27.11.2017 Справа №904/6389/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Швець О.І., фізична особа-підприємець, НОМЕР_1 виданий Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області від 21 жовтня 1999 року ;
від відповідача: Пономаренко О.Г., голова ФГ, наказ №1 К від 03 жовтня 1996 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Конкурент" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року у справі №904/6389/17
за позовом: Фізичної особи-підприємця Швець Олександра Івановича, м.Павлоград, Дніпропетровська область
до відповідача: Фермерського господарства "Конкурент", с. Оженівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область
про стягнення 41 023 грн.,
Фізична особа-підприємець Швець Олександр Іванович (надалі - ФОП Швець О.І.) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Фермерського господарства "Конкурент" (надалі - ФГ "Конкурент") на свою користь 4 430 грн. 3% річних, 36 593 грн. інфляційних втрат та витрат, понесених по сплаті судового збору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року у справі №904/6389/17 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково; з ФГ "Конкурент" на користь ФОП Швець О.І. стягнуто 4 307 грн. 01 коп. 3% річних, 36 593 грн. інфляційних втрат та 1 595 грн. 20 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт вказує, що:
- відповідач не мав можливості виконати судове рішення з вини позивача, яким на протязі двох років не було проавансовано виконавчі витрати;
- відповідачем на стадії виконавчого провадження частково сплачена заборгованість в розмірі 5 519 грн. 52 коп., що місцевим господарським судом не враховано;
- зобов'язання з виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1230/13-г сплило 18 липня 2016 року; це рішення вважається виконаним;
- 18 травня 2017 року за заявою голови ФГ «Конкурент» відносно ФОП Швець О.І. було відкрито кримінальне провадження №12017040370001416 за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України; вважає неможливим розгляд даної справи до вирішення кримінальної справи;
- між сторонами існують правовідносини з оренди сільськогосподарської техніки, купівлі-продажу соняшникового насіння та якщо визначити сальдо по всіх взаємовідносинах сторін, то відповідач не має заборгованості перед позивачем.
Апелянтом подано апеляційному господарському суду клопотання, яким він просить зупинити провадження у справі та надіслати матеріали слідчому СВ Соборного ВПДВП ГУ НП у Дніпропетровській області Абрамовій О.В. та слідчому Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Солончак В.Д. для розгляду в кримінальному провадженні №12016040650000569 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України та в кримінальному провадженні №12017040370001416 за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України. Після отримання результатів розслідування вищевказаних кримінальних проваджень провести судову бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
- чи підтверджується документально сплата позивачем на користь ФГ «Конкурент» його заборгованості; якщо так, то якими первісними бухгалтерськими документами з позначенням суми оплати та дати складання?;
- яке вивірене сальдо складається при звірці розрахунків між ФОП Швець О.І. та ФГ «Конкурент» станом на день проведення експертизи та на чию користь?;
- чи є заборгованість ФГ «Конкурент» перед ФОП Швець О.І.?;
проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Окрім того, апелянтом подано клопотання про зупинення розгляду апеляційної скарги ФГ «Конкурент» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року у справі №904/6389/17 до розгляду касаційної скарги ФГ «Конкурент» на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2017 року у справі №904/1230/13-г.
Позивач проти доводів апеляційної скарги та поданих відповідачем клопотань заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між ФОП Швець О.І. (виконавець) та Фг "Конкурент" (замовник) укладено договір про надання послуг від 01.01.2012 року (надалі - договір), за умовами якого, виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги (передпосівні і післяпосівні обробки землі (дискування, боронування, культивація (4 рази), посів, прополювання (2 рази)), а замовник зобов'язується її оплатити.
Строк виконання робіт з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року, виконавець має право виконати роботи достроково (п. 1.3. договору).
Послуги вважаються наданими після підписання акту прийому-здачі послуг замовником або його уповноваженим представником (п. 1.3.1. договору).
Ціна договору встановлена у п. 3.1. та складає 49 250 грн.
Оплата замовником виконавцю ціни договору здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.3. договору).
Пунктом 2.2.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити роботу за ціною, вказаною у пункті 3 цього договору, протягом 7 днів з моменту підписання акта приймання-передачі послуг.
Як зазначає позивач, у зв'язку з порушенням відповідачем умов вищезазначеного договору ФОП Швець О.І. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ФГ "Конкурент" заборгованості, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 25 березня 2013 року у справі №904/1230/13-г про задоволення позову.
