29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" листопада 2017 р.Справа № 924/1415/15
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Вибодовський О.Д., розглянувши заяву гр.ОСОБА_1 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу по справі порушеній
за заявою Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області м.Шепетівка
до ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Полонне Хмельницької області
про визнання банкрутом
Представники сторін:
Від кредиторів: ОСОБА_3 - представник Шепетівського ОУПФ за довіреністю №4517 від 17.07.2017р.
Від боржника: не з"явився
Від заявника: не з"явився
Ліквідатор: не з"явився
Ухвалою суду від 14.09.2015р. порушено провадження у справі №924/1415/15 про банкрутство ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (Хмельницька обл., Полонський район, м. Полонне, вул. Шевченка, буд. 10, код 14175625), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4.
15.09.2015р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення про порушення господарським судом Хмельницької області справи №924/1415/15 про банкрутство ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
Ухвалою суду від 17.12.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на загальну суму 3 387 482,51 грн.
Ухвалою суду від 11.01.2016р. введено процедуру санації ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до 11.07.2016р. та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого ОСОБА_4
12.01.2016р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет розміщено повідомлення про введення процедури санації ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (Хмельницька обл., Полонський район, м. Полонне, вул. Шевченка, буд. 10, код 14175625). Визначено строк подачі заявок інвесторами до 11.03.2016р.
Постановою суду від 18.08.2016р. Полонське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 18.08.2017р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво №1581 від 24.07.2013року, E-mail 2064814894@mail.gov.ua).
19.08.2016р. на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення (повідомлення) про визнання банкрутом ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (Хмельницька обл., Полонський район, м. Полонне, вул. Шевченка, буд. 10, код 14175625) і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 924/1415/15.
Розпорядженням керівника апарату суду від 20 квітня 2017 року № 49/17 по справі №924/1415/15 призначено повторний автоматизований розподіл справи через неможливість здійснювати розгляд справи суддею Яроцьким А.М. у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку повноважень судді господарського суду Хмельницької області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №924/1415/15 передано на розгляд судді Радченя Д.І.
Ухвалою суду від 21.04.2017 року справу №924/1415/15 за заявою управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі м.Полонне Хмельницької області про визнання банкрутом ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Полонне Хмельницької області суддею Радченя Д.І. прийнято до свого провадження.
Ухвалою суду від 21 квітня 2017 року задоволено клопотання Шепетівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про заміну кредитора по справі № 924/1415/15, кредитора по справі управління пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі замінено на Шепетівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області м.Шепетівка.
19 квітня 2017 року на адресу суду надійшла заява від гр. ОСОБА_1 про визнання наказу № 47 від 24.10.2016 року про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк, визнати наказ ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства № 47від 24 жовтня 2016 року - незаконним, поновити його на роботі на посаді керівника служби водопідготовки у ОСОБА_2 підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства, стягнути з ОСОБА_2 підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 9920,70грн., допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі і стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, витребувати у відповідача довідки про заробітну плату із зазначенням кількості відпрацьованих днів та суми заробітної плати.
Свою заяву заявник ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 03 червня 2002року він прийнятий тимчасово по сумісництву в Полонське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства сторожем на період відпустки ОСОБА_5 (наказ №19 від 03.06.2002року). 19 червня 2002року переведений на роботу сторожем (наказ №21 від 18.06.2002року). Наказом № 23 від 24 травня 2004року переведений на посаду технолога, а згідно наказу №97 від 16 грудня 2013року переведений на посаду керівника служби водопідготовки.
19 серпня 2016 року ним отримано попередження, що після закінчення двох місячного терміну він буде звільнений з роботи, і наказом № 47 від 24.10.2016 року його звільнено з займаної посади згідно п.1ст.40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією підприємства. Трудову книжку отримав 24.10.2016 року, однак, в порушення статті 47 КЗпП України, копію наказу про звільнення йому не надано. Зазначає, що в день його звільнення Полонське ПВКГ уклало строкові трудові договори з більш ніж 20 працівниками підприємства, в тому числі на посаду слюсаря був укладений договір з гр. ОСОБА_6, який на підприємстві не працював, а заявнику не було запропоновано будь-яку іншу посаду та не проведено розрахунку. Звертає увагу суду на те, що на день пред'явлення даної заяви до суду, він перебуває у вимушеному прогулі (114 днів), тому за цей час відповідач зобов'язаний виплатити на його користь заробітну плату в сумі 9920,70грн.
Ухвалою суду від 21 квітня 2017 року зазначену заяву судом призначено до розгляду в засіданні суду.
12.05.2017р. ліквідатором ОСОБА_4 до справи надано письмове заперечення щодо заяви ОСОБА_1, в якій, керуючись нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст.ст. 37, 38, 41, 47) заперечує щодо вимог даної заяви, оскільки норми Закону передбачають звільнення працівників в процедурі ліквідації підприємства відповідно до вимог законодавства України про працю та з урахуванням особливостей передбачених цим Законом. При цьому виплата вихідної допомоги проводиться в першу чергу за рахунок коштів одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.
