Справа № 815/4748/17
30 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр Васма» про стягнення податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Позивач, або - ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр Васма» (далі - Відповідач, або - ТОВ «Бізнес-центр Васма») про стягнення з усіх відкритих рахунків підприємства податкового боргу в розмірі 6927,20 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем не сплачено узгодженої суми грошового зобов'язання, в результаті чого за Відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 34 337,35 грн., з них з податку на додану вартість в розмірі 15406,41 грн, з податку на прибуток приватних підприємств 18931,21 грн. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду.
В судове засідання, призначене на 23.11.2017 року, представник Позивача не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 42).
Представник Відповідача в судове засідання, призначене на 23.11.2017 року не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, проте до суду повернулись поштові відправлення. Згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неприбуття представника Позивача, представника Відповідача в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес-центр Васма» (код ЄДРПОУ 33506511) зареєстровано, як юридичну особу 13.04.2005 року за № 15561020000006868, та знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків з 28.04.2005 року (а.с.7-9).
11.06.2015 року Відповідачу була направлена податкова вимога № 264-23, якою була визначена загальна сума податкового боргу з податку на прибуток за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.06.2015 року.
Судом встановлено, що 18.08.2016 року Позивачем було складено Акт камеральної перевірки №2637/12-02, яким було встановлено факт несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату податку на додану вартість (а.с. 20-21). На підставі Акту №2637/12-02 Позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006291202 від 28.09.2016 року, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з платежу податок на додану вартість у розмірі 1541, 70 грн. (а.с.24).
Судом встановлено, що 11.01.2017 року Позивачем було складено Акт камеральної перевірки №102/12-02/45/33506511 , яким було встановлено факт порушення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. (а.с. 27-31). На підставі Акту №102/12-02/45/33506511 Позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001441202 від 28.02.2017 року, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з платежу податок на додану вартість у розмірі 13864, 44 грн. (а.с. 34).
19.05.2017 року Відповідачем було збільшено недоїмку з податку на прибуток підприємства по податковій декларації №9082822063 від 10.05.2017 року на суму 18931, 21 грн. (а.с.13, 18-19).
У зв'язку з несплатою Відповідачем суми податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі- ПК України), платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п. п. 49.1., п. п. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України передбачає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У зв'язку з несплатою Відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, Позивачем було вжито заходи щодо погашення податкового боргу Відповідачем, а саме: направлено платнику податків податкову вимогу за № 264-23 щодо сплати суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.06.2015 року у розмірі 35161,60 грн. (а.с. 36). Вказана податкова вимога була направлена Відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і була повернена за закінченням терміну зберігання (а.с.36).
Згідно пункту 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Таким чином, вищезазначена податкова вимога вважається врученою та на теперішній час є узгодженою. Відомостей щодо оскарження вимоги про сплату боргу податкових органів в адміністративному або судовому порядку відповідно до ст. 56 ПК України сторонами не надано.
18.08.2016 року Позивачем було складено Акт камеральної перевірки №2637/12-02, яким було встановлено факт несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату ПДВ (а.с. 20-21). На підставі Акту №2637/12-02 Відповідачу направлено податкове повідомлення-рішення №0006291202 від 28.09.2016 року на суму 1541, 70 грн. (а.с.24). Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлене Відповідачу 23.08.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35). Таким чином, вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається врученим та на теперішній час є узгодженим, оскільки не було оскаржене ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
11.01.2017 року Позивачем було складено Акт камеральної перевірки №102/12-02/45/33506511 , яким було встановлено факт порушення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. (а.с. 27-31). На підставі Акту №102/12-02/45/33506511 Відповідачу направлено податкове повідомлення-рішення №0001441202 від 28.02.2017 року на суму на суму 13864, 44 грн. (а.с. 34). Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлене Відповідачу 01.03.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35). Таким чином, вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідно до вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України вважається врученим та на теперішній час є узгодженим, оскільки не було оскаржене ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Згідно ч.2 п.59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що Відповідач, відповідно до даних інтегрованої картки по ПДВ за 2015-2017 роки, як платник податку на додану вартість має податковий борг перед державним бюджетом в сумі 15406,14 грн, що підтверджується обліковими картками Відповідача (а.с.10-11), довідкою про суму податкового боргу (а.с.37). Разом з цим Відповідачем не надано належних та допустимих доказів які підтверджують, що Відповідач сплатив заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 15406,14 грн.
Судом встановлено, що Відповідач, відповідно до даних інтегрованої картки за 2017 рік, як платник податку на прибуток підприємства має податковий борг перед державним бюджетом в сумі 18931, 21 грн., що підтверджується обліковими картками Відповідача (а.с.12-13), довідкою про суму податкового боргу (а.с.37).
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за Відповідачем по узгодженим грошовим зобов'язанням станом на момент розгляду справи складає 34 337,35 гривень, що підтверджується обліковими картками Відповідача (а.с.10-13), довідкою про суму податкового боргу (а.с.36).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України орган ДПІ здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр Васма» про стягнення податкового боргу є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 41, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр Васма» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-центр Васма» (ЄДРПОУ 33506511, 65121, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4-д): № 26003311059502 (долар США), № 26002311059503 (євро), №26004010010595 (українська гривня), №26004311059501 (українська гривня), №26048010010595 (українська гривня) в Акціонерному банку «Південний», МФО 328209; № 37515000095654 (українська гривня) в Казначействі України (ел. адм. под.), МФО 899998 податковий борг в сумі 34375 (тридцять чотири тисячі триста сімдесят п'ять) грн. та 35 коп. на користь державного бюджету, з них податок на прибуток в сумі 18931,21 грн на рахунок № 33115318700005, отримувач УК в м. Одесі/Київський р-н/11021000, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу *140;33506511;стягнення заборгованості за рішенням суду; податок на додану вартість у сумі 15406,14 грн. на рахунок № 31116029700005, отримувач УК в м. Одесі/Київський р-н/14010100 , код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу *140;33506511;стягнення заборгованості за рішенням суду.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.