ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 листопада 2017 року № 826/869/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у
м. Києві
до Публічного акціонерного товариства «Укргеолбудм»
про зобов'язання вчинити дії,
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргеолбудм» (надалі - Відповідач), в якому просить суд: зобов'язати ПАТ «Укргеолбудм» допустити до проведення Головним управлінням ДСНС України у м. Києві перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПАТ «Укргеолбудм» за адресою: вул. Автотранспорта, 4, Дарницький район, м. Київ.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідачем безпідставно не було допущено посадову особу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на об'єкт ПАТ «Укргеолбудм» для перевірки. Тому Позивач просить суд зобов'язати допустити його, оскільки неможливо іншим способом потрапити на об'єкт перевірки.
Представники Відповідача зазначив, що ПАТ «Укргеольудм» юридично та фактично вже не має відношення до майна ЦМК колишнього ДП «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм», у тому числі і до майна розташованого за адресою по вул. Автотранспорта, 4, а тому проводити з ним будь-які дії вони не мають права.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано Наказ від 11.10.2016 року №468 «Про проведення планових перевірок» (надалі - Наказ №468).
Відповідно до п.32 додатку до Наказу №468, державному інспектору доручено в період з 08.11.2016 р. - 28.11.2016 р. провести планову перевірку ПАТ «Укргеолбудм» за адресою: вул. Автотранспортна, 4 м. Київ щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
На підставі Наказу №468 видано посвідчення від 01.11.2016 року №1008 на проведення державним інспектором перевірки ПАТ «Укргеолбудм» за адресою: вул. Автотранспорта, 4 м. Києва.
Так, головним інспектором відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Гірченко Андрієм Костянтиновичем було здійснено вихід на перевірку за адресою: м. Київ, вул. Автотранспортна, 4, однак до перевірки його не було допущено, в результаті чого було складено Акт про недопущення до проведення планової перевірки від 28.11.2016 року.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон № 877-V).
Статтею 1 цього Закону визначено, що "державний нагляд (контроль)" - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; "заходи державного нагляду (контролю)" - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 5, ч.ч.1, 2 ст. 7 Закону №877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.
Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Відповідно до статей 64 - 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та з метою реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки затверджено Наказ Міністерства внутрішніх справ України 02 листопада 2015 року N 1337, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 р. за N 1467/27912, Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (далі - Порядок №1337).
Згідно з п.п. 6, 8 Розділу І цього Порядку відповідно до затвердженого у встановленому порядку плану перевірок для здійснення планової перевірки ДСНС України або її територіальними органами видається наказ про проведення перевірки.
На підставі наказу на проведення перевірки оформлюється посвідчення на проведення перевірки (додаток 1).
При цьому, згідно з п. 9 Розділу ІІІ Порядку №1337 посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право, зокрема, звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.
Тобто, планові перевірки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки проводяться на підставі наказу про проведення перевірки виданого ДСНС України або її територіальними органами. При цьому, такі органи можуть звертатися у встановленому законом порядку до адміністративного суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки.
Судом встановлено, що об'єкт перевірки за адресою вул. Автотраспортна, 4 - ремонтно-технічна база, яка входить до переліку майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм», переданого Фондом державного майна України в оренду в 2004 році.
Відповідач зазначає, що в 2014 році по закінченню строку оренди Фондом державного майна України договір оренди не було продовжено, а тому розпочата робота по поверненню державного орендованого майна до держави.
Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України №1192-р від 18.11.2015 року майно цілісного майнового комплексу (надалі - ЦМК) колишнього державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм» (крім будівлі по вул. Павлівська, 29, у м. Києві) було передано в сферу управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Спільним Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.12.2015 року №1905/1645 «Про передачу ЦМК колишнього державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм» Фонд передав, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі України прийняло ЦМК колишнього державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм», до складу якого входить база за адресою вул. Автотранспортна, 4 у м. Києві.
Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2017 року №334 «Про проведення інвентаризації окремого індивідуального визначеного майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм» створена спеціальна комісія, яка розпочала роботу по інвентаризації майна.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що ЦМК колишнього державного підприємства «Комплексна геологічна експедиція «Укргеолбудм», до складу якого входить база за адресою вул. Автотранспортна, 4 у м. Києві на даний час передано до управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а отже в даному випадку питання про допущення до перевірки Позивача належить вирішенню саме Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що вимога допустити посадових осіб Позивача до проведення перевірки по вул. Автотранспортна, 4 у м. Києві, висунута до Відповідача, є незаконною, необґрунтованою та не може бути виконана через відсутність необхідних на те повноважень останнього, адже дана нерухомість не належить йому на праві власності та не перебуває в користуванні.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук