30 листопада 2017 рокусправа № 804/5315/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 804/5315/17 за позовом Державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Лариси Іванівни, третя особа - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення,-
Державне підприємство «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» 18 серпня 2017 року звернулося до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Лариси Іванівни, третя особа: Дніпровська міська рада згідно з яким просить визнати протиправним та скасування рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Лариси Іванівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18037784 від 16.12.2014 року (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 529852312101) про реєстрацію права власності за Територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, на квартиру за адресою: м. Дніпро (раніше м. Дніпропетровськ), пр. Гагаріна, будинок 3, квартира ¹54.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року адміністративну справу № 804/5315/17 передано для розгляду за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвала мотивована тим, що сторонами у справі є орган місцевого самоврядування його посадова особа, а предметом спору є саме рішення посадової особи органу місцевого самоврядування
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу відповідач просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Пунктом 1 ч. 2 наведеної статті встановлено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами у справі позивач зазначив Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради та Державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Ларису Іванівну. В адміністративному позові позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації.
З пункту 1.1 рішення Дніпропетровської міської ради від 01.12.2016 року №61/16 вбачається, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради є самостійним виконавчим органом Дніпропетровської міської ради, який утворюється Дніпропетровською міською радою (а.с.142).
Враховуючи те, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради належить до органу місцевого самоврядування, суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо підсудності позовних вимог заявлених до цього відповідача у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевому загальному суду як адміністративному суду.
Як вбачається з позовної заяви, другим відповідачем у справі є Державний реєстратор Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Лариса Іванівна.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до п.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.9 статті 2 Закону, реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено система органів та суб'єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.
Так, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб'єкти державної реєстрації прав:
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- акредитовані суб'єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
За змістом статті 10 цього Закону державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;
- нотаріус;
- державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
В силу положень статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 150 «Питання Міністерства юстиції» з 07.04.2015 Міністерство юстиції України забезпечує здійснення функцій і повноважень Укрдержреєстру, які покладені на нього постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції».
Зокрема, постановою КМУ № 17 на Міністерство юстиції покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Частиною першою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Крім того, статтею 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.
Тобто, державні реєстратори підконтрольні у своїй діяльності центральному органу виконавчої влади, вчиняють дії та приймають рішення на виконання делегованих повноважень державного органу.
Отже, не зважаючи на те, що державні реєстратори можуть перебувати в трудових відносинах, як з органом місцевого самоврядування, так і місцевими органами виконавчої влади або бути самоврядною особою, прийняття ними рішень з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно є безпосереднім виконанням державних функцій, які делеговані державному реєстратору, як уповноваженій особі.
Таким чином, позовні вимоги, які стосуються Державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Лариси Іванівни у відповідності до ч.2 ст. 18 КАС України підсудні окружному адміністративному суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Враховуючи те, що позов в частині позовних вимог заявлених до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду, позов в частині позовних вимог заявлених до Державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Лариси Іванівни підсудний окружному адміністративному суду, суд апеляційної інстанції враховуючи положення ч.1 ст. 21 КАС України зробив висновок щодо підсудності цієї справи окружному адміністративному суду.
Крім того, слід врахувати також те, що відповідно до ч.5 ст. 18 КАС України у разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 199, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у справі № 804/5315/17 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко