Справа № 815/4707/17
30 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС в Одеській області (далі - Позивач, або - ГУ ДФС в Одеській області) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач, або ФОП ОСОБА_1М.) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 9332,13 гривень.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку, як платник податків в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. В порушення вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), Відповідач не сплачує фіксовану ставку єдиного податку та має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 9332,13 гривень. В добровільному порядку податковий борг Відповідачем погашений не був, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
В судове засідання, призначене на 23.11.2017 року, представник Позивача не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача в порядку письмового провадження.
В судове засідання, призначене на 23.11.2017 року, Відповідач не з'явився. Відповідно до довідки Укрпошти, повістка повернута відправнику з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причина неявки Відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, є не поважною та керуючись приписами ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалив про розгляд справи у його відсутність.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника Позивача, представника Відповідача в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 11.11.2002 року ФОП ОСОБА_1 зареєстрована, як фізична особа-підприємець за № 2102 (а.с.10) та знаходиться на обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків (а.с.6-9).
Пунктом 291.3 ст.291 глави 1 розділу ХІV ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Судом встановлено, що 07.11.2002 року Відповідача було взято на облік як платника єдиного внеску (а.с.12).
У податковій декларації платника єдиного податку-фізичної особи - підприємця №1600041449 від 14.07.2016 року Відповідачем було самостійно визначене податкове зобов'язання по єдиному податку у сумі 9288,46 гривень (а.с. 16-17).
У податковій декларації платника єдиного податку-фізичної особи - підприємця №1600076511 від 19.10.2016 року Відповідачем було самостійно визначене податкове зобов'язання по єдиному податку у сумі 352,03 гривень (а.с. 18-19).
З метою погашення податкового боргу Позивачем 15.12.2016 року було направлено Відповідачу податкову вимогу №12689-17 від 23.11.2016 року (а.с. 14).
У зв'язку з несплатою Відповідачем суми податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в позовній заяві, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та п. 16.4 ст. 16 ПК України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1. ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що полається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік.
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Згідно п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Судом встановлено, що податкова заборгованість виникла у Відповідача у зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання по єдиному податку на підставі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №1600041449 від 14.07.2016 року, недоплата склала 43,67 грн та у зв'язку з несплатою самостійно визначеного грошового зобов'язання по єдиному податку на підставі податкової декларації платника єдиного податку- фізичної особи - підприємця №1600076511 від 19.10.2016 року, недоплата склала 9288,46 грн. (а.с. 16-29).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, з метою погашення податкового боргу та у відповідності до вимог ст.59 ПК України, Позивачем було направлено на адресу Відповідача податкову вимогу № 12689-17 від 23.11.2016 року щодо сплати суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, станом на 22.11.2016 року в розмірі 9332,13 гривень (а.с.11).
Зазначена податкова вимога було отримана Відповідачем 30.12.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15).
Таким чином, вищезазначена податкова вимога відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається врученою та на теперішній час є узгодженою, оскільки не була оскаржена, ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1М по єдиному податку з фізичних осіб складає 9332,13 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 07.08.2017 року, довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 08.08.2017 року та інтегрованою карткою платника податків (а.с. 20-30).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п.20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
Таким чином, Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б свідчили про звільнення Відповідача від сплати зазначеної суми податкового боргу чи спростовували б доводи позовної заяви Позивача.
Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України, ч. 2 ст. 162 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ГУ ДФС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1М про стягнення податкового боргу є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 12, 41, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ідент. НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_1 суму податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 9332,13 гривень (дев'ять тисяч триста тридцять дві гривні 13 копійок) на рахунок № 33113340700008, отримувач УДКСУ в Одеській області/18050400, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.