Справа № 495/7547/17
06.10.2017 року м. Білгород - Дністровський
Білгород-дністровський міськрайонний суд Одеської області
колегіально у складі - головуючого судді ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря: ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
перекладача: ОСОБА_9 ,
обвинуваченого: ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши підготовче судове засідання у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 289 КК України, суд -
В провадження Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_11 , ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 289КК України.
У судовому засіданні прокурор просила обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 у зв'язку з тим, що існують ризики передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а строк тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає 07.10.2017 року. Також, просила суд врахувати перебування ОСОБА_10 у розшуку Інтерполу для екстрадиції до Республіки Молдова для виконання покарання у вигляді позбавлення волі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_7 з приводу обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, обґрунтовуючи тим, що у останнього на утриманні є неповнолітня дитина, перебуває у цивільному шлюбі, має постійне місце проживання на території м. Одеса. Крім того просили врахувати заяву потерпілого ОСОБА_12 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 та захисник ОСОБА_8 просили змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 .
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
За змістом ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Враховуючи викладене суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора - обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який діє до 04.12.2017 року включно, оскільки останній не має постійного місце проживання на території м. Білгород - Дністровський та Білгород - Дністровського району Одеської області, є громадянином Р. Молдова, під час досудового розслідування перебував у розшуку, досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, на даний час по кримінальному провадженню не допитані потерпілий, свідки. Також суд враховує перебування ОСОБА_10 у розшуку Інтерполу для екстрадиції до Республіки Молдова для виконання покарання у вигляді позбавлення волі у зв'язку з чим останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Крім тогобудь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Стосовно правової позиції щодо обрання застави відносно підозрюваного ОСОБА_10 , суд приходить до висновку, що згідно ч.4 ст. 183 слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, оскільки ОСОБА_10 підозрюється у скоєнні злочину пов'язаного з насильством, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 314-317, 369, 371, 372КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора - обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в Ізмаїльській установі виконання покарань (№ 22) УДДУВП в Одеській області, строком на 60 діб, який діє до 04.12.2017 року включно.
Керуючись п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді