28 листопада 2017 року Справа № 911/2358/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Кравчук Г.А., Поляк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
Бучанської міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛТД"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.10.2017
у справі№911/2358/16 Господарського суду Київської області
за позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави
до 1.Бучанської міської ради Київської області, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛТД", 3.Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк"
провизнання недійсними рішень, договорів оренди та суборенди земельної ділянки,
за участю представників сторін:
від прокуратури:Збарих С.М.,
від відповідача 1:Угрінчук О.Е.,
від відповідача 2:Семенюк С.М.,
від відповідача 3:Чернілевський В.Г.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №911/2358/16, частково задоволено заяву першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А, площею 2,0112 га. Заборонено Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк", Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛДТ" проводити на земельній ділянці з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116 площею 2,0112 га, що розташована за адресою: м. Буча, вул. Лісова, 1-А вирубку дерев та будівельні роботи. В іншій частині заяви першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову - відмовлено.
Бучанська міська рада Київської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛТД" з вищезазначеними судовими актами попередніх інстанцій не погодились та звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просили їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скаржники посилаються на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2017 (головуючий: суддя Бакуліна С.В., судді: Поляк О.І., Ходаківська І.П.) у справі №911/2358/16 касаційні скарги Бучанської міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛТД" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 прийняті до провадження та призначені до розгляду.
Згідно Указу Президента України №357/2017 від 10.11.2017 суддю Бакуліну С.В. призначено суддею Верховного Суду.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 16.11.2017 №08.03-04/6061 призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №911/2358/16, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Алєєва І.В., судді - Кравчук Г.А., Поляк О.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2017 зазначені касаційні скарги прийняті до провадження та призначені до розгляду у новому складі колегії суддів.
Відповідно до приписів ст. 44 ГПК України судовий процес фіксувався за допомогою системи технічної фіксації судових процесів "SRS Femida".
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 28.11.2017 представники відповідачів підтримали вимоги касаційних скарг, прокурор заперечував проти їх задоволення.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи касаційних скарг, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг Бучанської міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛТД".
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом позову у даній справі є визнання недійсним: рішення Бучанської міської ради від 30.07.2015 №2374-74-VI "Про затвердження ТОВ "Конфорт ЛТД" технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 2,6855 га, надання в оренду землі"; рішення Бучанської міської ради від 01.09.2015 №2430-76-VI "Про надання ТОВ "Конфорт ЛТД" згоди на передачу земельної ділянки площею 2,0112 га в суборенду обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк"; договору оренди земельної ділянки площею 2,0112 га з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116, укладеного між Бучанською міською радою та ТОВ "Конфорт ЛТД", строком на 5 років; договору суборенди земельної ділянки площею 2,0112 га з кадастровим номером 3210800000:01:040:0116, укладеного 16.09.2015 між ТОВ "Конфорт ЛТД" та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк", строком на 5 років.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ст. 67 ГПК України).
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При цьому, судом не розглядається питання правомірності заявлених позовних вимог і наявності обставин як підстав для його задоволення. В даному випадку, судом встановлюється саме існування спору і обираються адекватні заходи для забезпечення позову, які будуть діяти до моменту вступу у законну силу судового рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості.
Заява першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову мотивована тим, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 у справі №367/4187/14-ц, залишеним без змін ухвалами апеляційного суду Київської області від 02.06.2015 та Вищого спеціалізованого суду України з розряду цивільних і кримінальних справі від 29.07.2015, визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради від 25.06.2002 №71/1-4-ХХІV "Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови". Висновки судів підтверджені постановою Верховного Суду України від 16.12.2015 у вищезазначеній справі. Прокурор також посилався на те, що на час прийняття вищезазначеного рішення Бучанської селищної ради землі, віднесені до земель житлової та громадської забудови, мали лісогосподарське призначення, тому Бучанська селищна рада перевищила свої повноваження і з порушенням закону, без розпорядження уповноваженого державного органу, за відсутності згоди органу лісового господарства, без відповідного проекту землеустрою прийняла рішення про віднесення земель лісового фонду до земель житлової та громадської забудови. Площа земельної ділянки Бучанської лісогосподарської установи, яку рішенням Бучанської селищної ради від 25.06.2002 віднесено до земель житлової та громадської забудови в межах Бучанської селищної ради, становила 890 га згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Частково задовольняючи заяву першого заступника прокурора Київської області про забезпечення позову місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Кампа-Парк" (суборендар) на спірній земельній ділянці розпочато вирубку дерев лісових порід, а відтак невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, а також те, що в разі забудови спірних земельних ділянок та знищення дерев також унеможливить їх використання за цільовим призначенням (лісогосподарським).
Крім того, апеляційним господарським судом зазначено, що застосування вищезазначених заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі та не завдасть настільки істотних наслідків для усіх зацікавлених осіб, ніж якщо такі заходи вжиті не будуть.
Зазначені висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на матеріалах оскарження та відповідають вимогам ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Посилання скаржників на порушення господарськими судами попередніх інстанцій вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України, не знайшли свого підтвердження при перегляді справи судом касаційної інстанції, у зв'язку з чим відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України як необґрунтовані.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 18.08.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 у справі №911/2358/16 відповідають нормам процесуального права, доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та ухвалу господарського суду Київської області від 18.08.2017 у справі №911/2358/16 - залишити без змін, а касаційні скарги Бучанської міської ради Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛТД" - без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя Г.А. Кравчук
Суддя О.І. Поляк