"28" листопада 2017 р. Справа № 922/3475/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Євтушенко Є.В.,
за участю представників:
від апелянта - ОСОБА_1 - за довіреністю від 31.01.2017р.,
ліквідатор Телитченко А.О. - на підставі свідоцтва від 07.06.2017р. №822/3475,
від кредитора - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 (вх. №3446Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі 922/3475/16,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "НКМ4", с.Лук'янці,
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №922/3475/16 (суддя Усатий В.О.) задоволено заяву арбітражного керуючого Ющенко В.М. про дострокове звільнення її від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ4". Звільнено арбітражного керуючого Ющенко В.М. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ4". Призначено ліквідатором ТОВ "Інвестіційна компанія "НКМ4" арбітражного керуючого Телитченко Андрія Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 654 від 22.03.2013 р., ідентифікаційний номер, адреса: АДРЕСА_1). Зобов'язано Ющенко В.М. на протязі 5 днів з дня винесення даної ухвали передати ліквідатору Телитченко А.О. всі документи щодо ліквідації банкрута, в тому числі, щодо використання коштів.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_3 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №922/3475/16 та винести нову, якою відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого Ющенко В.М. про її дострокове звільнення від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ4", справу № 922/3475/16 направити до господарського суду Харківської області для вирішення питання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство у зв'язку з припиненням діяльності арбітражного керуючого та для призначення нового ліквідатора ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ4", який не є заінтересованим у даній справі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що в день винесення ухвали про дострокове звільнення від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ4" у зв'язку з великою завантаженістю, Ющенко В.М. була позбавлена права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого, що унеможливело звільнення її від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ4" за власною заявою та мало бути підставою для розгляду питання щодо припинення її діяльності.
Крім того, на думку апелянта, арбітражний керуючий Телитченко А.О. має заінтересованість відносно боржника у справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ4", тому у відповідності до ч. 2 ст. 114 Закону не може бути призначений ліквідатором банкрута.
Ліквідатором подано клопотання про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_3 (вх.№ 11414 від 10.11.2017р.).
У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№ 12186 від 28.11.2017р.) ліквідатор просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі № 922/3475/16 залишити без задоволення, ухвалу суду - без змін. В обґрунтування своєї позиції у справі вказує, що ОСОБА_3 не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство - кредитора чи учасника справи про банкрутство в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", отже, не має права на оскарження ухвал у справі про банкрутство про зміну ліквідатора.
В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №922/3475/16.
Головуючий суддя надав слово арбітражному керуючому, який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №922/3475/16 підлягає припиненню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Нормами ч. 6 ст. 106 цього ж кодексу встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство.
Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
За приписами пункту 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. № 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно з ст. 1 Закону про банкрутство, є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Між тим, стаття 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що вказаний вище перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, яким подано заяву про визнання банкрутом в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, яка передбачає, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Необхідно зазначити, що виходячи з аналізу норм ст. 23, 95 Закону про банкрутство особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони (учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника, а також надання правової оцінки змісту вказаних вимог господарським судом та прийняття відповідної ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2017р. у справі № 922/3475/16 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ4" з грошовими вимогами одного кредитора - ТОВ "Інвестор-3".
Разом з тим, матеріли справи не містять заяву ОСОБА_3 з грошовими вимогами до боржника, яка була розглянута господарським судом в порядку ст. 23 Закону про банкрутство.
Крім того, з наданої до матеріалів справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 21.11.2016р. вбачається, що ОСОБА_3 була іпотекодержателем за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. 08.08.2016р. за № 3461, предметом якого визначено майно боржника.
Разом з тим, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.10.2017р. у справі № 922/3475/16 визнано недійсним з моменту укладення між громадянкою України ОСОБА_6 та громадянкою України ОСОБА_7 договір іпотеки нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №963832763101), нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №963859863101), нежитлового приміщення, за адресою АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №963866163101), посвідчений 08.08.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за реєстровим №3464.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону про банкрутство ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ухвала господарського суду Харківської області від 12.10.2017р. у справі №922/3475/16 не була оскаржена до суду апеляційної інстанції в установленому законом порядку та набула законної сили. Отже, матеріалами справи не підтверджено того, що скаржник є іпотекодержателем стосовно майна ТОВ "Інвестиційна компанія "НКМ4".
Отже, скаржник не набув процесуального статусу кредитора у даній справі про банкрутство та позбавлений прав на оскарження судового рішення, яким вирішено питання про зміну ліквідатора банкрута.
Таким правом на оскарження всіх судових рішень у справі про банкрутство наділені тільки сторони - кредитори та боржник, як основні учасники справи про банкрутство.
Як на підставу, з якою пов'язує право на апеляційне оскарження, скаржник посилається на те, що винесена ухвала, якою задоволено заяву арбітражного керуючого Ющенко В.М. про її дострокове звільнення у зв'язку з великою завантаженістю стала підставою для припинення провадження по скарзі ОСОБА_3 на дії арбітражного керуючого Ющенко В.М., чим порушено право апелянта на справедливий розгляд скарги.
З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 5-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05. 2011р. N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.
Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Як встановлено судовою колегією, при поданні апеляційної скарги у даній справі ОСОБА_3 не доведено правового зв'язку між зміною ліквідатора у справі про банкрутство та порушенням майнового інтересу щодо майна, яке визначено предметом правочину, визнаного в судовому порядку недійсним, а також визначення ухвалою суду прав та обов'язків останнього стосовно одного з учасників у даній справі, у зв'язку з чим місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваної ухвали правомірно не залучено скаржника до участі у розгляді справи.
В свою чергу, саме лише посилання заявника апеляційної скарги на наслідки прийняття оскаржуваної ухвали суду у формі припинення розгляду скарги ОСОБА_3 на дії ліквідатора, є необґрунтованими, оскільки не доводять, що дії ліквідатора, який у відповідності до наданих законом повноважень організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку, впливають на права та обов'язків ОСОБА_3, яка не визнана учасником даного провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 не була позбавлена можливості звернутись в установленому законом порядку до господарського суду апеляційної інстанції для доведення наявності порушення її прав та законних інтересів за наслідками припинення провадження по скарзі ОСОБА_3 на дії ліквідатора (вх.№ 3475/16 від 25.11.2016р.) з урахуванням доповнення (вх.№41636 від 05.12.2016р.)
В свою чергу, позиція заявника апеляційної скарги на можливість настання негативних наслідків для провадження у даній справі про банкрутство у зв'язку з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого Телитченко А.О. не може підтверджувати наявність у ОСОБА_3 права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі №922/3475/16 та обґрунтовувати її порушене право на час звернення з даною апеляційної скаргою.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Встановивши той факт, що ОСОБА_3 не є стороною у справі та не набула статусу іншого учасника судового процесу, питання про права та обов'язки скаржника місцевим господарським судом оскаржуваною ухвалою не вирішувались, апелянтом не доведено, що оскаржувана ухвала зачіпає чи порушує її права та охоронювані законом інтереси, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, у зв'язку з чим апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 86, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. у справі 922/3475/16.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя І.А. Шутенко