ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 листопада 2017 року справа №826/25143/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про додаткове судове рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
до про1. Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві 2. Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України та Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: 1) визнати незаконним і скасувати наказ головного управління МВС України в місті Києві від 06.11.2015 № 1010 про звільнення ОСОБА_1 згідно з пунктами 10-11 розділу 11 Закону України "Про національну поліцію України" та пунктом 64/г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; 2) поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергової частини на попередньому місці роботи зі збереженням спеціального звання та виплатою середньомісячного заробітку за вимушений прогул, виплатити середньомісячний заробіток за вимушений прогул; 3) стягнути з головного управління МВС України в місті Києві на користь ОСОБА_1 25 000 гривень на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року у справі №826/25143/15 визнано незаконним і скасовано наказ головного управління МВС України в місті Києві від 06 листопада 2015 року №1010 про звільнення ОСОБА_1 згідно з пунктами 10-11 розділу 11 Закону України "Про національну поліцію України" та пунктом 64/г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора чергової частини штабу Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві на попередньому місці роботи з 06 листопада 2015 року зі збереженням спеціального звання та виплатою середньомісячного заробітку за вимушений прогул; стягнено з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про додаткове судове рішення, у якій позивач просить прийняти додаткове рішення в частині стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з дати звільнення 16 листопада 2015 року по дату поновлення 18 листопада 2016 року, вказавши конкретну повну суму, що належить стягнути з відповідача, визначивши спосіб виконання судового рішення.
Вказана заява мотивована неможливістю виконання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року у справі №826/25143/15, оскільки в пунктах 3, 4 резолютивної частини не визначено способу виконання, а саме не зазначено конкретної суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Питання про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду на 12 жовтня 2017 року; у судове засідання 12 жовтня 2017 року представники осіб, які беруть участь у справі не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд заяви у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву ОСОБА_1, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Позивач обґрунтовує необхідність прийняття додаткової постанови відсутністю способу виконання, а саме не зазначено конкретної суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, тобто, фактично посилається на пункт 2 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у постанові від 08 лютого 2016 року у справі №826/25143/15 Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішив питання про право позивача, а саме встановив, що ОСОБА_1 має право на отримання суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та визначив спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.
Суд також зазначає, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого органу був позбавлений можливості працювати, а кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 09 грудня 2015 року по справі №6-2123ц с15.
Як підтверджує зміст оскаржуваного наказу, позивача звільнено 06 листопада 2015 року, а постанова суду про поновлення його на посаді ухвалена 08 лютого 2016 року, відповідно періодом вимушеного прогулу позивача є період з 06 листопада 2015 року по 08 лютого 2016 року, що становить 65 робочих днів.
Крім того, період з 09 лютого 2016 року по 18 листопада 2016 року виходить за межі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року у справі №826/25143/15.
Таким чином, у межах спірних правовідносин судом не встановлено обставин, які згідно частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України могли б бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №826/25143/15 та задоволення заяви ОСОБА_1
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко