ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 листопада 2017 року Справа № 923/891/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,
за участю прокурора Коваленко Т.О.
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Жаркова О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Великоолександрівської селищної ради, смт. Велика Олександрівка
до відповідача: Приватного підприємця Жаркової Олени Іванівни, смт. Велика Олександрівка
про визнання недійсним договору.
Описова частина рішення: Провадження у справі порушено за позовом Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Великоолександрівської селищної ради та Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області до ФОП Жаркової О.І. з вимогою про визнання недійсним договору №6 від 26.01.2017р., укладеного між Великоолександрівською селищною радою та приватним підприємцем Жарковою О.І. на постачання продуктів харчування на загальну суму 298015грн.
Вимоги обгрунтовані твердженням про невідповідність договору №6 від 26.01.2017р. нормам закону. Так, за твердженнями прокурора, Великоолександрівською селищною радою, як розпорядником бюджетних коштів, було укладено договір на поставку продуктів харчування, на загальну суму, що перевищує 200тис.грн. без дотримання процедури визначеної Законом України "Про публічні закупівлі".
03.10.2017р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В означено відзиві відповідач з позовними вимогами не погоджується, зазначаючи про дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні оспорюваного договору. За твердженнями відповідача, обсяг закупівель по кожному з предметів закупівель (виду товару) сумарно не перевищував 200000грн. На думку відповідача, прокурор помилково ототожнює поняття предмет закупівлі та предмет договору, бо згідно із специфікацією до договору, предмет спірного договору складається з декількох предметів закупівлі, а очікувані вартість кожного з предметів закупівлі не дорівнює та не перевищує 200000грн. і тому на думку відповідача, дія Закону України "Про публічні закупівлі" не поширюється на оскаржуваний договір, а отже відсутні підстави для визнання його недійсним.
02.11.2017р. прокурором подано заяву про виключення з числа позивачів Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, зазначивши, що інтереси Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області відносинами, що виникли між Великоолександрівською селищною радою та ФОП Жарковою О.І. під час укладення договору №6 від 26.02.2017р. не порушено.
Представник Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області не заперечував проти задоволення вище означеного клопотання прокурора про виключення з числа позивачів.
06.11.2017р. від Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині позову Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на підставі п.1 ст.80 ГПК України. Означене клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до положення про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи, позивачем по справі може бути лише міжрегіональний територіальний орган Держаудитслужби - Південний офіс.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ч. 2 ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурорам в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Враховуючи положення означеної норми закону та те, що керівником Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області було подано позов в інтересах держави в особі Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, то Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області набуло статусу позивача у розглядаємій справі.
Статтею 12 ГПК України визначаються справи, які підвідомчі господарським судам.
Справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, класифікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.
За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов'язанні із здійсненням господарської діяльності.
За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи між юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб. Окрему категорію справ становлять справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, які підвідомчі господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників відносин.
У відповідності до ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Стаття 1 ГПК України встановлює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Отже, ст. ст. 1, 21 ГПК України визначено коло осіб, які наділяються господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
З огляду на вимоги статей 1, 4-1, 12, 21 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до п.1 положення про Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.
У складі офісу утворюються як структурні підрозділи у правління в Миколаївській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Виходячи з означеного пункту положення Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області є структурним підрозділом Південного офісу Держаудитслужби.
Відповідно до п.1.7 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ.
Проте, у даному спорі позивач Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області - не відповідає приписам статті 1 ГПК, а тому позов поданий Управлінням південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області не підлягає вирішенню господарським судом, а провадження підлягає припиненню в цій частині.
Ухвалою суду від 20.11.2017р. припинено провадження у справі в частині позову поданого в інтересах Управління південного офісу Держадитслужби в Херсонській області.
Після припинення провадження в частині позовних вимог Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Управління південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, суд розглядає позовні вимоги Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Великоолександрівської селищної ради.
Представник Великоолександрівської селищної ради в судові засідання не з'являвся, але від нього 05.10.2017р., 26.10.2017р., 14.11 та 29.11.2017р. надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника Великоолександрівської селищної ради.
