ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 листопада 2017 року № 826/1367/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у
місті Києві,
Начальника Дарницького управління поліції ГУ НП України в м. Києві
полковника поліції Чернишева Сергія Володимировича,
Головного управління Національної поліції у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві (надалі - Відповідач-1), начальника Дарницького управління поліції ГУ НП України в м. Києві полковника поліції Чернишева Сергія Володимировича (надалі- Відповідач 2), Головного управління Національної поліції у м. Києві (надалі - Відповідач 3), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Відповідачів щодо ненадання йому інформації за його заявою від 09.12.2016 року, а саме: чи вилучалась будь-коли у квартирі АДРЕСА_2 зброя, на яку поширювалась дозвільна система; які точно речі були вилучені у його квартирі АДРЕСА_2 09.06.2016 та чи були ці речі придатними для використання за призначенням як зброя; чи поширюється дозвільна система на предмети, вилучені у його квартирі АДРЕСА_2 09.06.2016; чи було відкрито кримінальне провадження за фактом незаконного зберігання заборонених предметів у його квартирі АДРЕСА_2; зобов'язати Відповідачів протягом п'яти робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили письмово цінним листом на поштову адресу 02192, АДРЕСА_1 надати Позивачу інформацію, що запитувалась ним 09.12.2016; стягнути з Відповідачів на користь Позивача ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, моральну шкоду у розмірі двох мінімальних заробітних плат станом на момент винесення рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем 1 не надано відповіді на запит від 09.12.2016 року, чим проявляють неправомірну бездіяльність в невиконанні вимог Закону України "Про звернення громадян".
Представники Відповідачів письмово не виклали своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.
Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники Відповідачів 1, 3, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся із запитом до Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві, в якій вимагав наступне: 1) припинити порушувати законодавство і поширювати щодо нього інформацію стороннім особам, у тому числі адвокатам; 2) припинити порушувати законодавство і поширювати щодо нього недостовірну інформацію, яка наносить йому моральну шкоду; 3) спростувати недостовірну інформацію, поширену у листі від 15.11.2016 року №359-а/1128/48-2016 до адвоката Коваля В.В. щодо начебто вилученої у його квартирі 09.06.2016 року зброї та про її перебування у Дарницькому УПГУ НП у м. Києві шляхом надіслання відповідних листів йому, а також адвокату Ковалю В.В. та судді Дарницького районного суду Парамонову М.Л., якому адвокат Коваль В.В. надав копію неправдивого листа Дарницького УП ГУ НП у м. Києві від 15.11.2016 року №359-а/1128/48-2016; 4) повідомити йому письмово таку інформацію: чи вилучалась будь-коли у квартирі АДРЕСА_2 зброя, на яку поширювалась дозвільна система; які точно речі були вилучені у його квартирі АДРЕСА_2 09.06.2016 та чи були ці речі придатними для використання за призначенням як зброя; чи поширюється дозвільна система на предмети, вилучені у його квартирі АДРЕСА_2 09.06.2016; чи було відкрито кримінальне провадження за фактом незаконного зберігання заборонених предметів у його квартирі АДРЕСА_2.
Департаментом превентивної діяльності надано відповідь Позивачу Листом від 19.06.2017 р. №20/4/02-265зі, в якому повідомлялося, що станом на 19.06.2017 за даними автоматизованих обліків Національної поліції України Ви як власник зареєстрованої мисливської вогнепальної, газової, холодної, пневматичної або нагородної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, на обліку не перебуваєте, відомості про виявлення працівниками органів Національної поліції порушення Вами правил зберігання і використання зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, вибухових речовин та матеріалів, інших предметів, матеріалів і речовин, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, в інтегрованій інформаційно-пошуковій системі Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України відсутні.
Крім того, Листом від 11.08.2017 р. №Н-347/42-10/01-2017 Київське міське управлінням ДВБ НП України повідомило Позивача, що Київським міським управлінням ДВБ НП України, у межах компетенції підрозділів внутрішньої безпеки, проведено перевірку за зверненням Позивача щодо можливих неправомірних дій збоку окремих працівників Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві. За її результатами, встановлено порушення службової дисципліни з боку окремих працівників Дарницького УП ГУНП в м. Києві, під час надання відповіді на адвокатський запит.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII (далі-Закон) під інформацією цей Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно ст. 5 Закону кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання, та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Враховуючи вищенаведене та системний аналіз наведених вимог Закону, вбачається, що звернення Позивача не є інформаційним запитом в розумінні Закону України «Про інформацію», оскільки Позивач не просив надати йому збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді дані, необхідні йому для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, а фактично звертався із зауваженням та скаргою на дії посадових осіб при виконанні ними функціональних обов'язків в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Згідно із ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У силу ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем отримано запит ОСОБА_1 від 09.12.2016 року того ж дня, що підтверджується штампом про отримання Дарницьким УП ГУНП у м. Києві.
Натомість, Відповідачем 1 не надано доказів на підтвердження того, що ним була надана відповідь на звернення Позивача від 09.12.2016 року.
В той же час, як встановлено Судом та не заперечується Позивачем, що Департаментом превентивної діяльності надано відповідь Позивачу Листом від 19.06.2017 р. №20/4/02-265зі, в якому повідомлялося, що станом на 19.06.2017 р., вже після звернення до суду з даним позовом.
Суд погоджується з посиланням Позивача, що Дарницьким УП ГУНП у м. Києві допущено бездіяльність, яка проявилась в ігнорування запиту Позивача та ненаданні відповіді в термін визначений законом.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в частині щодо визнання протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві щодо ненадання інформації ОСОБА_1 за його заявою від 09.12.2016 року.
В частині щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі двох мінімальних заробітних плат станом на момент винесення рішення судом, Суд зазначає наступне.
Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди.
Під час розгляду справи Позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди.
Судом не встановлено підстав для задоволення вимог про відшкодування шкоди, наявності самої шкоди, її розміру.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції у місті Києві щодо ненадання інформації ОСОБА_1 за його заявою від 09.12.2016 року.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук