копія
21 листопада 2017 р. Справа № 804/7094/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови,-
31 жовтня 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АЕ №006934 від 06.07.2017 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.07.2017 р. відповідачем за результатом розгляду ОСОБА_2 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серії АХ №0205659 від 07.05.2017 р., винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ОСОБА_5 у сумі 1700 грн.
Позивач не погоджується з висновками Укртрансбезпеки про те, що вона здійснювала нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом Дніпропетровськ-Харків без оформлення передбачених Законом документів. Позивач стверджує, що встановлені порушення не мають до неї відношення, оскільки виконувала поїздку на власному автомобілі разом із сім'єю та друзями у приватних справах.
Згідно п.7 «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою КМУ від 18.02.1997 р. № 176, дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку. Посилання відповідача у акті перевірки на вимоги Наказу №340 від 07.06.2017 року є безпідставними, оскільки вимоги цього Наказу не поширюються на перевезення пасажирів ОСОБА_5, тому що остання не є найманим працівником та не перебуває у трудових відносинах. Перевезення здійснювалося нею особисто виключно на власному транспортному засобі за власний рахунок та для власних потреб, без використання найманих водіїв.
Крім того позивач зазначив, що в порушення вимог Постанови КМУ № 1567 лист з відмовою у скасуванні постанови про штраф від Укртрансбезпеки отримала лише 17.10.2017 р. ОСОБА_6 було направлено простою поштовою кореспонденцією без реєстраційного номера, без повідомлення про вручення, без інших ідентифікаторів, що унеможливлює надання доказів часу вручення позивачу цього листа, оскільки він надійшов на поштову скриньку не під особистий розпис.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, адміністративний позов просила задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог позивача, просив відмовити у їх задоволенні, надавши письмові заперечення, та пояснив, що проведеною перевіркою було встановлено, що між позивачем та замовником транспортних послуг неоформлений договір на перевезення. Докази перевезення автобусом пасажирів для власних потреб на момент здійснення перевірки надані не були.
Позивач повідомлявся належним чином про розгляд справи, однак не з'явився, в результаті чого на підставі акту АХ № 0205659 від 07.05.2017 року розглянуто та винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 006934 від 06.07.2017 року до ФОП ОСОБА_5 через порушення чинного законодавства про автомобільній транспорт у розмірі, передбаченому санкцією ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Також безпідставним є посилання позивача на норми КУпАП, оскільки постанова про накладення фінансової санкції є рішенням відповідача про застосування адміністративно-господарської санкції до позивача, а не рішенням про накладення адміністративних стягнень за адміністративне правопорушення.
Таким чином, представник відповідача наголосив на тому, що порушень прав позивача та порушення закону при винесенні оскаржуваної постанови з боку Управління Укртрансбезпеки в Дніпропетровській області не були допущені.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
07 травня 2016 року державними інспекторами з безпеки на наземному транспорті Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в ході якого встановлено надання позивачем послуг з нерегулярних перевезень 11 пасажирів за маршрутом Дніпропетровськ-Харків без оформлення договору з замовником транспортних послуг, щоденних листків реєстрації режимів праці та відпочинку водія, індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушено Наказ №340 від 07.06.2010 р., Наказ №385 від 24.06.2010 р. Мінтрансзв'язку України, ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами перевірки складено акт АХ №0205659. Позивач з актом ознайомився, однак від підпису та пояснень відмовився.
Позивачу було направлено повідомлення від 12 червня 2017 року, в якому зазначалося, що 29.06.2017 року з 10 години 00 хвилин у приміщені Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова 8, відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Також позивача було повідомлено, що у разі його неявки, відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 р., справа про порушення розглядатиметься без його участі.
Позивач на розгляд справи не з'явився.
На підставі акту АХ № 0205659 від 07.05.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області винесено постанову № 006934 від 06.07.2017 року, відповідно до якої на позивача за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено штраф у сумі 1 700 грн.
Листом з повідомленням на адресу позивача направлено постанову про застосування фінансових санкцій.
Позивач оскаржував постанову № 006934 в адміністративному порядку до Головної державної служби з безпеки на транспорті. ОСОБА_6 служба України з безпеки на транспорті скаргу позивача залишила без задоволення і оскаржувану постанову без змін.
Згідно ст. 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 р. (далі Закон № 2344-III) послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяються на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.
Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних спеціальних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.
Відповідно до ст. 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно п. 6.1. Наказу Мінтрансзв'язку України від 07.06.2010 р. № 340 (далі Наказ), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Як передбачено п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
Має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначено позивачем, транспортний засіб - автобус Mercedes-Benz д/н НОМЕР_1 вона використовує для задоволення власних потреб.
Саме поняття "перевезення пасажирів для власних потреб" свідчить про факт, що такі перевезення повинні здійснюватись виключно для задоволення власних потреб суб'єкта господарювання, тобто автомобільного перевізника.
Доказів перевезення пасажирів автобусом для власних потреб, зокрема списку пасажирів, яких перевозять, завіреного підписом перевізника та печаткою, як того вимагає ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», позивачем на момент здійснення перевірки надано не було.
Згідно пояснення, наданого працівником Управління, який здійснював перевірку 07.05.2017 р. автобусу Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1, водій перевозив 11 пасажирів, які повідомили при опитуванні, що їдуть з м. Дніпро до м. Харкова, в родинних стосунках з водієм не знаходяться. Водій в свою чергу пояснив, що для перевезення пасажирів йому досить Ліцензії.
Відповідно до п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Позивач стверджує, що ОСОБА_6 від Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області щодо призначення до розгляду справи та виклику його для розгляду справи, а також лист з постановою про притягнення до відповідальності отримав на поштовому відділенні лише 13.07.2017 року.
Дійсно, вищезазначені документи позивач отримав 13.07.2017 року. Однак, як вбачається з ідентифікатора поштового відправлення 4950104022440 повідомлення про розгляд справи було направлено позивачу 14.06.2017 року та надійшло до відділення зв'язку позивача 22.06.2017 року, про що останній був проінформований. Тобто отримати повідомлення про розгляд справи позивач мав можливість саме з 22.06.2017 року.
Таким чином, відповідачем направлено повідомлення про розгляд справи відповідно до вимог Порядку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що протягом судового розгляду справи доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що постанова АЕ 006934 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. винесена відповідно до норм чинного законодавства, а тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2017 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 27 листопада 2017 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1