ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 листопада 2017 року № 826/176/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Прокуратури Автономної республіки Крим
до Управління державної казначейської служби України у Печерському районі
м. Києва
третя особа ОСОБА_1
про визнання протиправними дій,
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Прокуратури Автономної республіки Крим (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (надалі - Відповідач), третя особа - ОСОБА_1, в якому просить суд: визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва щодо безспірного списання коштів за виконавчим документом №826/150/16 на користь ОСОБА_1.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Прокуратурою Автономної республіки Крим подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України ( надалі - ВАСУ) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року у справі №826/150/16 та подано клопотання про зупинення виконання вищевказаної постанови. Проте, Відповідачем було передчасно виконано виконавчий документ та проігноровано те, що виконавчий документ, а саме постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/150/16, була оскаржена та не дочекався рішення ВАСУ щодо розгляду клопотання прокуратури Автономної республіки Крим про зупинення рішення суду. Отже, вказані дії Відповідача порушують економічні права та інтереси Позивача.
Представник Відповідача проти позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що доказів зупинення виконання виконавчого документу Позивачем не було надано, а тому казначейською службою було виконано свої повноваження та у відповідності до законодавства виконало рішення суду, ніяких порушень та законних інтересів Позивача не допускало.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі №826/150/16 скасовано Наказ прокурора Автономної Республіки Крим від 30 листопада 2015 року №316 к про звільнення ОСОБА_1 за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та запобігання корупції прокуратури Автономної Республіки Крим та стягнуто з прокуратури Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2015 року по 15 вересня 2016 року у розмірі 68628,50 грн.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 подала заяву від 27.10.2016 року до управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва з вимогою стягнути на її користь з Прокуратури Автономної республіки Крим середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 грудня 2015 року по 15 вересня 2016 року у розмірі 68628,50 грн. Безспірне списання провести на виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 року по справі №826/150/16.
Так, 15.11.2016 року Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва здійснило безспірне списання коштів з рахунку Прокуратури Автономної республіки Крим на користь ОСОБА_1.
Позивач вважає, що Відповідачем в порушення вимог законодавства безпідставно вчиненні дії щодо стягнення коштів з Позивача, а тому звернулася до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини першої статті 2 та частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) (надалі - Порядок №845).
Під безспірним списанням розуміються операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
У відповідно до пункту 11 Порядку №845, відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі: 1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання; 2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо; 4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.
Згідно з пункту 13 Порядку №845 зупинення безспірного списання коштів здійснюється у разі: зупинення судом виконання: виконавчого документа; рішення про стягнення коштів; звернення до суду із заявою про заміну особи (боржника, стягувача) правонаступником; наявності інших передбачених законом обставин.
Так, казначейською службою було повідомлено Позивача про виконання рішення суду по справі №826/150/16.
В свою чергу Прокуратурою Автономної республіки Крим було повідомлено Відповідача про те, що до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу на Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі №826/150/16 та подано клопотання про зупинення виконання вищевказаної Постанови.
Водночас, жодних доказів щодо розгляду вказаного клопотання на користь Позивача та зупинення виконання виконавчого документу Відповідачу не надано, що не заперечує і Позивач.
У відповідності до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Таким органом, згідно з Указом Президента України від 29.11.2011 №1078/2011 є Державна казначейська служба України (Казначейство України).
Так, підпунктом 5 пункту 4 та підпунктом 3 пункту 5 Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджене указом Президента України від 13.04.2011 р. № 460/2011 визначено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Казначейство України з метою організації своєї діяльності контролює діяльність територіальних органів Казначейства України.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з приписами ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Так, враховуючи те, що Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі №826/150/16 набрала законної сили Управлінням Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва обґрунтовано та у відповідності до законодавства України 15.11.2016 року здійснило безспірне списання коштів з рахунку Прокуратури Автономної республіки Крим на користь ОСОБА_1.
Крім того, Суд звертає увагу, що станом на час прийняття рішення до даній справі Позивачем не надано Суду Ухвали Вищого адміністративного суду України, якою зупинено виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року по справі №826/150/16.
Отже, в Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва законних підстав для зупинення або відкладення виконання виконавчого документа не було, а тому жодних порушень відносно Прокуратури Автономної республіки Крим казначейською службою не було вчинено.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук