28 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1980/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
31 жовтня 2016 року ОСОБА_3 (надалі - позивач, ОСОБА_3В.) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 (надалі - відповідач, уповноважена особа), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - третя особа, ФГВФО.), де просила:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що відповідачем безпідставно не включено її до переліку вкладників АТ "ОСОБА_1 банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, чим порушено право позивача як вкладника. Пояснювала, що договір вкладу (депозиту) від 30.09.2014 № 10006008733429, укладений між нею та ПАТ "Дельта Банк", не є договором укладеним на індивідуальній основі та є дійсним.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 відмовлено у відкритті провадження з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 № 826/2043/15, роз'яснено позивачу право на звернення до господарського суду в порядку господарського судочинства (а.с. 2).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 вищевказана ухвала суду першої інстанції була скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, колегія суддів вважала за необхідне відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 № 826/2043/15, та вказала на помилковість висновків суду першої інстанції щодо неналежності даного спору до юрисдикції адміністративного судочинства (а.с. 33-35).
Ухвалами ПОАС від 06.01.2017 провадження у справі да даним позовом було відкрито, закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 39-40, 41-42).
Ухвалою ПОАС від 30.03.2017 провадження у справі було закрито у зв'язку з непідсудністю адміністративним судам з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 09.11.2016 у справі 727/7647/15-ц, та роз'яснено позивачу право на звернення до місцевого загального суду із відповідним позовом в порядку, встановленому цивільним судочинством (а.с. 168-171).
Ухвалою ХААС від 20.06.2017 вищевказану ухвалу ПОАС скасовано з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції. При цьому, колегія суддів наголосила, що дана справа повинна розглядатися саме в порядку адміністративного судочинства (а.с. 207-210).
Ухвалою ПОАС від 10.08.2017 провадження у даній справі було закрито через непідсудність даної справи адміністративним судам та роз'яснено позивачу право на звернення до місцевого загального суду із відповідним позовом в порядку, встановленому цивільним судочинством (а.с. 230-232).
Ухвалою ХААС від 10.10.2017 вищевказана ухвала ПОАС була скасована з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції. При цьому, колегія суддів в черговий раз наголосила, що дана справа повинна розглядатися саме в порядку адміністративного судочинства (а.с. 249-251).
Ухвалою ПОАС від 13.11.2017 справу прийнято до провадження суду та призначеного до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи питання належності даного спору до юрисдикції адміністративних судів суд виходить із позиції суду апеляційної інстанції, викладеної в ухвалах про скасування ухвал ПОАС про відмову у відкритті провадження та закриття провадження у даній справі.
Так, Верховний Суд України, у постановах від 16.02.2016 у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 у справі №21-286а16, зазначив, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Водночас даний правовий висновок у подальшому зазнав змін та уточнення. Зокрема, в ухвалі від 22.06.2017 у справі №820/10/16 та у постанові від 04.07.2017 у справі №818/3681/15 Верховний Суд України зазначив, що висновок, наведений у постанові від 16.02.2016 у справі №21-4846а15, стосується спору між управлінням Пенсійного фонду України та банком, який не виконав свій обов'язок щодо перерахування бюджетних коштів за вимогою пенсійного органу та саме на ці відносини не поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Практика перегляду Верховним Судом України упродовж 2017 року рішень адміністративних судів у справах за позовами фізичних осіб до уповноваженої особи Фонду, предметом спору в яких є бездіяльність відповідача щодо не включення відомостей про вклад до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за рахунок Фонду, свідчить про те, що суд розглядає дані справи саме як адміністративні. Так, за висновками суду касаційної інстанції, нормативне регулювання статусу Фонду та процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та їх ліквідації дозволяє зробити висновок, що Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду виконує від імені Фонду делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності уповноваженої особи Фонду в межах здійснення тимчасової адміністрації та процедури ліквідації банку, є публічно-правовими та підлягають вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. Пояснював, що в діях відповідача відсутня протиправна бездіяльність, оскільки він діяв у відповідності до вимог п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно вимог якої Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку, що якраз і має місце у ситуації з позивачем.
У судове засідання представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В письмових запереченнях, наявних в матеріалах справи, зауважив, що підставою для включення до Загального реєстру вкладників відомостей про гарантовану суму вкладу є складений уповноваженою особою попередній перелік вкладників. А оскільки у спірних відносинах до Фонду від Уповноваженої особи не надходила інформація про необхідність відшкодування гарантованої суми вкладу позивачу, підстави для включення інформації про ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників відсутні.
Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на вищезазначену норму, суд вирішив слухати справу за даної явки.
Судом встановлено, що 30.09.2014 між ПАТ "Дельта Банк" (банк) та ОСОБА_3 (вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий on-line" у гривнях № 10006008733429 /а.с. 49/. Сума вкладу за даним договором складає 100 000,00 грн.
Згідно з пунктом 1.6 зазначеного договору, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26350112392903.
