Справа: № 754/12762/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.
Іменем України
29 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просила:
зобов'язати Лівобережне об'єднане управління ПФУ в м. Києві призначити їй пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки (3764,40 грн.), підвищивши її розмір на 15 відсотків розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити її виплату, починаючи з 18.08.2017 року;
стягнути з Лівобережного об'єднаного управління ПФУ в м. Києві на мою користь понесені судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_3 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік.
Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014, 2015, 2016 роки, відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.09.2017 року, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі частини 3 статті 29 Закону України підвищити ОСОБА_3 розмір пенсії за віком на 15 відсотків розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14.09.2017 року, з урахуванням проведених виплат.
Стягнуто з Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 08.07.2009 року до 31.08.2017 року перебувала на обліку в ГУПФУ в м. Києві та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
18 серпня 2017 року, у зв'язку із досягненням пенсійного віку, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
14 вересня 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки, відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та згідно ч.3 ст. 29 Закону підвищити її розмір на 15% розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 цього Закону.
Листом №14337/09/Ч-849/1 від 22.09.2017 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за віком та повідомлено останню про те, що при призначенні пенсії за віком було правомірно застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2008 рік.
Вважаючи вищезазначені дії відповідача неправомірними, позивач вимушена була звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 цього ж Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, колегією суддів встановлено, що з 08.07.2009 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулася вперше.
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що з 31.08.2017 року виплату пенсії за вислугу років було припинено.
Відповідачем, всупереч вимогам статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не обґрунтовано, з яких мотивів при розрахунку пенсії позивача за віком, був застосований показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2008 рік.
Даний розрахунок відповідачем проведений неправомірно, оскільки позивач звернулась до нього із заявою про призначення іншої пенсії за іншим Законом. Посилання відповідача на ч.3 ст. 45 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є помилковим, оскільки даним положенням регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі №21-612а14 та від 09.06.2015 року по справі №21-550а15.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача підвищити розмір її пенсії на 15% розміру пенсії, обчисленого відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 18.08.2017 відповідно до ст. 29, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум, апеляційний суд виходить з такого.
За правилами абзацу першого частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Абзацом другим цієї ж правової норми передбачено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року.
З наявної у справі копії паспорта позивача встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тому відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на призначення пенсії за віком за цим Законом по досягненню 58 років.
Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.
Таким чином, на момент звернення до відповідача із вказаною заявою позивачу виповнилось повних 58 років, отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо необхідності зобов'язати відповідача на підставі ч.3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підвищити пенсію позивача за віком на 15% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що відповідає віку жінки 58 років.
Таку позицію підтримано Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 30 квітня 2015 року у справі К/800/13363/15.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись, ст.ст. 2, 160, 183-2, 196, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест