ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 листопада 2017 року № 826/3250/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будімперія»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0024101201, 0024001201 від 26.09.2016 року,
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будімперія» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0024101201 та №0024001201 від 26.09.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач неправомірно нарахував позивачу штрафні санкції на підставі необґрунтованого Акту перевірки, за наслідками якої останній дійшов висновку про несвоєчасність погашення Позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за період 2013-2015 роки.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Заперечень на позовну заяву не надав.
Враховуючи, що в судове засідання не прибув представник Відповідач, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Будімперія» (код ЄДРПОУ 235000202) зареєстровано 28.10.2003 року, номер запису 10721200000000115 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.11.2003 року, номер взяття на облік 3257.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання податку на додану вартість ТОВ «БК «Будімперія».
За результатами перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 22.08.2016 року №1107/26-57-12-01-18 (надалі - Акт перевірки).
В акті перевірки встановлено наступні порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.09.2016 року: №002400101, згідно з яким за затримку на 266, 255, 239, 235, 145, 144, 116, 103, 85, 74, 54, 52, 43, 56 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 150 804,40 грн. визначено штраф у розмірі 20 % у сумі 30160,88 грн.; №0024101201, згідно з яким за затримку на 24, 22, 19, 19, 7 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 46 336,60 грн. визначено штраф у розмірі 10 % у сумі 4633,66 грн.
Не погоджуючись з спірними податковими повідомлення-рішеннями Позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду Скарги, ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України прийнято рішення від 09.12.2016 р. № 25973/10/26-15-10-01-35, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу Позивача - без задоволення та рішенням Державної фіскальної служби України від 10.02.2017 р. №2585/6/99-99-11-03-01-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу Позивача - без задоволення.
Позивач вважає, що перевірка проведена Контролюючим органом протиправним, а спірні податкові повідомлення-рішення такі, що суперечать вимогам законодавства тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Як вбачається з рішення ГУ ДФС у м. Києві від 09.12.2016 р. №25973/10/26-15-10-01035, що відповідно до ІКПП 14010100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» ТОВ «БК «Будімперія» здійснено операції: 30.11.2013 нараховано ПДВ по декларації з ПДВ №9074557019 від 19.11.2013 у сумі 28 792 грн. Термін сплати 30.11.2013. Переплата складає 4 981,32 грн.; 18.12.2013 зараховано 125 грн. Сплата суми податків і зборів / єдиного внеску по платіжному дорученню№568 від 18.12.2013. Борг склав 23 810,68 грн.; 18.12.2013 погашено недоїмки по декларації ПДВ №9074557019 по платіжному дорученню №568 від 18.12.2013 у сумі 125 грн.
З рішення ГУ ДФС у м. Києві від 09.12.2016 р. №25973/10/26-15-10-01035 вбачається, що борг Позивача виник станом на листопад 2013 р..
Проте, як вбачається з матеріалів справи, що податкові зобов'язання Позивачем сплачено своєчасно і в повному обсязі, згідно платіжних доручень: 21.11.2013 р - сума 28800 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.11.2013 р., реєстраційний номер 9074557019, на суму 28792 грн.); 18.12.2013 р. - сума 125 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.12.2013 р., реєстраційний номер 9081507027, на суму 121 грн.); 24.01.2014 - сума 21500 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 17.01.2014 р., реєстраційний номер 9087616765, на суму 21408 грн.); 14.03.2014 р. - сума 6000 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 14.03.2014 р., реєстраційний номер 9013054977, на суму 5762 грн.); 18.04.2014 р. - сума 6000 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 17.04.2014 р., реєстраційний номер 9021289450, на суму 5321 грн.); 22.05.2014 р. - сума 13 700 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.05.2014 р., реєстраційний номер 9027502845, на суму 13694 грн.); 25.06.2014 р. - сума 44300 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 17.06.2014 р., реєстраційний номер 9034377440, на суму 44237 грн.); 17.07.2014 - сума 47750 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.07.2014 р., реєстраційний номер 9040105162, на суму 47705 грн.); 18.08.2014 р. - сума 2430 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.08.2014 р., реєстраційний номер 9047627577, на суму 2424 грн.); 23.01.2015 р. - сума 16633 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 16.01.2015 р., реєстраційний номер 9077889315, на суму 16633 грн.); 09.02.2015 - сума 584,61 грн. (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 10.02.2015 р., реєстраційний номер 9011788568, на суму 568 грн.); 18.02.2015 р. - сума 1770 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 18.02.2015 р., реєстраційний номер 9017590170, на суму 1764 грн.); 20.05.2015 р. - сума 13789 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.05.2015 р., реєстраційний номер 9096983340, на суму 13789 грн.); 14.07.2015 р. - сума 223 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 14.07.2015 р., реєстраційний номер 9146721422, на суму 223 грн.); 25.08.2015 р. - сума 14854 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 17.08.2015 р., реєстраційний номер 9172884788, на суму 14854 грн.); 25.10.2015 р. - сума 40982 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.10.2015 р., реєстраційний номер 9211704739, на суму 40982 грн.); 25.12.2015 - сума 77340 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.12.2015 р., реєстраційний номер 9253604704, на суму 77340 грн.).
Окрім цього, 29.10.2014 р. Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено постанову по справі № 826/13668/14 за позовом ТОВ «БК «Будімперія» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2014 року № 0008431501 і № 0008441501, від 11 серпня 2014 року № 1773-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11 серпня 2014 року № 160/26-57-25-01-10, яка залишена без змін згідно з ухвалою КААС від 20.01.15 р.
