про повернення позовної заяви без розгляду
"01" грудня 2017 р.№ 916/2941/17
Суддя Малярчук І.А. розглянувши матеріали позовної заяви вх.№3154/17 Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1”
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства „Евріка”
про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 4592872,92грн.
ПАТ „Всеукраїнський ОСОБА_1” звернувся до суду із позовом до СФГ „Евріка” про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 4592872,92грн.
Згідно п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
При поданні означеного позову позивач не подав суду доказів сплати судового збору за його розгляд, але одночасно подав заяву про відстрочення терміну сплати судового збору від 29.11.2017р. за вх.№2-6247/17, яку обґрунтовано тим, що згідно постанови Правління НБУ №188 від 19.03.2015р. „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ „Всеукраїнський ОСОБА_1” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №63 від 20.03.2015р. „Про початок процедури ліквідації ПАТ „ВіЕйБі Банк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”. 22.02.2016р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №213, яким продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ „ВіЕйБі Банк” до 19.03.2018р. Заявник також вказав, що протягом 2014 -2015р.р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було виплачено відшкодування коштів вкладникам неплатоспроможного банку у сумі, що перевищує 6млрд.грн. Основними джерелами забезпечення виплат відшкодування коштів вкладникам та задоволення вимог інших кредиторів ПАТ „ВіЕйБі Банк” є: кошти отримані від реалізації ліквідаційної маси неплатоспроможного банку; відшкодування шкоди пов'язаними особами неплатоспроможного банку. Звідси, заявник посилається на важкий фінансовий стан банку та неможливість у зв'язку з цим сплатити судовий збір за подання даного позову до суду.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України „Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до викладених роз'яснень у п.3.1. Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Положення ст.33 ГПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Так, ані до позову, ані до заяви про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до суду заявником не додано доказів неможливості сплатити судовий збір за даним позовом, доказів відсутності коштів для такого. Тобто, наведені банком обґрунтування важкого фінансового становища та неможливості сплатити судовий збір не підтверджені належними доказами. При цьому, суд зазначає, що самий лише факт визнання банку неплатоспроможним та введення в ньому ліквідаційної процедури не свідчить про неможливість сплатити судовий збір за певним позовом.
Таким чином, заявником не підтверджено винятковість випадку, що не дає підстави відстрочити йому сплату судового збору, поставивши таким чином сторони у нерівне становище шляхом надання переваги однієї зі сторін спору.
За наслідками встановленого вище, суд відмовляє ПАТ „ВіЕйБі Банк” у задоволенні заяви від 29.11.2017р. за вх.№2-6247/17 про відстрочення терміну сплати судового збору.
За положеннями п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, у зв'язку з чим позовна заява ПАТ „Всеукраїнський ОСОБА_1” підлягає судом поверненню позивачу без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що згідно ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -
1. Повернути без розгляду позовну заяву ПАТ „Всеукраїнський ОСОБА_1” до СФГ „Евріка” про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 4592872,92грн.
2. Додаток: на 43 аркушах.
Суддя І.А. Малярчук