ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
29 листопада 2017 року 13:00 справа №826/584/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 від 09 вересня 2016 року про надання публічної інформації та зобов'язання відповідача надати публічну інформацію про судові засідання, в яких було взято участь головним спеціалістом сектору правового забезпечення відповідача ОСОБА_2 22 липня 2016 року із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 24 квітня 2017 року позивач підтримав позов; представник відповідача заперечив проти позову; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 09 вересня 2016 року звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації з електронним запитом, в якому просив надати публічну інформацію про судові засідання 22 липня 2017 року, в яких брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_2 із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду. Копія такого запиту наявна в матеріалах справи.
Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації у відповідь на запит надіслало листа від 16 вересня 2016 року №09101-787, в якому повідомило, що запит отримано 12 вересня 2016 року. Відповідно до Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про захист персональних даних" управління має право надавати лише інформацію, яка не обмежена цими законами і що була створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, а інформація щодо захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя захищається законодавством України.
Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації зазначило, що інформація щодо номера справ за позовами осіб надається лише особам, які є учасниками цих справ, враховуючи те, що справи, що розглядаються або з якими ознайомлюється представник управління містять персональні дані осіб, які не надавали дозволу на їх розголошення третім особам, а також дозволу на поширення інформації стосовно номерів своїх справ, часу розгляду судами і судів, до яких вони звертались.
Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації також проінформувало позивача, що представник управління здійснює ознайомленні і представництво в судах всіх інстанцій при розгляді адміністративних, кримінальних та цивільних справ, зокрема щодо визнання осіб недієздатними, про встановлення опіки та піклування, при проведенні примусової госпіталізації тощо і що справа №758/6529/16-а розглядається Подільським районним судом м. Києва.
Таким чином, відповідач не надав запитувану позивачем інформацію в електронному запиті.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що запитувана ним інформація є публічною інформацією про яку йдеться у статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", яка не належить до інформації з обмеженим доступом. Відмова відповідача у задоволенні запиту на публічну інформацію є протиправною, оскільки інформація про номер судової справи, назви суду, в провадженні якого перебуває справа та час, на який призначено її розгляд, не містить відомостей про фізичну особу, а отже не є персональними даними у розумінні Закону України "Про захист персональних даних".
Відповідач надіслав письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволенні позову. Вважає, що інформація щодо номеру справи за позовами надається лише особам, які є учасниками у справі, з урахуванням того, що справи, що розглядаються або з якими ознайомлюється представник відповідача, містять персональні дані осіб, які не надавали дозволу на поширення інформації стосовно номерів цих справ, часу розгляду судами і судів. Відповідач зазначає, що він надав вичерпну відповідь на електронний запит позивача. Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації не здійснює фіксацію інформації, якою відповідно до законодавства України покладено на суди всіх рівнів, які є розпорядниками запитуваної інформації та володіють нею відповідно до вимог законодавства України. Інформація про призначені справи, номери справ, час розгляду є інформацією, яка є готовим, зафіксованим продуктом, отриманим, створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків - судами. Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти запитуваною інформацією, зокрема, збирати інформацію щодо представництва всіма найманими працівниками управління за довіреністю в судах. Окрім того, представник управління ОСОБА_2, який не є суб'єктом владних повноважень, 22 липня 2016 року брав участь у розгляді цивільних справ про визнання фізичної особи недієздатною та про госпіталізацію до психіатричного закладу особи, визнаної в судовому порядку недієздатною, а така інформація відповідно до статті 6 Закону України "Про психіатричну допомогу" не може оприлюднюватися і надаватися на запит. Запитувана інформація щодо засідань, в який 22 липня 2016 року брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення управління ОСОБА_2, із зазначенням номеру справи, назви суду, часу засідання, не належить до набору даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, перелік яких визначено у Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №835, а також не викликають високого суспільного інтересу до таких даних (високої частоти їх запитування; за результатами опитування громадської думки; наявності інших обставин).
Вирішуючи, чи є такі дії відповідача правомірними, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Суд зазначає, що питання про те, чи дійсно запитувана інформація є публічною, досліджується при вирішенні адміністративної справи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У пункті 6 частини першої статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено обов'язок розпорядників надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Водночас частина перша статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначає випадки, за яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.
Так, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.
Наведені у пунктах 1, 3, 4 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" випадки відмови в задоволенні запиту не були підставою для відмови позивачу у наданні запитуваної інформації.
Досліджуючи доводи позивача щодо неналежності інформації, що запитується, до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
У статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація визначена як інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Водночас відмінне за обсягом визначення конфіденційної інформації закріплено у частині другій статті 21 Закону України "Про інформацію", з якого випливає, що конфіденційною є інформація про фізичну особу незалежно від відповідного її волевиявлення.
Тому суд, з огляду на положення частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою у разі встановлення невідповідності закону Конституції України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, застосовує Конституцію України, а саме положення, з яких випливає, що інформація про особу є конфіденційною, крім окремо визначених випадків (рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012).
Суд зазначає, що відсутні підстави вважати запитувану позивачем інформацію про судові засідання, в яких брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_2, із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду, конфіденційною.