Пунктом 1.4 договору процентна ставка на суму вкладу становить 23,5 (двадцять три цілих п'ять десятих) процентів річних.
До договору від 30.09.2014 № 10006008733429 укладено додаткову угоду №1 від 30.09.2014, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 1.4 статті 1 договору в наступній редакції “ 1.4 Процентна ставка на суму Вкладу становить 24,5 % (двадцять чотири цілих п'ять десятих) процентів річних” та доповнити статтю 2 Договору пунктом 2.10 та викласти його в наступній редакції: "Підписанням цього Договору вкладник підтверджує своє розуміння та ознайомлення з тим, що у випадку встановлення розміру процентної ставки за вкладом на індивідуальних умовах або отримання інших фінансових привілеїв від банку за цим Договором, передання банку в заставу майнових прав вимоги вкладу для забезпечення зобов'язань перед банком як вкладника, так і будь-яких інших третіх осіб, що виникають на підставі інших правочинів, укладених між банком та вкладником / будь-якими іншими третіми особами, а також у випадку настання інших законодавчо передбачених обставин, за наявності яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється відшкодування коштів за вкладом, гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не поширюватимуться на відшкодування коштів за вкладом відповідно до цього Договору" /а.с. 58/.
Також позивачем підписано заяву на ім'я голови Ради Директорів АТ “Дельта Банк” ОСОБА_5 до договору від 30.09.2014 № 10006008733429 на підтвердження того, що уповноважений представник ПАТ “Дельта Банк” ознайомив її із положеннями Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” в частині обставин, за наявності яких Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється відшкодування коштів за вкладом /а.с. 84/.
На депозитний рахунок ОСОБА_3 №26350112392903, відкритий за договором банківського вкладу, 30.09.2014 перераховані кошти у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2014 № 6218191 /а.с. 50/.
Згідно виписки по угоді № 10006008733429 від 30.09.2014 на вказаний рахунок 18.02.2015 здійснено переказ коштів від ОСОБА_6 в сумі 10 000,00 грн. та 20.02.2015 поповнення депозиту через систему myDelta в сумі 3 500,00 грн. /а.с. 261/.
Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних банків.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" /а.с. 74-76/ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці по 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 /а.с. 77-78/.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 08.04.2015 прийнято рішення №71 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 №51", яким, зокрема запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно /а.с. 79/.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 №147 "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 включно /а.с. 80/.
Постановою Правління Національного банку України №664 від 02.10.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Дельта Банк" /а.с. 81/.
На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочне виплати вкладникам ПАТ "Дельта Банк" за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
Дізнавшись про виплату коштів по вкладам ОСОБА_3 звернулася до ПАТ “Дельта Банк” із заявою.
Згідно довідки Полтавського відділення ПАТ «Дельта Банк» № 3 від 06.09.2016 вих. № 05-3321711/1 (а.с. 55), виданій ОСОБА_3, на її ім'я дійсно відкрито в ПАТ «Дельта Банк» рахунок № 26350112392903 в гривнях (відкритий згідно Договору від 30.09.2014 № 10006008733429), по якому станом на дату 02.10.2015 обліковується сума грошових коштів у розмірі 131 676, 30 грн.
За змістом виписки по угоді 10006008733429 від 30.09.2014 за період з 30.09.2014 по 02.10.2015 на рахунку обліковувалися залучені кошти на депозит в загальному розмірі 113 500 грн., а також відсотки нараховані на кошти депозиту в загальному розмірі 22 648, 74 грн., з яких утримано ПДФО та військовий збір з нарахованих процентних доходів на вклади фізосіб в сумі 4 472, 44 грн. (а.с. 261-263).
Листом від 03.08.2016 начальником відділу забезпечення клієнтської підтримки ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_7 позивача повідомлено, що за результатами проведеної перевірки виявлено, що договір банківського вкладу (депозиту) від 30.09.2014 № 10006008733429 “Найкращий від Миколая on - line” укладений на індивідуальній основі, а тому на підставі п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” інформацію щодо вказаного договору не включено до переліку вкладників АТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /а.с. 53/.
Так відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку.
Позивач звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із відповідною заявою.
Листом від 07.10.2016 № 34-036-40814/46 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено ОСОБА_3, що на договір банківського вкладу (депозиту) від 30.09.2014 № 10006008733429, укладений на індивідуальній основі, не поширюються гарантії Фонду. Оскільки уповноваженою особою Фонду інформацію щодо вказаного договору не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами , то у Фонду відсутні підстави щодо включення відповідної інформації до Загального реєстру.
Не погодившись із бездіяльністю уповноваженої особи, позивач звернувся до суду про її оскарження.