Стверджує, що у випадку звільнення ОСОБА_1, були повністю дотримані вимоги законодавства України про працю з урахуванням особливостей передбачених цим законом, а саме: 19.08.2016 року ліквідатором видано наказ №39-ВК «Про попередження працівників про звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства» з дотриманням вимог ст.49-2 КЗпП України. Підстава для звільнення - постанова Господарського суду Хмельницької області від 18 серпня 2016 року, згідно якої Полонське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства було визнано банкрутом та розпочато процедуру ліквідації.
При цьому всіх працівників ОСОБА_2 ПВКГ, в тому числі і ОСОБА_1, попереджено про звільнення по п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України - за 2 місяці до дня звільнення, що підтверджується наказом № 39-ВК, та попередження від 19 серпня 2016 року, де ОСОБА_1 особисто поставив свій підпис, чим і підтвердив своє ознайомлення з майбутнім звільненням з займаної посади. Окрім того, 24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про звільнення (наказ № 47 від 24 жовтня 2016 року) та отримав його копію, про що свідчить його підпис на зазначеному наказі. Тобто було повністю дотримано всі вимоги чинного законодавства України про працю.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що підприємством було укладено строкові трудові договори більш ніж з 20-ти працівниками то це не відповідає дійсності, так як такі строкові трудові договори не укладалися.
В порядку п. 1 ч.4 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий вправі залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами. 25.10.2016 р. ліквідатором було укладено цивільно-правові угоди з фізичними особами, які надавали визначені послуги підприємству з 25 жовтня 2016 року. Вибір виконавців по цивільно-правових угодах являється компетенцією керівника підприємства, та немає жодного відношення до трудового законодавства України, так як цивільно-правові угоди регулюються ст. 901 Цивільного кодексу України.
Виконання робіт (послуг) по цивільно-правовій угоді ОСОБА_1 не пропонувались, так як вибір виконавця робіт являється виключно правом замовника виконання робіт, послуг. Щодо ОСОБА_6, то з ним дійсно 25.10.2016 року було укладено цивільно-правовий договір в порядку ст. 901 ЦК України про надання послуг по ремонту та обслуговуванню електронасосних агрегатів та електроустаткування.
Таким чином, на переконання ліквідатора, посилання ОСОБА_1 на ст.5-1 КЗпП України являється безпідставним та необгрунтованим, так як мають місце цивільно-правові відносини, а не строковий трудовий договір.
Окрім того, ст.45 Закону чітко визначає джерело коштів для виплати заборгованості із заробітної плати, і чітко зазначає, що для погашення заборгованості перед кредиторами необхідно продати майно підприємства. Станом на 20.03.2017 року продаж майна підприємства не відбувся, відповідно коштів для погашення заборгованості не отримано.
Окрім того, ліквідатор повідомив, що станом на 01.11.2016 року заборгованість по заробітній платі та виплаті вихідної допомоги перед ОСОБА_1 не має, відповідно вся заборгованість виплачена повністю. Тобто посилання заявника про те що станом на 20.04.2017 р. з ним непроведений розрахунок невідповідає дійсності, по суті являється введенням суду в оману.
Таким чином рахує, що відсутні будь які правові підстави для визнання наказу № 47 від 24.10.2016 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним та поновленню його на роботі і стягненні заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, а тому просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його заяви.
Розгляд заяви неодноразово відкладався.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 06 липня 2017року №141/17 по справі №924/1415/15 призначено повторний автоматизований розподіл справи через неможливість здійснювати розгляд справи суддею Радченя Д.І. у зв'язку із звільненням з посади судді господарського суду Хмельницької області.
Відповідно до протоколу повторного автоматизовано розподілу судової справи між суддями, справу за №924/1415/15 передано на розгляд судді Вибодовському О.Д.
Ухвалою суду від 10.07.2017р. суддею Вибодовським О.Д. справу №924/1415/15 прийнято до свого провадження, а розгляд заяви гр.ОСОБА_1 м.Полонне про визнання наказу №47 від 24.10.2016 року про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, у справі № 924/1415/15 призначено в судовому засіданні.
Цією ж ухвалою повторно зобов'язано гр.ОСОБА_1:
- надати для огляду в оригіналах, належним чином засвідчені копії до справи, докази, зазначені в додатку до поданої заяви;
- надати належні та допустимі докази на обґрунтування заявлених вимог, зокрема про те, що дійсно ліквідатором ОСОБА_4 вчинені дії щодо укладення саме трудових угод, а не цивільно-правових з колишніми працівниками підприємства боржника,
- надати відомості про нарахування заробітної плати, докази проведення відповідних відрахувань на нараховану заробітну плату, тощо, в разі якщо таке нарахування та виплата дійсно відбулась.;
- надати письмове пояснення секретаря Полонської міської ради ОСОБА_7 про правомірність вчинення нею дій щодо посвідчення копій документів гр.ОСОБА_1 без занесення відомостей про вчинення нотаріальних (посвідчувальних написів) цих копій до відповідного реєстру з присвоєнням порядкового номера, як вчинення нотаріальної дії (посвідчувального напису) з посиланням на відповідну норму Закону чи іншого підзаконного акту.