Доводи позивача про те, що у судових справах міститься інформація, яка не може оприлюднюватися і надаватися на запит, зокрема інформація щодо персональних даних фізичних осіб, а також деякі зі справ містять вимоги про визнання фізичної особи недієздатною та про госпіталізацію до психіатричного закладу особи, визнаної в судовому порядку недієздатною, не дають підстав вважати запитувану позивачем інформацію з обмеженим доступом. Так, запитувана інформація стосується тільки номерів справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду, в яких брав участь представник відповідача і не стосується персональних даних фізичних осіб, які беруть участь у цих справах, чи даних щодо предметів позовів (заяв) у цих справах тощо.
У статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Підстави вважати запитувану позивачем інформацію про судові засідання, в яких брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_2, із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду, службовою відсутні.
До того ж відповідач у відповіді на запит не визначав підставою для відмови у наданні запитуваної інформації, те що ним обмежено доступ до неї як до службової інформації.
Досліджуючи питання щодо належності інформації, що запитується позивачем, до категорії таємної інформації, суд зазначає таке.
У статті 8 Закону України "Про доступ до публічної інформації" таємна інформація визначена як інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
Отже, ознаками таємної інформації є обмеження доступу до такої інформації відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", наявність в такій інформації державної, професійної, банківської таємниці, таємниці досудового розслідування та іншої передбаченої законом таємниці та обов'язкове регулювання доступу до такої інформації Законом України "Про доступ до публічної інформації" чи спеціальними законами, а також ймовірність того, що розголошення такої інформації може завдати шкоди особі, суспільству і державі.
Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Із відповіді на запит позивача випливає, що відповідач фактично обмежив доступ до запитуваної позивачем інформації про судові засідання 22 липня 2017 року, в яких брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_2, із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду, мотивуючи таке обмеження захистом репутації або прав людей, запобіганням розголошенню інформації для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, тобто наявністю підстав, вказаних у пункті першому частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Проте з положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" випливає, що обмеження доступу до конкретної інформації допускається лише у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною, службовою чи таємною. Тобто, суб'єкти владних повноважень та інші розпорядники публічної інформації можуть обмежувати доступ та інформації лише шляхом віднесення її до конфіденційної, службової або таємної відповідно до закону.
Суд раніше зазначив, що запитувана позивачем інформація про судові засідання 22 липня 2017 року, в яких брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_2, із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду, не належить до конфіденційної чи службової інформації.
Не є така інформація і таємною, з огляду на наступне.
Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
Таким чином, таємною інформація може визначатись виключно законом.
Запитувана позивачем інформація не містить державної, професійної, банківської таємниці, таємниці досудового розслідування та іншої передбаченої законом таємниці, і Закон України "Про доступ до публічної інформації" чи інший закон не регулюють порядок доступу до запитуваної позивачем інформації.
Таким чином, підстави вважати запитувану позивачем інформацію про судові засідання, в яких брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_2, із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду, таємною відсутні.
Враховуючи наведене, запитувана позивачем інформація не є конфіденційною, службовою чи таємною. Відповідно відповідач безпідставно обмежив доступ до запитуваної позивачем інформації з мотивів захисту репутації або прав людей, запобігання розголошенню інформації для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, що визначені як підстави для обмеження у пункті першому частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Тому, доводи позивача про те, що запитувана ним інформація не належить до інформації з обмеженим доступом є слушними.
Водночас позов позивача не підлягає задоволенню з огляду на те, що запитувана позивачем інформація взагалі не є публічною інформацією, порядок доступу до якої регулюється Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Такого висновку суд дійшов зважаючи на наступне.
У частині першій статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація визначена як відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Аналіз цього визначення та переліку розпорядників публічної інформації, що міститься у статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" свідчить, що визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Така інформація розкривається необмеженому колу осіб.
Не можна вважати інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, за виключенням, якщо розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти. Зазначене виключення випливає з норми пункту 1 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Відповідач не зобов'язаний створювати та заздалегідь фіксувати будь-якими засобами та на будь-яких носіях запитувану позивачем інформацію про судові засідання, в яких брав участь головний спеціаліст сектору правового забезпечення Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації ОСОБА_2, із зазначенням номеру справи, назви суду, часу, на який було призначено засідання суду для її доведення необмеженому колу осіб.
Законодавство не зобов'язує відповідача володіти такою конкретною інформацією. Не належить така інформація і до переліку інформації, що міститься у Положенні про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 №835.
Відповідь на запит позивача потребує створення інформації.
За таких обставин запитувана позивачем інформація, яка стосується участі представником управління у судових засіданнях у судових справах, не є публічною, порядок доступу до якої регулюється Законом України "Про доступ до публічної інформації", а звернення позивача в цій частині не можна вважати інформаційним запитом. Відносини у сфері звернень громадян регулюються спеціальним законодавством і на такі відносини не поширюється Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Суд, з урахуванням норм пункту 2 частини п'ятої статті 19, пункту 4 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень, одержавши запит на інформацію, який поданий згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", але який за своїм змістом не стосується публічної інформації, повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону. Запит позивача про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України "Про звернення громадян", тому право позивача на отримання публічної інформації не порушено.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, довів відсутність протиправності дій щодо відмови у задоволенні запиту позивача про надання публічної інформації.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову повністю.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко