кандидатів) в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, або кандидату особисто у строки, визначені частиною дев'ятою статті 41, частиною четвертою статті 42, частиною четвертою статті 43 цього Закону.
3. У разі якщо жоден з кандидатів у депутати, висунутих місцевою організацією партії у багатомандатному виборчому окрузі, не зареєстрований територіальною виборчою комісією в установлений цим Законом строк, місцева організація партії втрачає статус суб'єкта виборчого процесу по виборах до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради.
По суті досліджених правовідносин, суд зазначає наступне.
Щодо відмови у реєстрації кандидата в депутати з підстав не передбачених статтею 46 Закону України «Про місцеві вибори».
Приписами ст. 46 визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації кандидата в депутати.
У спірній постанові визначений п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону, а саме: порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі або закріплені за ним. Вказаний пункт містить дві підстави:
- порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата.
Приписами ч. 4 ст. 35 Закону, зокрема встановлено, що особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови або старости, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних, єдиних одномандатних виборчих округах з будь-яких місцевих виборів.
Судом встановлено, що на місцевих виборах 2015 року ОСОБА_1 висувався від Політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», як кандидат до районної ради.
Виборче законодавство передбачає такі стадії виборчого процесу:
1) складання та уточнення списків виборців;
2) утворення виборчих округів;
3) утворення виборчих дільниць;
4) утворення виборчих комісій;
5) висування та реєстрація кандидатів у депутати;
6) проведення передвиборної агітації;
7) голосування;
8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;
9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;
10) припинення діяльності виборчих комісій.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 був висунутий кандидатом в депутати Овідіопольської районної ради на чергових місцевих виборах, які відбувались 25.10.2015 року від Політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».
Аналіз викладених вище приписів національного законодавства свідчить про припинення реєстрації кандидатом в депутати ОСОБА_1, оскільки виборчий процес 2015 року закінчився встановленням результатів виборів та припиненням діяльності виборчих комісій.
Для гарантії незалежності кандидатів на виборах до законодавчого органу і свободи виборців держави мають широкі можливості встановлювати конституційні правила щодо статусу членів парламенту, а також критерії, яким повинні відповідати кандидати.
В свою чергу вказані критерії повинні міститись у Законі.
На сьогодні Європейський суд уже виробив певний підхід до тлумачення ст. 3 Протоколу: у його рішеннях зазначається, що право на вільні вибори є дуже важливим, але не абсолютним. Такий підхід залишає місце деяким обмеженням з боку держав, проте ці обмеження мають встановлюватися задля досягнення законної мети з використанням пропорційних засобів і не повинні зашкоджувати суті права на вільні вибори та робити його неефективним (див. рішення від 2 вересня 1998 р. у справі «Ахмед та інші проти Сполученого Королівства»; рішення від 30 березня 2004 р. у справі «Хьорст проти Сполученого Королівства», № 2). Суд у кожному випадку ретельно перевіряє, чи було обмеження права на вільні вибори обгрунтованим і пропорційним поставленій меті.
- перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону. Вказана підстава не може застосовуватись до кандидата в депутати ОСОБА_1, оскільки він є самовисуванцем. Тоді як, приписи ст. 36 Закону регламентують висування кандидатів місцевою організацією партії.
Щодо не дотримання імперативних приписів абзацу 2 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про місцеві вибори" та Порядку № 228 щодо запрошення заінтересованих осіб.
Приписами абз. 2 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про місцеві вибори", з метою дотримання при розгляді питань порядку денного права особи на участь у процесі прийняття рішення на засідання виборчої комісії запрошуються заявники та інші заінтересовані особи.
Згідно з п. 3.4 Порядок № 228, засідання виборчої комісії скликається з обов'язковим повідомленням усіх членів комісії, заявників та інших заінтересованих осіб.
Пунктом 4.4 Порядку встановлено, що на засідання виборчої комісії обов'язково запрошуються, як правило, не пізніше останнього дня перед днем засідання комісії, заявники та інші заінтересовані особи.
Пунктом 4.11 Порядку встановлено, список усіх запрошених на засідання виборчої комісії готує секретар комісії. У списку зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові, посада запрошених, офіційні назви органів (організації, установи, політичної партії, тощо) або особи, яких вони представляють, а також у зв'язку з розглядом якого питання порядку денного вони запрошені.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, не надавши при цьому також доказів, які спростовують твердження позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не виконав свого обов'язку, а тому колегія суддів вважає, що твердження позивача правомірно і не спростовано відповідачем.
Щодо прийняття рішення без встановлення фактів та підстав для ухвалення, що вимагається згідно положень ч. 15 ст. 27 Закону України "Про місцеві вибори" та п.9.6-9.7 Порядку № 228, а саме: у невстановлений спосіб і без дотримання порядку їх ухвалення.
Пункт 9.6 Порядку №288 вказує, що Рішення виборчої комісії з питання порядку денного ухвалюється у формі постанови, яка оформлюється відповідно до пункту 9.7 та розділу 10 цього Порядку
Пункт 9.7 Порядку №288 передбачає, що «постанова виборчої комісії повинна містити: - найменування комісії; - найменування рішення (постанова); - час, дату та місце прийняття; - порядковий номер; - мотивувальну частину; - нормативно- правове обґрунтування; - резолютивну частину.