Також, Суд звертає увагу, що 26.02.2014р. на підставі Акту перевірки від 26.02.2014р. № 464/26-57-15-01-20, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на підставі ст. 126 ПК України, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0008431501, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20% від суми податкового боргу - 75979,15 грн., що становить 15195,83 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0008441501, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% від суми податкового боргу - 21916,90 грн., що становить 2191,69 грн.
В подальшому, у зв'язку з наявністю у ТОВ "БК "Будімперія" податкового боргу Відповідачем винесено та надіслано позивачу податкову вимогу від 11.08.2014р. № 1773-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11.08.2014р. № 160/26-57-25-01-10.
У Постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2014 р. №826/13668/14 зазначено, що не зважаючи на вимогу суду, всупереч вимогам ч.ч. 1, 2, 4 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування у позивача суми податкового боргу у розмірі 91174,98 грн. (75979,15 грн. + 15195,83 грн.) та підстав виникнення такого боргу, а також доказів на підтвердження складання та надсилання позивачу акту перевірки від 26.02.2014р. №464/26-57-15-01, який став підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування у позивача суми податкового боргу станом на 10.08.2014р., як зазначено в оскаржуваній податковій вимозі від 11.08.2014р. № 1773-25, у розмірі 26350,32 грн. та підстав виникнення такого боргу.
В матеріалах справи містяться Лист Контролюючого органу від 07.11.2014 р. №2244/10/26-57-25-01-33, в якому зазначається, що станом на 06.11.2014 р., згідно даних ІС "Податковий Блок" заборгованість по податку на додану вартість відсутня.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що Позивачем було несвоєчасно сплачено зобов'язання з податку на додану вартість з 2013 -2015 р.
Крім того, зі змісту Акту перевірки від 22.08.2016 року вбачається, що останній складено за наслідками проведення камеральної перевірки.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтями 75, 76 та 86 ПК України та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затвердженими Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 (далі - Методичні рекомендації).
Так, камеральна перевірка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно з п.2.1 Методичних рекомендацій камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
Відповідно до п.п.2.5.1 п.2.1 Методичних рекомендацій після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки.
Згідно з п.п.3.1.1 п.3 1 Методичних рекомендацій податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів; перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме: рядка 21.1 - значенню рядка 20.2, рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).
Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.
Відповідно до п.п.3.1.2 п.3.1 Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.
Згідно з пп. 3.1.3 п.3.1 Методичних рекомендацій, з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться:
3.1.3.1. перевірка обґрунтованості застосування ставок податку (статті 193 - 195 Кодексу) і податкових пільг (стаття 197, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.
3.1.3.2. попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.
3.1.3.3. при перевірці декларацій, в яких заповнені рядки 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3, необхідно з'ясувати причини коригування, правильність заповнення форми та відповідність цих коригувань статті 192 Кодексу.
3.1.3.4. відпрацювання сум податку на додану вартість, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН.
3.1.3.5. відпрацювання руху імпортованих та/або підакцизних товарно-матеріальних цінностей. Таке відпрацювання проводиться шляхом звірки кодів УКТ ЗЕД, зазначених в:
імпортних ВМД платника податку та податкових накладних, виписаних покупцю;
податкових накладних, отриманих від постачальника, та податкових накладних, виписаних платником податку.
3.1.3.6. перевірка правильності відображення даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку. Камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.
3.1.3.7. зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).
Разом з тим, як видно з Акту перевірки предметом перевірки була своєчасність сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість. В той же час, відповідно до ст.75 ПК України вказані питання є предметом документальної перевірки. Підстави та порядок проведення документальної перевірки передбачені статтями 75 78 та 79 ПК України. Отже, відповідач, провівши фактично документальну невиїзну перевірку позивача, без дотримання наведених вище норм ПК України, оформив її результати як за наслідками камеральної перевірки. Крім того, порушивши порядок проведення камеральних перевірок, відповідач не дотримався вимог Методичних рекомендацій в частині питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, та склав акт, який теж не відповідає вимогам, вказаним у Методичних рекомендаціях.
Відповідно до пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України №522 від 19.06.2012 (далі Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.
З аналізу наведених норм слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.
При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Суд зазначає, що термін сплати узгоджених грошових зобов'язань не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки, а отже, податковим органом, не в спосіб встановлений законодавством складено акти камеральних перевірок з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна сплата узгодженої суми грошових зобов'язань.
Аналізуючи норми Податкового Кодексу України суд вважає, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.
Також Суд зазначає, що у статті 200 Податкового кодексу України містяться положення щодо камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Отже, наведеною нормою законодавцем для контролюючого органу встановлено строк проведення камеральної перевірки заявлених платником податків даних у податкових деклараціях з податку на додану вартість - протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.
В даному випадку відповідач провів камеральну перевірку 22.08.2016 року щодо податкових зобов'язань з ПДВ за період 2013-2015 років, тобто поза межами граничного терміну проведення такого виду перевірки декларацій з податку на додану вартість, встановленого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.
Порушення строків проведення камеральної перевірки свідчить про її незаконність, що, у свою чергу, дає підстави для висновку про незаконність прийнятих за її результатами й оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі та не у спосіб, встановлений законом.
За приписами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
У постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14 (в Єдиному державному реєстрі судових рішень №43075087) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
За приписами частин 1 та 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Відтак, враховуючи висновок суду про протиправність дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивача, суд вважає, що така перевірка не має правових наслідків, складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належними та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Оскільки в обґрунтування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладені висновки Акту камеральної перевірки, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті протиправно, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошиснькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26 вересня 2016 р. № 0024101201 та №0024001201.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Святошиснькому районі Головного управління ДФС у м. Києві за рахунок державних асигнувань на корись Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Будімперія» (код ЄДРПОУ 23500202) судові витрати в сумі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук