Справа № 520/14719/17
Провадження № 2/520/9922/17
01.12.2017 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора - Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з майна,
30.11.2017 року надійшла до Київського районного суду міста ОСОБА_2 позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора - Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з майна, в якій позивач просить суд зняти арешт з усього майна та заборони відчуження усього майна, що належить ОСОБА_1.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суддя, оглянувши подану заяву, вважає, що позовну заяву повернути позивачеві, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).
Згідно з ч.2 ст.114 ЦПК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Статтею 114 ЦПК України визначено перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність. При цьому, у разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Недотримання правил підсудності тягне за собою повернення заяви позивачеві, про що постановляється ухвала. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до належного суду (пункт 4 частини третьої, частина п'ята статті 121 ЦПК).
Так позивачем заявлені вимоги щодо зняття арешту з усього майна.
Однак, у позові позивачем особисто зазначено, що згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, за ним - ОСОБА_1 зареєстроване лише нежитлове приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Єкатерининська, 81.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки заявлений позивачем позов виникає з приводу зняття арешту з майна, та особисто позивачем визначено, що йому на праві власності належить одне нерухоме майно, розташоване в Приморському районі міста ОСОБА_2, суддя дійшла висновку, що справа не підсудна Київському районному суду міста ОСОБА_2.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли справа не підсудна цьому суду.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід повернути позивачеві, у зв'язку з непідсудністю справи Київському районному суду міста ОСОБА_2.
Керуючись п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НФ ТРЕЙДІНГ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, про зняття арешту з майна - повернути позивачеві.
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення з цією позовною заявою до відповідного суду за місцезнаходженням нерухомого майна, а саме до Приморського районного суду міста ОСОБА_2.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Калініченко Л. В.