Найменування постанови виборчої комісії повинно бути лаконічним та відображати її основний зміст. Якщо в постанові йдеться про кілька питань, найменування може бути узагальненим.
Мотивувальна частина постанови повинна містити посилання на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні виборчої комісії, встановлені факти та підстави для ухвалення рішення.
Нормативно-правовим обґрунтуванням постанови є посилання на положення нормативно-правових актів або рішення (положення рішень) Центральної виборчої комісії чи територіальної виборчої комісії або судові рішення, якими керувалася комісія при прийнятті постанови.
Резолютивна частина повинна містити відповідне рішення виборчої комісії, викладене у формі висновку, із зазначенням завдань і заходів, спрямованих на реалізацію повноважень комісії з питання, що розглядається.
Резолютивна частина може містити вказівки на необхідність доведення змісту постанови до суб'єктів, на яких поширюється її дія, виконавців, осіб, на яких покладається контроль за виконанням документа, а також строки його виконання та додатки.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини орган влади, який не є судом держави, для виконання ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, може розглядатись як “суд” у змістовному значені цього терміну (рішення у справі Срамек проти Австрії (Sramek v. Austria), п.36).
Отже “суд” може являти собою орган, заснований з метою вирішення обмеженої кількості питань, за умови, що він завжди забезпечує відповідні гарантії (рішення у справі Літгоу та інші проти Сполученого Королівства (Lithgow and Others v. United Kingdom), п.201).
У пункті 108 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “ОСОБА_3 проти України” (Заява №21722/11), яке набрало статусу остаточного 27.05.2013 року суд розглядаючи цю справу зазначає, що ВРЮ та парламент виконували функцію розгляду справи щодо заявника та винесення обов'язкового рішення. Отже, спершу суд повинен розглянути, чи були дотримані принципи незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи заявника та винесення обов'язкового для виконання рішення.
Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визначає терміном “суд” не тільки суди загальної юрисдикції, але й інші органи влади, які розглядають справи осіб, а тому повинні дотримуватись принципу незалежного та безстороннього суду на стадії розгляду справи заявника та винесення обов'язкового для виконання рішення.
В Постанові № 75 від 30.11.2017 року міститься формулювання «Враховуючи порушення загального порядку висування кандидатів, який регулюється абзацом 2 частини 4 ст. 35 Закону України «Про місцеві вибори», особа, яка висунута кандидатом у депутати в одномандатному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови або старости, не може одночасно бути висунута у будь-яких інших одномандатних, єдиних одномандатних виборчих округах з будь яких місцевих виборів, враховуючи, що ОСОБА_1 зареєстрований депутатом від Овідіопольської районної організації Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». Відповідно до частини 1 пункту 1 статті 46 Закону України «Про місцеві вибори»: порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому окрузі або закріплені за ним».
При цьому, комісією не встановлено та не зазначено по яким округам одночасно був висунутий ОСОБА_1
Враховуючи, зазначене колегія суддів дійшла до висновку, що Постанова № 75 від 30.11.2017 р. не містить обставин, встановлених комісією, які стали підставою для відмови в реєстрації кандидатом в депутати ОСОБА_1
А отже, відновленню підлягає порушене право ОСОБА_1 шляхом зобов'язання Таїровської селищної виборчої комісії, розглянути документи про реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у депутати Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, що відбудуться 24 грудня 2017 року, шляхом самовисування, з урахуванням висновків суду.
Згідно з принципом “обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень”, останнє повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Важливою складовою принципу Верховенства права є забезпечення дотримання приписів Конституції України, як норми прямої дії.
Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні ЄСПЛ «Кузьменко проти України», яке набуло статусу остаточного 09.06.2017 року, яким констатовано порушення самої суті права на доступ заявника до суду і констатовано порушення п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з огляду на відмову національних адміністративних судів розглядати позов заявника через правову невизначеність правил підсудності, їх нечіткість та недоступність.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Крім того, з огляду на матеріали справи суд встановив, що позивач не сплатив відповідної суми судового збору за подання адміністративного позову.
Згідно з ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 9 ст. 172 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 01.01.2017 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь бюджету судовий збір у сумі 1280,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України “Про місцеві вибори”, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 69-72, 86, 94, 159-163, 172, 177, 179 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Таїровської селищної виборчої комісії №75 від 30 листопада 2017 року щодо відмови у реєстрації ОСОБА_1, як кандидата у депутати до Таїровської селищної територіальної громади.
Зобов'язати Таїровську селищну виборчу комісію розглянути документи про реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у депутати Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, що відбудуться 24 грудня 2017 року, шляхом самовисування, з урахуванням висновків суду.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ 578313 виданий 26.02.1997 р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 280, 00 гривень на р/р 31212206784005, отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, код банку отримувача (МФО) 828011, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області на користь ОСОБА_1 (паспорт серії КЕ 578313 виданий 26.02.1997 р. Київським РВ УМВС України в Одеській області) судовий збір відповідно до задоволених вимог в розмірі 1280, 00 гривень.
Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 177 КАС України.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
Судді Кравченко М.М.
Судді Марин П.П.
.