ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2017 року № 826/3512/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомПриватного акціонерного товариства «Петроімпекс»
до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007191406 від 21.02.2017 року
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007191406 від 21.02.2017 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що в Акті перевірки зроблено помилковий висновок щодо термінів надходження валютної виручки і помилково розраховано пеню, що є підставою для визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Представником Відповідача надано суду письмові заперечення, в яких зазначив про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та безпідставність вимог Позивача.
Враховуючи клопотання представника позивача, Суд відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Співробітниками Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Петроімпекс» з питань дотримання валютного законодавства при розрахунках за експортним контрактом від 08.06.2016 року №3/2016 з нерезидентом «WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY» SL (Іспанія).
За результатом перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки №125/26-15-14-06-04/13692910 від 10.02.2017 року (надалі - Акт перевірки).
В Акті перевірки встановлено наступні порушення: ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження валютних коштів за експортним контрактом від 08.06.2016 року №3/2016 з нерезидентом «WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY» SL (Іспанія) на суму 7919,84 доларів США.
На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 року №0007191406, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 62291,87 грн.
Не погоджуючись з спірним податковим повідомлення-рішенням Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Петроімпекс» (Продавець) в особі Голови правління Іваненко В.О., з однієї сторони, та компанією «WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY» SL (Іспанія, Покупець), з іншої сторони, укладено експортний контракт від 08.06.2016 року №3/2016 на поставку блоків з лабрадориту.
На виконання умов експортного контракту ПрАТ «Петроімпекс» здійснило поставку товару на загальну суму 14744,00 доларів США.
Валютна виручка від нерезидента «WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY» SL (Іспанія) надійшла до 13.10.2016 р. на суму 6824,16 доларів США, що еквівалентно 171008,59 грн.).
З Акту перевірки вбачається ненадходження валютних цінностей на територію України по контракту від 08.06.2016 року №3/2016 з нерезидентом «WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY» SL (Іспанія) на суму 7919,84 доларів США (граничний термін надходження валютної виручки 21 жовтня 2016 року).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (надалі - Закон N 185/94-ВР) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
У відповідності до ст. 2 Закону N 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України від 20 серпня 2014 року N 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» (в редакції чинній на період виникнення спірних правовідносин) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Аналогічні положення викладені в прийнятих в подальшому постановах Правління Національного банку України від 20.11.2014 р. № 734 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 01.12.2014 р. № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 03.03.2015 р. № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (чинних на час виникнення спірних правовідносин).
Водночас, вимогами пункту п. 2.3 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імперативно визначено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на саме поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.
Згідно п. 5.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.
Як вбачається з матеріалів справи, листом ПАТ «УКРСОЦБАНК» від 01.11.2016 року №10.308-186/79-1265 повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про порушення Позивачем валютного законодавства.
Відповідно до ст. 4 Закону №185-94/ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» доповнено ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Національний банк України» шляхом надання Національному банку України повноважень щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
На підставі викладеного, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», зокрема п. 1 вказаної постанови установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2016р. № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» у п. 1 постанови Правлінням Національного банку України від 07.06.2016 № 342 внесено зміни, а саме: замінено цифру « 90» на цифру « 120».
Таким чином, Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016 № 342 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися в строк, що не перевищує 120 календарних днів.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження термінів розрахунків за контрактом від 08.06.2016 року №3/2016 відсутній, як і документ уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин по вищезазначеному контракту.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону №185-94/ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Згідно із частиною 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Дата звернення резидента із позовом до про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», і пеня за їх порушення не сплачується з 28.02.2014 року.
В ході перевірки встановлено, що 01.02.2017 року ПрАТ «Петроімпекс» подало позовну заяву №263 до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово промисловій палаті України щодо стягнення з нерезидента WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY» SL (Іспанія) валютних коштів в сумі 7919,84 доларів США. Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово промисловій палаті України від 03.02.2017 року №369/14-7 справа прийнята до провадження.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 травня 2017 року стягнуто з WORLDWIDE COMMODITY & INVESTMENT AGENSY» SL (Іспанія) на користь ПрАТ «Петроімпекс» 7919,84 доларів США вартість поставленого, але не оплаченого товару, 1800 доларів США відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 9719,84 доларів США.
Відповідно до правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду України від 07.02.2011 р., дата звернення резидента із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Отже, пеня за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в даному випадку, не сплачується з 01.02.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу нараховано пеню за періоди з 21.10.2016 року по 01.02.2017 р., тобто до направлення Позивачем позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0007191406 від 21.02.2017 прийнято правомірно, а тому у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Петроімпекс» має бути відмовлено.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук