Головуючий у 1 інстанції - Стеценко О.С.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
29 листопада 2017 року справа №420/1494/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Новопсковський районний суд Луганської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 420/1494/17 за позовом ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, треті особи: Відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Пісківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області про визнання незаконними дій Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в частині відмови в призначенні грошової допомоги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,-
27 вересня 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач, заявник) звернулась до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, управління), треті особи: Відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Пісківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області (далі - третя особи) про визнання незаконними дій в частині відмови в призначенні грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; скасування рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 29 серпня 2017 року про відмову в призначенні грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язання зарахувати період роботи в Пісківській СШ (Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; в Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області) з 15 серпня 1994 року по 21 серпня 2017 на посаді психолога, до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та страхового стажу на таких посадах, та прийняття рішення про призначення грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 серпня 2017 року (а.с.4-9).
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволені повністю. Визнано незаконними дії Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області в частині відмови в призначенні ОСОБА_2 грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Скасовано рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 29 серпня 2017 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язано Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати період роботи ОСОБА_2
в Пісківській СШ (Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; в Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області) з 15 серпня 1994 року по 21 серпня 2017 року на посаді психолога, до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та страхового стажу на таких посадах, та прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21 серпня 2017 року (а.с.51-53).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції не надано оцінки доказам відповідача щодо поняття посади «психолога» та «практичного психолога», які є різними, а про їх не ідентичність свідчить диплом про перепідготовку позивача, виданий Луганським педагогічним інститутом ім. Т.Г. Шевченка, із зазначенням присвоєння позивачу «кваліфікація психолога, практичного психолога в галузі освіти».
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, звернулись з клопотанням про розгляд справи у їх відсутність.
За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1980 року по 27 червня 1985 року навчалася в Ворошиловградському державному педагогічному інституті імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю «біологія».
27 червня 1985 року рішенням Державної екзаменаційної комісії позивачу було присвоєно кваліфікацію та звання вчителя біології середньої школи, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 01 липня 1985 року (а.с.15,18).
30 червня 1994 року позивач закінчила факультет перепідготовки перспективних кадрів по нових напрямках науки Луганського педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка за спеціальність «Психологія. Практична психологія в галузі освіти» та рішенням державної екзаменаційної комісії 30 червня 1994 року присвоєно кваліфікацію «психолога, практичного психолога в галузі освіти», що підтверджується дипломом про перепідготовку серії НОМЕР_2 від 30 червня 1994 року (а.с.16).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції з 01 вересня 1979 року згідно наказу № 69 від 31 серпня 1979 року по Новопсковському РВНО позивач призначена вчителем біології Пантюхинської ВІІІ. 01 вересня 1980 року згідно наказу № 52 від 15 серпня 1979 року по Новопсковському РВНО ОСОБА_2 переведена вихователем групи продовженого дня Пантюхинської ВШ. 15 серпня 1983 року наказом № 42 від 15 серпня 1983 року по Новопсковському РВНО переведена з посади вихователя групи продовженого дня Пантюхинської ВШ на посаду вихователя групи продовженого дня Пісківської СШ. 01 вересня 1991 року наказом № 74-к від 01 вересня 1991 року по Новопсковському РВНО переведена викладачем тваринництва («преподавателех животноводства») цієї ж школи. 15 серпня 1994 року наказом № 46-к п. 4 від 15 серпня 1994 року по Новопсковському РВО переведена на посаду психолога цієї ж школи. 15 серпня 2003 року наказом № 35 від 24 липня 2000 року по РВО Пісківська середня школа перейменована в «Пісківськ» загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. 12 березня 2009 року наказом № 45 від 12 березня 2009 року Пісківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів перейменована на Пісківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Новопсковської районної раді Луганської області (а.с.12-14).
Відповідач, Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області є суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України та у спірних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Законом.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що робота позивача за спірний період зараховується до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, а також на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на її призначення.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відмови управлінням у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, необхідного для виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій та виплати заявнику десяти місячних пенсій, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.
Право на пенсію за вислугу років визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року.
Відповідно до пункту «е» частини 1 статті 55 цього Закону право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року затверджено «Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Постановою Кабінету Міністрів України № 1436 від 26 вересня 2002 року були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 909 та існуючий список посад доповнено посадою «практичний психолог».
21 серпня 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.8-9).
Рішенням Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 29 вересня 2017 року позивачу відмовлено в призначенні грошової допомоги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень, оскільки страховий стаж позивача становить 24 роки 07 місяців 5 днів, що не дає права на призначення пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов'язкова державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ та пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень». Період роботи в Пісківській СШ (Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; в Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області) з 15 серпня 1994 року по 21 серпня 2017 року на посаді психолога не зараховано до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та страхового стажу на таких посадах, так як відповідно до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (Постанова Кабінету Міністрів від 04 листопада 1993 року № 909) значиться посада практичний психолог, а не психолог.
