Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 листопада 2017 р. Справа №805/3706/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови:11:50 год.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Голуб В.А.,
при секретарі - Дідевичі І.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача- Каморнікова Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2017 року №60 о/с в частині його звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2017 року №60 о/с в частині його звільнення, поновлення на посаді поліцейського-водія взводу реагування Слов'янського МВ Управління поліції охорони в Донецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.09.2017 року відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення від 16.09.2017 року за ч.1 ст.130 КУпАП за керування автотранспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Наказом управління поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України від 28.09.2017 року №60 о/с його було звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України « Про Національну поліцію» ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Позивач вважає зазначений наказ протиправним, оскільки постановою Краснолиманського міського суду Донецької області провадження відносно нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, було закрито.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, в матеріалах справи наявні письмові заперечення проти адміністративного позову. Зазначає, що оскільки позов не містить вимог з приводу скасування наказу Управління поліції охорони в Донецькій області від 27.09.2017 року №61, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, вимагати скасування наказу, яким лише виконане стягнення, безпідставно та передчасно. Представник відповідача зауважує, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та відмову вчинити обов'язкові в силу закону дії - пройти медичний огляд на вимогу працівника поліції, а не за вчинене адміністративне правопорушення. Тому просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У період з 07.11.2015 року по 29.09.2017 року ОСОБА_1 перебував на службі в національній поліції та працював на посаді поліцейського-водія взводу реагування Слов'янського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області (а.с.9,10,30,57).
О 9 годині 10 хвилин 16.09.2017 року відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Так,згідно з протоколом позивач керував автомобілем марки «Форд «Скорпіо» (державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2) з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода). Від визначення стану сп'яніння за допомогою алкотестера « Драгер» та проходження медичного огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. У судовому засіданні позивач підтвердив, що вперше продутий ним алкотестер показав, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При складанні протоколу в присутності свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження порторного огляду на місці зупинки транспортного засобу. Задля встановлення ступеня сп'яніння, працівники взводу №5 РРПП ГУНП в Донецькій області запропонували позивачу пройти медичний огляд, проте ОСОБА_1 також відмовився(а.с.74).
Об 11 годині 10 хвилин ОСОБА_1 самостійно пройшов медичний огляд в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Краматорська» , що підтверджується довідкою № 926, в якій зазначено, що ознак сп'яніння не виявлено ( а.с.12).
Реагуючи на скоєне позивачем правопорушення ( відповідна інформація була отримана УПО Донецької області від Донецького управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, згідно листа від 19.09.2017 року №1564/42-04/01-2017 ( а.с.32)) наказом начальника Управління поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України №83 від 18.09.2017 року було призначено службове розслідування за фактом вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ( а.с.33).
За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що за грубе порушення службової дисципліни - невиконання вимог ст.1,7 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, в частині обов'язкового дотримання вимог чинного законодавства України,ст. 1,18 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII « Про Національну поліцію», листа Департаменту поліції охорони від 14.04.2017 року №1619/43/4/01-2017 « Про роботу мобільних груп по виявленню порушень транспортної дисципліни за 1 квартал 2017 року», скоєння адміністративного правопорушення , що виразилось в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння вирішено звільнити зі служби ОСОБА_1 ( а.с.38-43).
Наказом Управління поліції охорони в Донецькій області від 27.09.2017 року № 61 за грубе порушення службової дисципліни- не виконання приписів п.2.9 « а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та п.2.5. Правил дорожнього руху « Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції ( а.с.50-53).
У зв'язку з реалізацією вищевказаного наказу управлінням поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України позивача було звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України « Про Національну поліцію» ( наказ № 60 о/с від 28.09.2017 року) ( а.с.57).
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII ( далі- Закон №580-VIII) національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону №580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського, а саме поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із ч. 4 вказаної статті Закону додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що проходження служби в органі поліції базується на дотриманні поліцейським вимог Закону та виконанні визначених Законом обов'язків.
Вчинення протиправного діяння поліцейським є підставою для його притягнення до дисциплінарного стягнення із подальшою реалізацією такого стягнення відповідним наказом про звільнення зі служби в органі поліції.
Згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Відповідно до статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом, статтею 7 якого передбачені обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України щодо дотримання службової дисципліни.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено види дисциплінарних стягнень, які накладаються на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Серед них є і звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 цього ж Статуту визначений порядок накладення таких дисциплінарних стягнень, а статтями 16 та 18 - строк їх накладення та виконання відповідно.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що працівники поліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до їх службово-трудових обов'язків; приймаючи присягу поліцейського позивач склав клятву «вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки» ( а.с.31).
Суд зазначає, що відповідно до п. п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПДР) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.09.2017 року позивач відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та медичного огляду в найближчому закладі охорони здоров'я (а.с.74). Факт відмови позивач також підтвердив у судовому засіданні, у своїх письмових поясненнях ( а.с.34) та на засіданні поліцейської комісії ( а.с.47).
Частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за три самостійних види правопорушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вже є складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 с.130 КУпАП. Про обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд зазначено і в п. 2.5 ПДР, у зв'язку з порушенням якого і було складено відносно позивача протокол.
А отже, суд приходить до висновку, що в діях позивача наявне порушення Присяги на вірність Українському народові, яка була складена ОСОБА_1 14.04.2016 року ( а.с.31).
У судовому засіданні 28 листопада 2017 року позивачем надано суду постанову Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.11.2017 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення , передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, закрито ( а.с.86).
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 формально дійсно порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, порушення позивачем вимог п.2.5 ПДР знайшло своє підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, суд зазначає, що звільнення ОСОБА_1 проведено не тільки за керування транспортним засобом у стані сп'яніння та відмову від проходження медичного огляду, а і за фактом недотримання вимог чинного законодавства-виконання законних вимог працівників поліції. Описана поведінка є скоєнням вчинку, що підриває авторитет поліції, і подальше притягнення (не притягнення) його до адміністративної відповідальності не впливає на правильність прийнятого рішення про звільнення. Відсутність факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність проступку в його діях.
Аналізуючи доводи відповідача щодо правомірності спірного наказу начальника управління поліції охорони в Донецькій області Національної поліції України від 28.09.2017 року №60 о/с щодо звільнення позивача з поліції суд вважає за необхідне звернути увагу на таке. Наказом № 60 о/с від 28.09.2017 року введено в дію дисциплінарне стягнення, накладене відповідно до наказу від 27.09.2017 року № 61, а отже оспорюванний наказ № 60 лише реалізує визначене стягнення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що відповідачем правомірно винесено наказ № 60 о/с від 28.09.2017 року про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
На підставі зазначеного, вимоги позивача про поновлення на службі в поліції на посаді поліцейського-водія взводу реагування Слов'янського МВ Управління поліції охорони в Донецькій області та стягнення на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом в даній справі визнано правомірність прийнятого відповідачем наказу № 60 о/с від 28.09.2017 року про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з поліції.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 28.09.2017 року №60 о/с в частині його звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Повний текст постанови складено 01.12.2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Голуб В.А.