Вказаним рішенням встановлено, що позивач надав відповідачу належні послуги, на загальну суму 49 250 грн.; доказів погашення заборгованості за надані послуги відповідачем не надано, проти її наявності відповідач не заперечував.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року у справі №904/1230/13-г позов задоволено; з ФГ "Конкурент" на користь ФОП Швеця О.І. стягнуто заборгованість у розмірі 49 250 грн. та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, на примусове виконання якого 12 березня 2013 року видано наказ (а.с. 16).
Позивач стверджує, що станом на час подання даної позовної заяви рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2013 року у справі № 904/1230/13-г не виконано, на підтвердження чого подав до суду довідку Павлоградського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції №47/25402 від 01 червня 2017 року (а.с. 17), відповідно до якої наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 904/1230/13-г від 25 лютого 2013 року про стягнення з ФГ "Конкурент" на користь ФОП Швець О.І. боргу у розмірі 50 970 грн. 50 коп. знаходиться на виконанні у Павлоградському відділі ДВС, стягнення по даному наказу не проводились.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 36 593 грн., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції за період з квітня 2014 року по квітень 2017 року та суму 4 430 грн. 3% річних за період з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2017 року.
За приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних, колегією суддів встановлено, що в межах заявленого позивачем періоду з 01.04.2014 року по 30.04.2017 року 3% річних від суми несплаченого відповідачем боргу в розмірі 49 250 грн. становить 4 428 грн. 45 коп.
За встановлених обставин, оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем мало місце, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 4 428 грн. 45 коп. 3% річних та 36 593 грн. інфляційних втрат.
Відповідачем заявлено про застосування позовної давності при вирішенні спору.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Позивач звернувся до господарського суду із даним позовом 01 червня 2017 року, про що свідчить штам відділення поштового зв'язку на поштовому конверті (а.с. 22). При цьому, період, за який позивач просить стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних заявлено ФОП Швець О.І. з 01 квітня 2014 року по 30 квітня 2017 року, тобто із частковим пропуском встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності у три роки, перебіг якої закінчився 01 червня 2014 року.
Таким чином, з урахуванням заяви відповідача про сплив позовної давності, вимоги позивача про стягнення з ФГ "Конкурент" 3% річних та інфляційних втрат за період з 01 квітня 2014 року по 01 червня 2014 року задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені із пропуском строку позовної давності.
Згідно вірного розрахунку 3% річних за період з 01 червня 2014 року по 30 квітня 2017 року складають 4 307 грн. 01 коп.; інфляційні за період з червня 2014 року по квітень 2017 року становлять 36 596 грн. 24 коп., тобто більше ніж заявлено до стягнення позивачем.
Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем із своєчасної оплати наданих послуг, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 307 грн. 01 коп. 3% річних за період з 01 червня 2014 року по 30 квітня 2017 року та 36 593 грн. інфляційних втрат за період з червня 2014 року по квітень 2017 року - є обґрунтованими і підлягають задоволенню; в решті позову слід відмовити.
Апелянт вказує, що 18 травня 2017 року за заявою голови ФГ "Конкурент" відносно ФОП Швець О.І. відкрито кримінальне провадження №12017040370001416 за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України за фактом того, що фізична особа - підприємець Швець О.І. приблизно у вересні 2012 року шляхом обману та зловживання довірою заволодів врожаєм насіння соняшника вагою 20 тон, чим завдав значну матеріальну шкоду ФГ "Конкурент" в розмірі 80 000 грн. Відповідач вважає неможливим розгляд цієї справи до розгляду кримінального провадження №12017040370001416 та зазначає, що матеріали позовної заяви ФОП Швець О.І. мають бути передані слідчому Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Солончак В.Д. для розгляду в кримінальному провадженні №12017040370001416 за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, а провадження в господарській справі має бути зупинене до результатів розслідування кримінального провадження №12017040370001416. Вказує, що позивач ухилився від зведення взаєморозрахунків (дебет - кредит) по цій операції та взагалі від фіксування отримання прибутку на вказану суму. Таким чином стверджує, що зведене сальдо між ФГ "Конкурент" та ФОП Швець О.І. має бути на користь ФГ "Конкурент" з повним виконанням грошових зобов'язань ФГ "Конкурент" перед ФОП Швець О.І. ще восени 2012 року. Окрім того, вказує, що також 11 лютого 2016 року слідчим СВ Соборного ВП ДВП розпочато досудове розслідування, зареєстроване в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016040650000569, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. Зазначає, що для можливості надання господарському суду доказів наявності заборгованості ФОП Швець О.І. перед ФГ "Конкурент" необхідно провести досудові слідства за вказаними кримінальними провадженнями і ураховувати ці факти при визначенні сальдо загальної заборгованості ФГ "Конкурент" перед ФОП Швець О.І., для чого необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. Для цього необхідно призначити у справі судово-економічну експертизу. Враховуючи вищевикладене, апелянт просить суд зупинити провадження у справі та надіслати матеріали слідчому СВ Соборного ВПДВП ГУ НП у Дніпропетровськійобласті Абрамовій О.В. та слідчому Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Солончак В.Д. для розгляду в кримінальному провадженні №12016040650000569, за ознаками кримінального право-порушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та в кримінальному провадженні №12017040370001416 за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України; після отримання результатів розслідування вищевказаних кримінальних проваджень провести судову бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставити питання: 1) чи підтверджується документально сплата позивачем на користь ФГ "Конкурент" його заборгованість; якщо так, то якими первісними бухгалтерськими документами з позначенням суми оплати та дати складання?; 2) яке вивірене сальдо складається при звірці розрахунків між ФОП Швець О.І. та ФГ "Конкурент" станом на день проведення експертизи та на чию користь? 3) чи є заборгованість ФГ "Конкурент" перед ФОП Швець О.І?
