ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2017 року № 826/3792/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовомПублічного акціонерне товариство «Комбінат будіндустрія»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0092211201,
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства «Комбінат будіндустрія» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про нарахування у липні 2016 року ПАТ «Комбінат будіндустрії» (код ЄДРПОУ 04012193) пені у розмірі 96056,06 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 23.09.2016 року №0092211201 щодо сплати штрафу ПАТ «Комбінат будіндустрії» (код ЄДРПОУ 04012193) у розмірі 12186,03 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ПАТ «Комбінат будіндустрії» подаючи уточнюючі розрахунки від 26.07.2016 року №9130107103 та від 27.07.2016 року №9130385917 усунув фактичні помилки, зумовлені поданням помилкових уточнюючих розрахунків від 25.05.2016 року №9084715457 - за січень 2016 року, та від 26.05.2016 року №9085433646 - за лютий 2016 року, а по суті Товариство відновило у обліку стан виконання податкових зобов'язань з ПДВ на дати подання податкових декларацій з ПДВ за січень та лютий 2016 року. Проте, Відповідачем не взято до уваги те, що ПАТ «Комбінат будіндустрії» не погоджується із виникненням у серпні 2016 року заборгованості у розмірі 12186,03 грн., яка була сформована штучно та не відповідає суті операцій коригування податкової звітності.
Представник Відповідача письмово не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ПАТ «Комбінат будіндустрії» (код ЄДРПОУ 04012193) зареєстровано 05.05.1993 року, номер запису 10681200000000388 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївьскому районі Головного управління ДФС у м. Києві.
З матеріалів справи вбачається, що співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності сплати податків до бюджету.
За результатами перевірки Контролюючим органом складено Акт перевірки від 01.09.2016 року №801/26-50-12-01-11/04012193 (надалі - Акт перевірки).
В акті перевірки встановлено порушення термінів сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 1218603 грн. (затримка 10 днів).
На підставі Акту перевірки Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.09.2016 року №009221201, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 12186,03 грн.
Не погоджуючись з спірним податковим повідомлення-рішенням Позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України, за результатом розгляду Скарг, ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України прийнято рішення від 25.11.2016 р. №24871/10/26-15-10-01-35 та відповідно від 10.02.2017 року №2633/6/99-99-11-03-01-25, якими залишено без задоволення скарги Позивача, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.
Позивач вважає, що перевірка проведена Контролюючим органом протиправним, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що суперечать вимогам законодавства, звернувся до суду з відповідним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
У відповідності до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною в контексті п. 75.2. ст. 75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Відповідно до пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
При цьому, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1.175 ПК України).
Згідно п. 38.1. ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України встановлено, що платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавства, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Водночас, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1. ст. 57 ПК України).
Разом з цим, в силу приписів п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.1 ст. 203 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що сума 183882 грн., яка нарахована до сплати 30.07.2016 року на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 19.07.2016 року № 9124774406 (термін сплати 30.07.2016 року) сплачувалась наступним чином: 30.07.2016 року в сумі 356139,7 грн. згідно з платіжним дорученням №6757535 від 26.07.2016 року, 30.07.2016 року в сумі 302549 грн., згідно з платіжним дорученням №6839156 від 28.07.2016 року, 30.07.2016 року в сумі 1033333 грн. переплатою, яка виникла за рахунок подання уточнюючого розрахунку №9130107040 від 26.07.2016 року до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року, 09.08.2016року в сумі 121860,30 грн. згідно з платіжним дорученням №6916818 від 09.08.2016 року (з затримкою 10 днів).
Проти вказаних обставин, Позивач заперечень не висловив.
Суд звертає увагу, що відповідно п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (п. 131.2. ст. 132 ПК України).
Судом встановлено, порушення ПАТ «Комбінат будіндустрії» п. 57.1. ст. 57 ПК України, тобто Позивачем самостійно не сплачено суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 126.1. ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд відхиляє доводи Позивача, щодо порушень Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві норм податкового законодавства в ході здійснення камеральної перевірки, оскільки вказані доводи не спростовують обставин вчинення ПАТ «Комбінат будіндустрії» порушення, за яке передбачено накладення штрафних санкцій у відповідності до п. 126.1. ст. 126 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, Суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук