ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову
01 грудня 2017 року м. Київ № 826/15451/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, клопотанням представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову
ОСОБА_1
до Шевченківського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві
про скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Шевченківського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві (далі також - відповідач), в якому просить скасувати рішення відповідача № 11/285-17 від 16.08.2017 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1, виданого 04.03.2017 року.
Одночасно з позовною заявою представник позивач подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову від 28.11.2017 року, в якому просив:
- зупинити дію оскаржуваного рішення відповідача № 11/285-17 від 16.08.2017 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1, виданого 04.03.2017 року;
- заборонити відповідача вчиняти дії щодо примусового видворення позивача з України;
- заборонити відповідачу вилучати у позивача посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 від 15.03.2017 року.
Необхідність забезпечення позову представник позивача мотивував тим, що без вжиття наведених вище заходів захист позивачем своїх прав, свобод та інтересів стане неможливим, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також представник позивача вважає, що у випадку реалізації оскаржуваного рішення існує загроза подальшого вилучення у позивача документа, що підтверджує його право на постійне проживання в Україні, вільний в'їзд та виїзд з країни, та примусового видворення позивача з України.
Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд за клопотанням або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з положень наведеної статті, підставами вжиття заходів забезпечення позову є: очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд у порядку забезпечення адміністративного позову на підставі ч. 3 ст. 117 КАС України може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Крім того позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Частиною першою ст. 118 цього Кодексу передбачено, що клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглядаючи та вирішуючи подане клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
Дослідивши подане клопотання, доводи, які наведенні позивачем в його обґрунтування, матеріали адміністративного позову, суд приходить висновку, що позивачем не надано, а судом не встановлено доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача. Зокрема, безпосередньо в тексті оспорюваного рішення Шевченківського районного відділу Головного управління державної міграційної служби України в місті Києві від 16.08.2017 року міститься примітка про те, що при оскарженні особою цього рішення до суду, то рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили. Також позивачем не наведено відомостей про прийняття керівником відповідного територіального органу або підрозділу ДМС рішення про скасування посвідки про постійне проживання ОСОБА_1 на території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем наразі не доведено існування обставин, вказаних у ч. 1 ст. 117 КАС України.
Крім того, до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність вказаного оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи не свідчать про очевидність протиправності рішень, наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі підстави для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який просить позивач, відсутні.
Керуючись ст.ст. 117, 118, 160 , 165 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в статтями 185-187 КАС України відповідно.
Суддя О.В. Дегтярьова