Зобов'язано ліквідатора ОСОБА_4 надати для огляду (належним чином засвідчений витяг із журналу реєстрації наказів по підприємству, зокрема щодо вручення копії наказу №47 від 24.10.16р. про його звільнення відповідно до ч.2 ст. 47 КЗпП України.
Представник гр.ОСОБА_1 в судове засідання вкотре не з"явився, вимог суду не виконав, та витребуванні документи не надав.
Ліквідатор ОСОБА_4 в попередніх засіданнях надав для огляду належним чином засвідчений витяг із журналу реєстрації наказів по підприємству, зокрема щодо вручення копії наказу №47 від 24.10.16р. про його звільнення відповідно до ч.2 ст. 47 КЗпП України.
В судове засідання 30.11.2017р. ліквідатор не з"явився, оскільки його явка визнавалася судом не обов"язковою.
Присутній в судовому засіданні представник Шепетівського ОУПФ покладається на розсуд суду.
Суд, розглянувши подане клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Стаття 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, у справі про банкрутство виносяться ухвали господарського суду, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Згідно ст. 37 Закону, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
Згідно ч. 2 ст.38 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Стаття 47 передбачає, що звільнення працівників боржника може здійснюватися після порушення провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна відповідно до вимог законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Вихідна допомога звільненим працівникам боржника виплачується арбітражним керуючим у встановленому порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно до законодавства України про працю та про зайнятість населення. На звільнених працівників боржника поширюються гарантії, встановлені законодавством України про працю та про зайнятість населення.
Як вбачається з матеріалів наданих ліквідатором, у випадку звільнення ОСОБА_1, були повністю дотримані вимоги законодавства України про працю з урахуванням особливостей передбачених цим законом, а саме: 19.08.2016 року ліквідатором видано наказ №39-ВК «Про попередження працівників про звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства» з дотриманням вимог ст.49-2 КЗпП України. Підстава для звільнення - постанова Господарського суду Хмельницької області від 18 серпня 2016 року, згідно якої Полонське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства було визнано банкрутом та розпочато процедуру ліквідації.
При цьому всіх працівників ОСОБА_2 ПВКГ, в тому числі і ОСОБА_1, попереджено про звільнення по п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України - за 2 місяці до дня звільнення, що підтверджується наказом № 39-ВК, та попередження від 19 серпня 2016 року, де ОСОБА_1 особисто поставив свій підпис, чим і підтвердив своє ознайомлення з майбутнім звільненням з займаної посади. Окрім того, 24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про звільнення (наказ № 47 від 24 жовтня 2016 року) та отримав його копію, про що свідчить його підпис на зазначеному наказі. Тобто було повністю дотримано всі вимоги чинного законодавства України про працю, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія наказу №47 від 24.10.2016 року на відсутність якої посилається ОСОБА_1 в тексті заяви, завірена головним інженером ОСОБА_2 ПВКГ ОСОБА_8 та скріплена печаткою ОСОБА_2 ПВКГ, з відміткою ОСОБА_1 «З наказом ознайомлений 24.10.2016 року та підпис ОСОБА_1В.»
В порядку п. 1 ч.4 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий вправі залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами. 25.10.2016 р. ліквідатором було укладено цивільно-правові угоди з фізичними особами, які надавали визначені послуги підприємству з 25 жовтня 2016 року. Вибір виконавців по цивільно-правових угодах являється компетенцією керівника підприємства, та немає жодного відношення до трудового законодавства України, так як цивільно-правові угоди регулюються ст. 901 Цивільного кодексу України.
Щодо посилання на порушення норм ст. 116 Закону України про працю: «при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення», то ця норма діє для працюючого підприємства, а не для підприємства - банкрута, так як ще 17.12.2015 року ухвалою Господарського суду Хмельницької області було затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_2 ПВКГ, на загальну суму 3 387 482,51 грн., в тому числі заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства в сумі 358 600.грн., в тому ж числі борг по заробітній платі ОСОБА_1, який станом на 17.12.2015 року становив 9 708,65 грн. Окрім того ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» чітко зазначає, що виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.
Окрім того, ст.45 Закону чітко визначає джерело коштів для виплати заборгованості із заробітної плати, і чітко зазначає, що для погашення заборгованості перед кредиторами необхідно продати майно підприємства. Станом на 20.03.2017 року продаж майна підприємства не відбувся, відповідно коштів для погашення заборгованості не отримано.
Ліквідатор повідомив, що станом на 01.11.2016 року заборгованість по заробітній платі та виплаті вихідної допомоги перед ОСОБА_1 не має, відповідно вся заборгованість виплачена повністю.
Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви гр.ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 33,86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
В задоволенні заяви гр.ОСОБА_1 м.Полонне про визнання наказу № 47 від 24.10.2016 року про звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, у справі № 924/1415/15 відмовити.
Суддя Вибодовський О.Д.
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2- ОСОБА_1 30500, АДРЕСА_2 (реком. з повід.).
3- ОСОБА_4 - АДРЕСА_1.