В судовому засіданні 29.11.2017р. ФОП Жаркова О.І. заперечувала проти позовних вимог, просила їх залишити без задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Прокурор в судовому засіданні 29.11.2017р. підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення прокурора та відповідача, суд встановив:
26.01.2017р. між Великоолександрівською селищною радою (покупець) та Приватним підприємцем Жарковою О.І. (постачальник) укладено договір №6.
Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити: продукти харчування (згідно специфікації) за ціною визначеною в накладних.
Пунктами 2.1 та 2.2 договору сторони узгодили, що загальна сума договору становить 298015грн., а ціни, асортимент та кількість на товар визначаються в накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017р.
В специфікації до договору №6 від 26.01.2017р. вказано окремі товари (продукти харчування за кодом ДК 021:2015: код 15612100-2 Борошно пшеничне; 15540000-5 Сир твердий; 15850000-1 Макаронні вироби; 15613300-1 Крупи (перлова, гречана, пшоно, кукурудзяна, ячнева, пшенична); 15614200-7 Крупа рисова; 15625000-5 Крупа манна; 15831000-2 Цукор; 15870000-7 Сіль кухонна; 15330000-0 Томатна паста, сухофрукти, родзинки, повидло, ікра кабачкова, горох шліфований, горошок консервований; 15320000-7 Соки фруктові; 15510000-6 Молоко згущене; 15890000-3 Дріжджі; 15860000-4 Напій кавовий, чай; 03140000-4 Яйця; 15623000-1 Крахмал; 15840000 Какао; 03110000-5 Мак; 15870000-7 Лимонна кислота; 15613380 Крупа вівсяна; 15530000-2 Масло вершкове; 15420000-8 Олія рафінована) загальна вартість складає 298015грн.
Отже, між відповідачем та Великоолександрівською селищною радою укладено договір про закупівлю товарів, а саме продуктів харчування на суму, що значно перевищує 200 тис. грн.
Укладання означеного договору без урахування Закону України "Про публічні закупівлі" і стало підставою звернення до суду прокурора з позовом в інтересах держави в особі Великоолександрівської селищної ради.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII з подальшими змінами.
Положеннями частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що він застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно частини третьої статті 36 згаданого Закону, забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
На підставі статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до частини першої статті 12 цього ж Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Згідно частини сьомої статті 2 вищезазначеного Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частині з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", визначено, що замовники це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Отже, Великоолександрівська селищна рада є замовником у розумінні цього Закону.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", товаром є продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Пунктом 18 частини першої статті 1 цього ж Закону визначено, що предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578 (із змінами) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17, 18, 32 частини першої статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015, "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Таким чином, Великоолександрівська селищна рада, будучи замовником та укладаючи один договір на поставку окремих товарів, визначених в специфікації до договору на загальну суму, що перевищує 200 тис. грн. повинна була діяти на підставі вказаного Закону та здійснити закупівлю вказаних товарів за результатами однієї з процедур передбачених ч. 1 ст. 12 Закону.
Окрім того, як зазначалося вище в п.2.2 договору зазначено, що загальна сума договору становить 298015грн., тобто загальна сума в межах єдиної процедури закупівлі перевищує 200000грн.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Підставою недійсності правочину згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частина третя статті 215 Цивільного кодексу України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно частини першої статті 216 цього ж Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Оскільки спірний договір про закупівлю товарів за державні кошти укладено без проведення процедури закупівлі, що є порушенням приписів статті 2, частини третьої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", наявні правові підстави для визнання недійсним вище зазначеного договору та задоволення позовних вимог.
Доводи відповідача про те, що при укладанні договору відсутні порушення Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки обсяг закупівель по кожному з предметів закупівлі (виду товару) сумарно не перевищував 200000грн., спростовується вище викладеними нормами закону та тим, що в межах єдиної процедури закупівель, предмет закупівлі перевищує 200000грн.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються повністю на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір №6 від 26.01.2017р., укладений між Великлоолександрівською селищною радою та приватним підприємцем Жарковою Оленою Іванівною.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Жаркової Олени Іванівни (ІПН НОМЕР_1) на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області.
Повне рішення складено 01.12.2017р.
Суддя Н.А. Павленко