23 листопада 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/662/17-а
11 год. 01 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Косменко Х.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС України у Чернівецькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 податковий борг в сумі 6000 грн до місцевого бюджету.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі проведеної фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 встановлено порушення дотримання розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, у зв'язку із чим станом на 21.08.2017 р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6000 гривень, яка добровільно сплачена не була.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений адміністративний позов.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Заперечення проти позову до суду не надходило.
Згідно положень ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою сторін.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження: Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Лашківка, вул. Федьковича, буд. 17, взята на облік Головним управління ДФС України у Чернівецькій області, як платник податків 19.01.2055 р. та є платником податків та зборів. (а.с. 9-10).
Податковим органом 12.05.2016 р. проводилась перевірка господарської діяльності магазину “Катеринка”, що розташований за адресою с. Витилівка, вул. Крикликвця, буд. 54, де здійснює господарську діяльність ОСОБА_2. Перевірка проводилась на підставі направлень від 12.05.2016 р. №176 та №177. За результатами перевірки складено Акт №000905/16/1400/НОМЕР_1 від 12.05.2016 р., в якому зафіксовано порушення дотримання розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. (а.с. 11-12).
23.05.2016 р. податковим органом прийнято рішення №000021/24-06-22/НОМЕР_1, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в сумі 10000 гривень. Вказане рішення отримане відповідачем 24.05.2016 року, що підтверджується особистим підписом на вказаному рішенні. (а.с. 6).
Податковим органом на підставі Акта №000905/16/1400/НОМЕР_1 від 12.05.2016 р. прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.05.2016 р. №0000282200, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 1545,25 гривень. (а.с. 13а).
Відповідачу надсилалась податкова вимога форми "Ф" від 24.06.2016 р. №59-25 на суму податкового боргу 10021,80 грн, однак заборгованість у добровільному порядку сплачена не була. (а.с. 14).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_2А станом на 21.08.2017 р. за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6000 гривень, яка добровільно сплачена не була. (а.с. 8).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 р. №957, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір роздрібної вартості горілки та лікеро-горілчаних виробів складав 274,5 грн за 1 літр 100-відстокого спирту.
Як встановлено судовим розглядом, відповідачем 23.09.2015 р. реалізовано 1 пляшку горілки «Первак» ємкістю 1 л, міцністю 40% по ціні 105 грн, в той час, як постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. №957 визначена мінімальна роздрібна ціна на такий вид алкогольних напоїв в розмірі - 109,80 гривень.
Крім того, 10.01.2016 р. реалізовано 1 пляшку коньяку «Коктебель» 4 зірки, ємкістю 0,5 л, міцністю 40% по ціні 80 грн, в той час, як постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. №957 визначена мінімальна роздрібна ціна на такий вид алкогольних напоїв в розмірі - 89 гривень.
Згідно п.2.6 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Як встановлено судовим розглядом, відповідачем 11.05.2016 р. неоприбутковано кошти в сумі 309,05 гривень. Вказані факти порушень відображені пункті 2.2.15 Акту перевірки №000905/16/1400/НОМЕР_1 від 12.05.2016 р., з яким відповідач ознайомилась 12.05.2016 р. та вказала, що зауважень до акту перевірки не має, чим фактично визнала виявлені податковим органом порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР (далі - Закон №481) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з абз. 13 ч.2 ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем допущено порушення вимоги Закону №481 та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30.10.2008 р. №957 щодо порушення дотримання розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. На підставі вказаного, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно прийнято рішення №000021/24-06-22/НОМЕР_1, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в сумі 10000 гривень.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно абз.3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року N 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Як встановлено судом, відповідачем 11.05.2016 р. неоприбутковано кошти в сумі 309,05 грн, у зв'язку із чим податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.05.2016 р. №0000282200, яким застосовано до відповідача штрафні санкції в розмірі 1545,25 гривень.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що відповідачу направлялась податкова вимога форми "Ф" від 24.06.2016 р. №59-25 на суму податкового боргу 10021,80 грн, однак відповідач не забезпечив її добровільного та повного виконання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (59323, Чернівецька обл., Кіцманський район, с. Лашківка, вул. Федьковича, 17 РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг в сумі 6000 грн до місцевого бюджету.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна
Постанова в повному обсязі складена 30 листопада 2017 р.