Надаючи оцінку оскаржуваній бездіяльності суд виходить із такого.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами урегульовано Законом України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно з абзацом першим частини першої статті 26 названого Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин 1-3 статті 27 Закону № 4452-VІ передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином вищевикладені норми законодавства забезпечують права і інтереси осіб щодо забезпечення гарантованого Законом № 4452-VІ відшкодування коштів лише вкладників банку за їх вкладами.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону №4452-VІ вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник фізична особа (крім фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (пункт 4 частини 1 статті 2 Закону №4452-VІ).
Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 26 Закону № 4452-VІ, (чинної на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не відшкодовує кошти у разі розміщення на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілегії.
Відповідно до частини 2 статті 1058 ЦК України договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Частинами 1,2 статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Разом з тим умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними (частина б статті 633 ЦК).
Пропозиція банку укласти договір на однакових для всіх умовах є публічною офертою, а сам договір є договором приєднання. Публічна оферта - це адресована невизначеному колу осіб пропозиція, яка містить усі істотні умови договору, з якого вбачається воля оферента укласти договір на зазначених у пропозиції умовах з кожним, хто відгукнеться.
Якщо особа може скористатися спеціальною, публічною, розрахованою на необмежене коло осіб пропозицією банку, яка не змінюється під цю особу, то депозитний договір є таким, що укладений на звичайних умовах. Тому вклади, розміщені в рамках проведення банком спеціальних пропозицій (акції, бонуси), не можна віднести до таких, які розміщені на індивідуальних, більш вигідних умовах, якщо такі пропозиції були розраховані на широке необмежене коло осіб і будь-хто міг скористатися ними.
З наведених норм слідує, що умови договору банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно, до осіб, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, аніж до інших вкладників, і особа має усвідомлювати, що при наявності таких пільг, банком до неї застосовані саме такі (більш сприятливі) умови.
Вкладом, розміщеним на індивідуальній основі, або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, може вважатися тільки той вклад, який запропонований особі на підставі, зокрема, окремих документальних рішень уповноважених осіб банку, що, як правило, відображається в тексті договору.
Представник відповідача в ході судового розгляду пояснював, що позивачу вищевказаною додатковою угодою до договору банківського вкладу було надано підвищену процентну ставку на суму вкладу, а саме у розмірі 24,5 %, хоча звичайні тарифи по депозиту у той період були затверджені на рівні 23,5 %, що підтверджується витягом з протоколу засідання Ради директорів ПАТ «Дельта Банк» від 11.06.2014 № 38 (а.с. 88-92).
Водночас, у пункті 1.4 додаткової угоди № 1 від 30.09.2014 року, як і в договорі банківського вкладу від 30.09.2014 в цілому не зазначено, що саме процентна ставка на суму вкладу в розмірі 24,5 процентів річних укладається на індивідуальних умовах.
Крім того, в тексті додаткової угод відсутні будь-які посилання на те, що вкзазану додаткову угоду, укладено на підставі рішення уповноважених осіб банку щодо погодження індивідуальних умов для позивача, як і відсутні докази звернення позивача із заявою про встановлення розміру процентної ставки на індивідуальних умовах.
Враховуючи викладені обставини, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження укладення позивачем додаткової угоди № 1 від 30.09.2014 саме на індивідуальних умовах.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 по справі К/800/5113/16 (номер в ЄДРСР 62561219).
Позивач не є пов'язаною з банком особою у розумінні ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Саме по собі визначення процентної ставки на рівні 24,5 % річних додатковою угодою № 1 від 30.09.2014 до договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий on-line" у гривнях від 30.09.2014 № 10006008733429 не свідчить про те, що така процентна ставка була надана на індивідуальних умовах лише ОСОБА_3 та не була надана іншим вкладникам цього банку. Крім того, доповнення вказаного договору пунктом 2.10 згідно із додатковою угодою № 1 від 30.09.2014 не може позбавити позивача передбаченого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду.
За змістом ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тож, приймаючи до уваги той факт, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” ОСОБА_4 не було включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, належна сума коштів не була їй відшкодована Фондом, то суд погоджується із позивачем, що мало місце порушення її прав протиправною бездіяльністю відповідача.
Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача, суд виходить із такого.
Згідно з частиною 3 статті 27 Закону виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Так відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 № 14, Фонд складає на підставі переліку уповноваженої особи реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат (Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Положення №14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення КСУ від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 та від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над неправомірним втручанням у право кожної людини.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу (неоднакове застосування норм матеріального чи процесуального права), є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Обираючи спосіб захисту, суд виходить із критерію ефективності для відновлення порушених прав, а тому вважає за необхідне застосувати найбільш ефективний спосіб на думку суду, а саме зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" внести додаткову інформацію про ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) Найкращий on-line" від 30 вересня 2014 року № 10006008733429.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову найбільш ефективним способом за висновком суду.
Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий on-line" від 30 вересня 2014 року № 10006008733429.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" внести додаткову інформацію про ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) Найкращий on-line" від 30 вересня 2014 року № 10006008733429.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 02 грудня 2017 року.
Суддя Л.О. Єресько