Відповідно до пункту 2 змін до Положення про психологічну службу системи України посади практичних психологів уводяться у штати дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти за умови наявності спеціалістів із фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат, згідно з Типовими штатними нормативами закладів та установ освіти.
Згідно статей 21, 22 Закону України «Про освіту» та «Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» практичні психологи за своїм статусом належать до педагогічних працівників і, згідно з діючим законодавством, користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим Міністерством освіти і науки України від 20 серпня 1993 року № 310, педагогічні працівники підлягають атестації, а саме: пунктом 2.1 визначено, що атестації на відповідність посаді з установленням однієї з кваліфікаційних категорій із присвоєнням педагогічного звання підлягають педагогічні працівники з вищою освітою, зокрема практичні психологи загальноосвітніх навчально-виховних закладів, шкіл-інтернатів різних типів. Керуючись даним положенням позивач в червні 1994 року закінчила факультет перепідготовки перспективних кадрів по нових напрямках науки Луганського педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка за спеціальність «Психологія. Практична психологія в галузі освіти» та рішенням державної екзаменаційної комісії 30 червня 1994 року присвоєно кваліфікацію «психолога, практичного психолога в галузі освіти».
Щорічна відпустка і тривалість основної відпустки працівників психологічної служби так само, як і інших категорій педагогічних працівників, визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 346, а саме: пункт 3 середні навчальні заклади - практичний психолог - 56 календарних днів.
Система оплати праці та преміювання практичних психологів, виплата їм щорічної грошової винагороди за сумлінну працю і зразкове виконання службових обов'язків та інших доплат, надбавок і винагород здійснюється відповідно до положень, що затверджені в навчальному закладі (установі) та передбачені у колективному договорі. Так, наказами № 38-Л від 27 квітня 1978 року та № 88-П від 01 листопада 1978 року позивачу оголошена подяка, про що до трудової книжки було внесено відповідні записи.
Також колегія суддів зазначає, що листом Міністерства освіти і науки України № 1/9 193 від 18 травня 2001 року було роз'яснено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 «Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963. Посада «практичний психолог» включена до даного переліку. Проте, до затвердження «Положення про психологічну службу в системі освіти України» (наказ Міністерства освіти України від 01 липня 1993 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 липня 1993 року за № 101) згадуються дві назви відповідної посади «психолог» (інструктивний лист Державного Комітету СРСР з народної освіти від 27 квітня 1989 року № 16 «Про введення посади психолога в закладах народної освіти»). У зв'язку з тим, що посадові обов'язки «психолога» - «практичного психолога» навчальних закладів і установ освіти не змінювалися, то запис у трудовій книжці «психолог» (або інших документах, що відповідно до законодавства України підтверджують стаж роботи) є підставою для зарахування до стажу педагогічної роботи практичного психолога, для виплати надбавки за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
Суд вважає, що в даному випадку мається дві різні назви однієї за функціями посади. Праця позивача, як психолога регламентувалася тими ж нормативними актами, що і практичного психолога. Різниця між функціями що виконує практичний психолог, та виконувала позивачка обіймаючи посаду психолога не вбачається.
Навпаки, як свідчить зазначені вище накази, позивач працювала як педагогічний працівник користуючись відповідними правами.
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка № 751 видана 21 серпня 2017 року відділом освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с. 10).
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Положеннями статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, оскільки освіта та фах позивача, складові частини її заробітної плати, порядок надання та розмір її щорічних відпусток, порядок перепідготовки позивача під час її роботи в Пісківській СШ (Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; в Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області на посаді психолога повністю відповідають вимогам, системі оплати праці та відпочинку педагогічного працівника навчальних закладів і установ освіти України, то і в цих закладах освіти позивача виконувала роботу, аналогічну роботі педагогічного працівника, а саме, фактично займала посаду практичного психолога.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що комісія з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, необґрунтовано відмовила позивачу у зарахуванні до стажу, який надає право на пенсію за вислугою років, періодів її роботи в Пісківській СШ (Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів; в Пісківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області) з 15 серпня 1994 року по 21 серпня 2017 року на посаді психолога.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 11, 24, 184, 195, 197, 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Новопсковський районний суд Луганської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 420/1494/17- залишити без задоволення.
Постанову Новопсковський районний суд Луганської області від 20 жовтня 2017 року у справі № 420/1494/17 за позовом ОСОБА_2 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання незаконними дій Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області в частині відмови в призначенні грошової допомоги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», треті особи: Відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Пісківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради Луганської області - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
Г.М. Міронова