01 грудня 2017 р.Справа №804/7724/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області в якому, просить:
- визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо: прийняття рішення №120/ДПР-17 від 01.11.2017 року про застосування відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці;
- скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №120/ДПР-17 від 01.11.2017 року про застосування відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці;
01.12.2017 року, на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить зупинити дію Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області №120/ДПР-17 від 01.11.2017 року про застосування відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
В обґрунтування клопотання, позивачем зазначено, що безпідставно діюче стягнення, навіть у випадку подальшого скасування, не поновить вже де-факто протиправно порушене право позивача здійснювати адвокатську діяльність, якою він заробляє на життя.
Крім того, позивач зазначив, що суд вправі вийти за межі вимог та наведених доводів клопотання, навівши власні правові підстави, мотиви та аргументи.
Згідно ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Вирішуючи вказане клопотання, суд акцентує увагу, що відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду повинна бути законною і обґрунтованою. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Доказами, згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що позивач в заяві про забезпечення позову не навів обставин, за якими суд може дійти висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, що є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача.
Питанню щодо неможливості позивачу заробляти на життя адвокатською діяльністю неодноразово судом надавалась оцінка в ухвалах про відмову в забезпеченні позову від 22.11.2017 року та від 27.11.2017 року і наголошувалось, що вказана обставина повинна бути доведена відповідними фактичними даними, які позивачем надані не були.
Суд також звертає увагу, що позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження свого клопотання, а тому у суду відсутня можливість вийти за межі вимог та наведених доводів позивача, оскільки у суду відсутні повноваження вигадувати фактичні обставини справи.
Отже, суд вважає, що подане клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим та підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 117, 118, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2