Справа: № 750/6765/17 Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
28 листопада 2017 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
за участю секретаря Борейка Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві (без фіксування технічними засобами) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Відповідач) про визнання дій протиправними; зобов'язання здійснити перерахунок пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану відпустку, отриманих протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 27.06.2017 року, згідно з витягом із роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2017 року.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 вересня 2017 року позовні вимоги задоволено частково: визнано дії Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2017 року неправомірними; зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівські області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2017 року виходячи з 77% його грошового забезпечення, з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової компенсації за невикористану відпустку, отриманих протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно витягу із роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2017 року №69/1043. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Рішення суду першої інстанції прийнято в скороченому провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 листопада 2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року зупинено провадження у справі з підстав, передбачених ч.2 ст.156 КАС України,
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року поновлено провадження у справі.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов'язковою, колегія суддів відповідно до ч.4 ст.196 КАС України вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно з ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 11.03.2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-Х1І (далі - Закон № 2262) у розмірі 77 % грошового забезпечення.
23.06.2017 року Позивач звернувся із заявою до Відповідача, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану відпустку, отриманих протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно з витягом із роздавальних відомостей військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2017 року.
06.07.2017 року Відповідач листом №1165/03/Г-12 повідомив Позивача про те, що відсутні підстави для здійснити перерахунок пенсії, оскільки додаткові види грошового забезпечення, які не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер не входять до грошового забезпечення.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
За приписами статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення визначені постановою №1294 та «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі - Інструкція). Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
З наведених правових норм випливає, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2017 року у справі №К/800/31546/16.
Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що пенсія Позивача підлягає перерахунку з 01.07.2017 року, оскільки заяву про перерахунок пенсії подано 27.06.2017 року.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що Позивачем подано довідку невстановленої форми з якої неможливо встановити сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки копія витягу із роздавальних за квітень 2009 року - березень 2011 року містить відомості про розмір нарахованих виплат та сплату відповідних податків та внесків (а.с.8).
Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
За приписами ч.10 ст.183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 41, 183-2, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 вересня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Бужак Н.П.
Костюк Л.О.
Ухвала складена в повному обсязі 29 листопада 2017 року.