Справа: № 826/13517/16 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
28 листопада 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 у справі за адміністративним позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов, -
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волков Олександр Юрійович звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 05.08.2016 про накладення штрафу на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича у розмірі 1 020, 00 грн. та стягнення виконавчого збору з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича у розмірі 2 040, 00 грн. у виконавчому провадженні № 50301662.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 26.02.2016 відділом Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 50301662 з виконання виконавчого листа, виданого 26.01.2016 Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 806/4128/15 про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_5 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надано строк для добровільного його виконання до 04.03.2016.
05.08.2016 Подільським районним відділом Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 50301662 прийняті постанова про накладення штрафу у розмірі 1 020, 00грн. та постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 2 040, 00грн. за несвоєчасне виконання судового рішення.
Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними постановами державного виконавця від 05.08.2016, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що з обставин, встановлених при розгляді справи, вбачається, що Подільським районним відділом Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві правомірно прийнято постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 50301662 від 05.08.2016, а тому у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскільки позивач в добровільному порядку виконав виконавчий лист Житомирського окружного адміністративного суду від 26.01.2016 у справі № 806/4128/15, то оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV передбачено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Згідно з пунктами 1 та 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
- виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
- постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2016 відділом Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 50301662 з виконання виконавчого листа виданого 26.01.2016 Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 806/4128/15 про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича включити ОСОБА_5 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надано строк для добровільного його виконання до 04.03.2016.
Зазначена постанова направлена позивачу супровідним листом від 26.02.2016 № 373/16 (а.с. 38 зворот).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, останньому про постанову про відкриття виконавчого провадження стало відомо 04.03.2016.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що у строки, визначені постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2016 № 50301662, позивач не виконав вимог виконавчого документу.
З матеріалів справи також вбачається, що листом від 09.03.2016 № 1395/43 «Щодо змін до бази даних про вкладників» позивач повідомив директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліну К.М. про необхідність розблокування суми вкладу ОСОБА_5 у розмірі 175 000, 00 грн. у зв'язку з набранням законної сили судового рішення у справі № 806/4128/15 та внести клієнта до переліку фізичних осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не повідомив Подільський районний відділ Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про виконання виконавчого листа виданого Житомирським окружним адміністративним судом 26.01.2016 у справі № 806/4128/15 у строки, визначені постановою про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2016.
З копії матеріалів виконавчого провадження № 50301662 вбачається, що позивач лише 23.08.2016 листом № 4364/16 повідомив відповідача про те, що 09.03.2016 листом № 1395/43 «Щодо змін до бази даних про вкладників» директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліна К.М. було повідомлено про необхідність розблокування суми вкладу ОСОБА_5 у розмірі 175 000 грн. у зв'язку з набранням законної сили судового рішення у справі № 806/4128/15 та внесення клієнта до переліку фізичних осіб, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Отже, на підставі вищевикладеного, Подільським районним відділом Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві правомірно прийнято постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 50301662 від 05.08.2016, у зв'язку із чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Білої Ірини Володимирівни залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2017 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2017.