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2013 року у справі №41/904/334/2013, на яке посилається у своєму запереченні відповідач, розглянуто позов ФОП Швеця О.І. до ФГ "Конкурент" про стягнення 32 208 грн., з яких: 32 000 грн. основного боргу, 208 грн. 3% річних, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №02/01-2012 від 01 січня 2012 року.
Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №02/01-2012 від 01 січня 2012 року та договір про надання послуг від 01 січня 2012 року є окремими правочинами, які не пов'язані між собою, тобто неналежне виконання стороною свого зобов'язання за одним договором не впливає на обов'язок належного виконання зобов'язань за іншим.
Таким чином, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2013 року у справі №41/904/334/2013, не мають відношення до взаємовідносин, що виникли між сторонами за спірним договором про надання послуг від 01 січня 2012 року.
Також, обставини заволодіння шляхом обману та зловживання довірою врожаєм насіння соняшника вагою 20 тон та вартістю 80 000 грн. (у випадку наявності таких обставин) жодним чином не впливає на обов'язок замовника оплатити виконавцю за надані послуги за договором про надання послуг від 01 січня 2012 року.
За змістом ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Оскільки відповідач не довів, що проведення досудового слідства за вказаними кримінальними провадженнями №12017040370001416 та №12016040650000569 може вплинути на розгляд цієї справи, клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання, вирішення яких потребують спеціальних знань, в даному випадку відсутні, вони виходять за межі предмету спору, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.
Не підлягає й задоволенню клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України справи №904/1230/13-г, оскільки предметом касаційного оскарження не є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2013 року у справі №904/1230/13-г, яким встановлено заборгованість, на яку нараховані у даній справі спірні інфляційні збитки та 3% річних.
Апелянт зазначає, що старшим державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу ДВС Василенко І.В. 14.11.2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52900954; за цим виконавчим провадженням з рахунку ФГ "Конкурент" в 2016 році було списано на користь ФОП Швець О.І. 5 519 грн., на підтвердження чого на стадії апеляційного провадження справи надав додаткові докази: меморіальні ордери №G1201YRDYY від 01 грудня 2016 року, №G1202R3K5I від 02 грудня 2016 року (а.с.156-157).
Згідно ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апелянт не обґрунтував неможливість подання в суд першої інстанції вищевказаних платіжних документів, його представник в судовому засіданні зазначив, що не вважав їх суттєвими для вирішення спору в суді першої інстанції, внаслідок чого такі докази колегією суддів не приймаються. При цьому враховані пояснення позивача стосовно перерахування цих коштів у зведеному виконавчому провадженні, що не стосується спірного наказу та довідка Павлоградського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції №47/25402 від 01 червня 2017 року (а.с. 17), відповідно до якої наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/1230/13-г від 25 лютого 2013 року про стягнення з ФГ "Конкурент" на користь ФОП Швець О.І. боргу у розмірі 50 970 грн. 50 коп. знаходиться на виконанні у Павлоградському відділі ДВС, стягнення по даному наказу не проводились.
Доводи апелянта відносно того, що він не мав можливості виконати рішення з вини позивача до уваги колією суддів не приймаються з огляду на положення ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, при цьому рішення суду є обов'язковим для виконання та боржник має можливість його виконати у добровільному порядку.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99,101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Конкурент" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2017 року у справі №904/6389/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складено 01.12.2017).